Дакійський календар у Сермізегетузі
Сьогодні наша подорож зупиниться у столиці дакської держави - Сермізегетуза . Фортеця розташована в горах Орештіє на південному заході Трансільванії, на пагорбі Гредіштя-Мунчелулуй у Хунедоарському повіті.
Христина Манта, 05.06.2016, 05:55
Дакські фортеці – залишки, що розташовані виключно на території нашої країни, є наслідками цивілізації, що залишилась енігмою для істориків та дослідників. Вважаючись довгий час варварською нацією, даки були розвинутим народом з економічного й культурного погляду. Той факт, що Буребіста втрутився в політичну боротьбу між Помпеєм і Цезарем, що Гай, один з найвідоміших римських юристів, автор твору Institutiones, був насправді даком, Бахус та Арес, грецькі боги мали дакські коріння, вказують без сумніву на те, що даки або гети, за грецькою назвою, були впливовим народом в житті Європи тих часів. І все ж таки, інформації про них є малочисельними. Античні історики представляють їх як мудрих і чесних людей. Небагато народів вагались в тих часах давати відсіч військам Олександра Македонського, або неодноразово перемогти, до великих кампаній імператора Траяна, римські війська. Однак історія даків покрита тінню часу. Мова предків румунів невідома. Безперечно, найважливішими свідченнями про дакський народ є фортеці, руїни яких збереглись до наших днів.
Розташовані на території нашої країни, вони є дзеркалом у минуле. Під назвою Дава вони були зведені в 6-3 століттях до нашої ери. Найбільше з цих кріпостей зосереджено на північно-східній частині країни, більш відомими будучи Котнарь – Каталіна (у повіті Ясси), Стенчешть (в повіті Ботошани), Брад, Ракатеу (в повіті Бакеу), Пояна (в повіті Галаць), Катеріновка, Куніча (в Дубесарях – Р. Молдова), Орловка (в Україні) тощо. Починаючи ІІ століттям до нашої ери даки будують їх ближче до Карпат. Важливе значення відіграють кріпості в горах Орештіє, там де знаходилася столиця Дакії Сермізегетуза, важливий політично-військовий та релігійний центр.
Екскурсія до всіх цих місць може бути справжньою пригодою та подорожжю в часі, яку може уявити собі будь-який запеклий турист. Сьогодні наша подорож зупиниться у столиці дакської держави. Грандіозна фортеця, розташована в горах Орештіє на південному заході Трансільванії, на пагорбі Гредіштя-Мунчелулуй у Хунедоарському повіті, була центром життя королівства на півночі Дунаю. На сході та заході кріпості є ворота, а саме по центру проходить брукована дорога. У 100 метрах від фортеці, на двох терасах, простягається святий зал, до якого веде монументальний шлях, брукований вапняками. Шлях цей веде до малесенької площі, на якій розміщені два циркулярні вівтарі, що символізують сонце. Кріпость простягається на кілька десятків терас, і тому Сермізегетуза Реджія вважається найбільшим дакським поселенням на території Румунії. Ми можемо лише уявити що представляло це поселення для мешканців Дакії, поселення навколо якого даки звели, найімовірніше, одну з найважливіших та найбільших їх оборонних систем. Сермізегетуза Реджія була найбільшим економічним, політичним, торговим і релігійним центром Дакії, резиденцією останнього короля даків Децебала. Свого розквіту досягла вона особливо при цьому королі, що вів війни з Римом й перетворив 6 фортець гір Орештіє у ядро спротиву. Сьогодні Сермізегетуза є туристичним об’єктом. 1999 року фортеця була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в складі об’єкта Фортеці даків у горах Орештіє.
Місце здається відірваним від іншого світу, зовсім чужого від сучасного, ніби ступаєш у царство Богів, які впираються зберегти шматочок землі, навіть якщо про них давно забули. Сермізегетуза оточена руїнами інших дакійських фортець, які зараз є туристичними пам’ятками. Це фортеця Костешть, розташована на пагорбі під назвою Фортеця на лівому березі річки Гредіштей; фортеця Блідару, що вважається найбільш потужним укріпленням оборонної системи гір Орештіє, фортеця Фетеле Албе ( укр. Білі дівчата), розташована на південній частині гори, П’ятра Рошіє – побудована на однойменному пагорбі, на висоті 831 метр. Всі ці місця разом можуть служити предметом красивої пригоди в світі даків.
Доступ до регіону досить легкий. З міста Орештії, турист може легко дістатися до села Костешть, звідки лісовою дорогою прямо до села Гредіштя, а звідти до Сермізегетузи. Столиця доримскої Дакії, була найважливішим політичним і релігійним центром цього періоду, і щоб захистити це місце була побудована система укріплень. Поселення розташоване на висоті 1200 м, територія поселення – 300 га. Фортеця була побудована на 5-ти терасах. Стіни змуровані з масивних кам’яних блоків. Протяжність поселення близько 3 км. Сермізегетуза складалася з трьох частин: цивільне поселення, фортеця і священна зона. Святилища із Сермізегетузи були використані, згідно археологічним знахідкам та історичним дослідженням, для вимірювання часу, ставши, таким чином, храмом календарем. Там є два святилища, маленьке та велике кругле святилище. Мале святилище складається з 114 частин, 13 кам’яних плит, що відокремлюють 13 груп стовпів, розміщених наступним чином: вісім груп з вісьмома стовпами, одна група з семи стовпів, три групи з вісьмома стовпами та ще одна група із шістьма. Велике кругле святилище складається з трьох концентричних колів та з конструкції у формі підкови, яка знаходиться в центрі. Зовнішнє коло складається з 104 блоків андезиту, з’єднаних між собою. Наступне коло складається з 210 частин, а третє коло складається з чотирьох груп плит, що відокремлюють чотири групи стовпів. В результаті досліджень було встановлено, що даки мали календар, який був заснований на 13-річних циклах, рік даків мав 47 тижнів, а кількість днів року коливала від 364 до 367 днів. В результаті розрахунків століття у даків мало 104 роки. Навколо фортеці і священної огорожі розташовувалися житла дакської шляхти, господарські споруди, майстерні. Під час римського панування були споруджені терми і інші будівлі.
Отже, місто було зруйноване римськими військами в ході дакійсько-римських воєн 106 р. Тоді головною битвою було протистояння біля Сермізегетузи. Пізніше римляни в 40-50 км на захід від Сермізегетузи побудували місто Ульпія Траяна, потім перейменували його на Сермізегетуза. У центрі римської Сермізегетузи знаходився форум з прилеглим до нього палацом августалієв – жерців культу римських імператорів Августа. Після відходу римлян з Дакії в 271 році римська Сермізегетуза запустіла. В Ульпії Траяна жив фінансовий прокуратор провінції Дакія, яка залежала безпосередньо від Риму, і тут знаходилася штаб-квартира Ради трьох Дакій (Зібрання представників громад, які зустрічалися тут, щоб показати лояльність до Римьскої імперії). Нарешті, Сермізегетузa це місце, де були зведені перший Капітолій і перший храм Юпітера в провінції Дакія. У 271 році римляни покинули Дакію і разом з цим зникають римські установи. Залишаються, однак, звичаї, мова і, звичайно, вже латинізоване населення. Занедбана, забута тривалий час владою, пограбована скарбошукачами та пошкоджена місцевими жителями, які виймають каміння зі стін фортеці та використовують його в господарстві, Сермізегетуза стала жертвою зловживань і байдужості.
