Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Подорож » Монастир Голія в Яссах

Монастир Голія в Яссах

Розташований на північному-сході середньовічного міста Ясси, монастир Голія був сильною оборонною фортецею, із високими стінами та баштами, з великими металевими воротами та дверми біля входу у вежу і церкву.

Христина Манта, 29.11.2015, 02:19

Церква монастиря була побудована головою господарської канцелярії Іоаном Голією у XVI столітті. Назва монастиря Голія вперше з’являється в документі підписаному господарем Єремією Мовіле в 1606 році. У наші дні Голія є важливим місцем поклоніння міста Ясси, важливим культурним центром, а також туристичною атракцією цієї частини Румунії. У 1650 році господар Васіле Лупу вирішив радикально перебудувати обитель. Перебудову зроблено в архітектурному стилі старої церкви і було завершено його сином Штефеніце Воде, в 1660 році. Вони згадуються як засновники на надписі слов’янською мовою в церкві від 1660 року. У XVIII столітті обитель постраждала від пожежі. Землетрус від 1738 року зніс верхню частину церкви разом із вежами. Залишившись руїною після секуляризації (1863 р.), монастир був закритий між 1900-1947 рр., а потім став парафіяльною церквою до 1992 року, коли було відновлено його стародавнє призначення.

Зовнішні стіни церкви Вознесіння Господа є доказами впливу пізнього Відродження за посередництвом Галичини: будівля з кам’яних блоків, оточена коринфськими пілястрами (з капітелями у формі надзвичайної краси акантового листя) і карнизом в стилі бароко, що спирається на консолях. Дах має безліч веж, башточок і куполів, розташованих в лінію і підтримуваних арками кокошниками.

Серед дорогоцінних предметів фігурує знайдена у притворі люстра і чотири свічники перед вівтарем, пожертвування Василя Лупу. Двері доступу до ганку і у неф оточені красивою мармуровою скульптурою, із гербом Молдови у верхній частині порталу. Напис у церкві повідомляє нам, що оригінальна живопис належить майстру художнику Матвію. Велика частина малюнку була відновлена в 1838 році.

Вежа Голія, заввишки 29 м, побудована ігуменом Мелетієм в 1855 році знаходиться в 40 м на південь від церкви. Поряд з вежею розташована перша водопровідна станція в Яссах з турецьким фонтаном зовні. Поруч розташований будинок з колонами XVIII століття, в якому жив тимчасово байкар Іон Крянге. Теж при монастирі є типографія, в якій виходять друком всі видання Митрополії Молдови і Буковини.

Архітектура чернечого комплексу, масивність будівель та їх краса зачарували особистостей, які мали можливість відвідати монастир упродовж часу. Таким чином, у 1652 році, архідиякон Павло Алепський, видатний книжник та вчений тих часів, під час свого візиту до цього монастиря в якості супровідника свого батька Патріарха Макарія Антіохійського, висловив захоплення стилем неперевершеної архітектури монастиря, а також дзвонами, яких він ніде в інших країнах не бачив. Високо оцінив їх також Петро Великий в 1711 році, коли відвідав Ясси.

Легенда свідчить про те, що Іон Голія побудував цей храм, щоб завоювати серце Анни, красивої сироти, яка сказала, що вийде заміж тільки за того, хто буде в змозі побудувати такий будинок, який захистив її від частих атак з боку сусідів. В одному такому нещасному моменті, її батьки були вбиті, вона врятувала себе переховуючись під могильну плиту. Тому Голія вирішив збудувати високу вежу, оточену стіною, звідки можна було би побачити небезпеку здалека. У 1687 році, монастир був підпалений польським військом, очоленим Яном Соб’єським. У 1705 році вежа була перетворена на тимчасову в’язницю, а пізніше в 1819 році служила притулком під час епідемії чуми. Всередині церкві був похований, тимчасово, мозок князя Григорія Олександровича Потьомкіна (1739-1791 рр.), який помер неподалік міста Ясси по дорозі до Миколаєва.