Палац Ощадбанку в Бухаресті
Однією з таких будівель, які посилають нас думкою до французької столиці є Палац Ощадного банку, столична будівля-орієнтир, яка з моменту її урочистого відкриття і до сьогодення не змінила свого призначення.
Христина Манта, 08.10.2017, 08:35
Встановлення монархії в Румунії, в середині XIX століття, мало як результат, на додаток до прискорення модернізації країни, і трансформацію багатьох міст, особливо Бухареста. Протягом декількох десятиліть, до Першої світової війни, в столиці з’являються монументальні, імпозантні будівлі, більшість з них будучи здійснені румунськими та іноземними архітекторами, які здобули вищу освіту за кордоном, особливо у Франції. Однією з таких будівель, які посилають нас думкою до французької столиці є Палац Ощадного банку, столична будівля-орієнтир, яка з моменту її урочистого відкриття і до сьогодення не змінила свого призначення.
Розташований на бульварі Каля Вікторією, недалеко від торгового центру на вулиці Ліпскань і набережної річки Димбовіца, палац був побудований на видному в Бухаресті місці, як розповідає історик Дан Фалкан: На місці будівництва цього величного палацу Ощадбанку, що розпочалося 8 червня 1897 року в присутності короля Кароля I і королеви Єлизавети, знаходилася церква і монастир Святого Іоанна Великого. Це стара церква, яка протривала тут більше трьох століть. Перша церква на тому місці, була побудована у XVII столітті, але вона була відновлена правителем Костянтином Бринковяну у 1705 році. Це була дуже красива церква, деякі її частини і сьогодні виставлені у Музеї Куртя Веке. На жаль, після її ремонту в 1705 році, протягом часу процес деградації посилився, і тому в 1875 році її було знесено.
В одній із будівель цього монастиря працювала з 1864 року і Ощадкаса вкладів і депозитів, як її спочатку називали, фактично перший Державний банк Румунських князівств. Її було засновано декретом, підписаним князем Александром Іоаном Кузою. Цей перший будинок Ощадбанку мав бути змінений після зведення нинішнього палацу прямо на початковому місці розташування цієї установи. Для будівництва нової будівлі переможцем став проект архітектора Поля Готтро. Історик Дан Фалкан: Пол Готтро був одним з визначних архітекторів того часу. Багато будинків в Бухаресті були зведені за його проектами, однак інженерами-будівельниками були інші особи. Будівельником палацу Ощадбанку був Іон Соколеску. Поль Готтро перепланував Королівський палац і палац Котрочень. Це був одним з тих іноземних архітекторів, в основному французів, які приїхали до Румунії в другій половині ХIХ століття разом з Теофілем Брадо, Альбертом Галлероном, але й швейцарцем Луї Бланком. Те що Бухарест тоді називали Маленьким Парижем є результатом того, що вони прибули сюди і почали будували так як їх навчили у французькій столиці. Крім того, всі румунські архітектори, що працювали в цей період, були вишколені в Парижі, і будували в стилі, якому навчилися там. Тому й Бухарест отримав назву Маленький Париж, бо всі будівлі, побудовані в період з 1880 по 1914 рік, носили на собі відбиток французької архітектури. Палац Ощадбанку нагадує при Малий палац, зараз Музей образотворчих мистецтв Парижа (Le Petit Palais). Поль Готтро почав його будівництво в 1897 році і закінчив в 1900. Це дуже величезна будівля, вражає вона особливо напівкруглим фронтоном при вході, підтримуваним чотирма колонами. Куполи на обох сторонах належать стилю епохи Відродження. Незважаючи на розмір, палац гармонійно, можна сказати, вдало вписується в місцевий ландшафт. Прямо навпроти вулиці розташований колишній Палац Пошти, в даний час Національний історичний музей, побудований точно у той же період, але за проектом архітектора Александра Савулеску.
Усередині, Палац Ощадбанку є настільки ж захоплюючим, як і з-зовні, величезний Зал кас вітає пишним архітектурним декором. З 2005 року, у палаці за проектом Поля Готтро є й Музей Ощадбанку. Тут виставлені предмети, які відзначають еволюцію в часі цього банку: оригінальні документи угод фінансової і банківської діяльності в перші роки банку, банківські продукти з 1880-х років до сьогодення, скарбнички і сейфи міжвоєнного періоду, а також марки, пам’ятні медалі, значки, листівки і т.д.
