Замок Богуш в повіті Арад
Розташований на заході країни, недалеко від міста Арад, населений пункт Шірія має своє культурне значення, як і багато інших населених пунктів у Банаті.
Христина Манта, 16.10.2016, 01:02
Розташований на заході країни, недалеко від міста Арад, населений пункт Шірія має своє культурне значення, як і багато інших населених пунктів у Банаті. Він став відомим особливо завдяки письменнику Іоану Славичу, одного з видатних класиків румунської літератури, який народився, тут у революційному 1848 році. Сьогодні письменнику навіть присвячений меморіальний музей в Шірії, але не в будинку, де він народився, а в іншій будівлі, в свою чергу, важливій для історії і культури місця: Замку Богуш.
Історія замку починається разом із наданням шляхетного звання сім’ї словацького походження Богуш родиною Габсбургів і шляхом придбання маєтку в населеному пункті Шірія. На цьому маєтку родина Богуш зведе три будівлі, найбільш важливою з яких є та побудована між 1824 – 1838 роками Яношом Богушом, найважливішим членом сім’ї.
Анка Мажару, архітектор спеціалізований в архітектурній спадщині, досліджувала історію замку Богуш і розповідає: Янош Богуш споруджує будинок в неокласичному стилі, специфічному як епосі, так і регіону. Спочатку будинок Богуш мав підвал і перший поверх, з чотирма крилами будівлі розташованими навколо внутрішнього двору. Будівля була спроектована мати як приміщення присвяченні повсякденному життю – салони, житлові кімнати, так і побічні приміщення, що зв’язували основні кімнати і різні інші господарські споруди. Основний корпус має форму літери U, із короткою стороною з видом на вулицю. Тут були розташовані приймальні зали, а призначення цієї частини споруди можна було запримітити ще від головного входу, який містив фронтон з доричними колонами. На задньому дворі були розташовані господарські споруди. Зміни, які зазнала будівля упродовж часу були пов’язані саме з цими спорудами, що закривали прямокутний периметр. На жаль, вони увійшли в процес швидкого знищення після Другої світової війни і, врешті-решт, було вирішено знесення північно-східного куту.
Якщо стиль будинку відповідає часам, його власники, натомість, мали революційні нахили. Про членів сім’ї Богуш розповість архітектор Анка Мажару: Янош та Антонія Богуш були головними героями цього сімейства. Обидва вони брали активну участь в революції 1848-1849 рр. в Трансільванії. Іронічно чи ні, доля розпорядилася, щоб саме у цьому замку була підписана капітуляція угорського війська після битви при Селеуш-Шірія, перед російськими військами, покликаними на допомогу австрійської армії. Не менш важливою є відданість баронеси Богуш щодо збереження місцевої культури в Угорському королівстві, вона будучи відома як феміністка і особа, яка брала участь у вихованні і підвищенні рівня життя місцевого населення. Не менш важливим був син цього подружжя, Ласло Богуш, який проявив себе як в політичній діяльності, але і через відкриття закладів культури у місті Арад.
Талановитий письменник, журналіст, політичний борець, друг Емінеску та Караджале, Іоан Славіч жив як у Трансільванії, так і в Бухаресті, до возз’єднання від 1918 року. Будинок письменника в Бухаресті не проіснував до наших днів, так як це сталося з батьківською хатою письменника у Шірії. Так само, на початку 1960-х років, замок Богуш виявився ідеальним місцем для створення музею, присвяченого письменнику. Члени сім’ї Богуш померли у всякому разі давно, як ми дізнаємося від Анки Мажару: Після смерті Ласло Богуш, згасла і чоловіча лінія цієї родини. Потім після історичних змін початку ХХ століття, поступово маєток в Шірії був покинутий сім’єю Богуш. Після Другої світової війни замок дістався державі, яка в 1960 році прийме рішення створити меморіальний музей у честь видатної особистості румунської культури села Шірія, письменнику Іоану Славичу. На даний момент, у замку виставлена колекція, присвячена письменникові, так і колекція присвячена композитору Емілю Монція. У виставці, присвяченій Іоану Славичу представлені моменти його дитинства, шкільні роки, які він провів в Шірії. Потім представлені елементи, що описують роки навчання в Араді, Будапешті та Відні. Зберігаються меблі, рукописи і твори письменника.
Зараз, замок знаходиться в хорошому стані і останнім часом, навколишній парк був відновлений. У замковому парку є кілька мистецьких пам’яток: погруддя Іоана Славича (1848 – 1925 рр.), погруддя Міхая Емінеску (1850 – 1889 рр.), обидва здійснені скульптором Іоном Толаном і статуя Іона Руссу-Шіріану (1864 р – 1909), твір скульптора Костянтина Беленеску.
