Особняк румунського поета Октавіана Гоги

Особняк, в якому прожив румунський поет Октавіан Гога у населеному пункті Чуча, Клузькому повіті, є і місцем його поховання.

Христина Манта, 28.09.2014, 00:05

Особняк, в якому прожив румунський поет Октавіан Гога у населеному пункті Чуча, Клузькому повіті, є і місцем його поховання. Будівля була занесена до списку історичних памяток повіту Клуж, складеного Міністерством культури і національної спадщини Румунії в 2010 році. Зараз вона є музеєм та меморіальним будинком, присвяченим поету.

Маєток, на якому сьогодні стоїть особняк належав колись адвокату Міклошу Бончі. Наприкінці ХІХ століття, він збудував тут замок, на прохання своєї племінниці, дочки його сестри. Згодом племінниця вийде заміж за дядя Міклоша і народить йому дочку Берту, яка пізніше стане дружиною угорського поета Оді Ендре. Берта провела своє дитинство на маєтку в Чучі, а після шлюбу з Оді, в 1914 році, маєток цей став їхнім домом у період 1915-1917 рр. Пізніше подружжя перемістилося в Будапешт. Після смерті поета, у січні 1919 року, вдова Берта запропонувала румунському поету Октавіану Гога, другу Оді, купити маєток. У пам’ять про дружбу між ним і Оді, Гога відвідує влітку 1919 року маєток. Хоча знаходить там особняк у занедбаному стані, вирішує купити його за ціною, запитаною вдовою Оді, незважаючи на протиріччя його дружини Ветурії. Оволодівши маєтком, Гога зініціював серію заходів з реабілітації особняка, у період 1921-1926 рр. Особливу увагу приділив він замку, який буде розширений і відреставрований у бринков’янському стилі, з просторними ґанками з видом на річку Кріш. Відремонтовані, також, “Будинок Оді Ендре”, “Білий дім” і прилеглі до них споруди.

Після завершення реставраційних робіт у 1926 році, маєток отримав форму, яка збереглися до наших днів, а саме “Особняк Гога” з двома поверхами, в якому проживала сім’я Гога, “Будинок Оді Ендре”, в якому проживали члени допоміжного персоналу, і якого було перетворено на меморіальний будинок присвячений пам’яті поету Оді Ендре, “Білий дім” (або гостьовий будинок), що був призначений для гостей, нині Музей етнографічного мистецтва, в якому експоновані народні костюми, килими, кераміка та ікони. У нижній частині маєтку знаходилися стайні, які були згодом зруйновані, замість них будучи зведений теперішній літній театр. У будівлі придбаній від Реформатської церкви, Гога прагнув відкрити чоловічий монастир, але йому не вдалося. Тоді Ветурія заснувала жіночий монастир, в якому монахині займалися виготовленням народних костюмів та килимів. Монастир діяв до 1947 року, коли був розформований комуністами. У 1994 році його було відновлено.

Після поселення в Чучі, поет та його дружина вирішили, що вони бажають спочивати вічним сном саме на території їх маєтку. 8-ми метровий мавзолей розташований на пагорбі Плешулуй був виготовлений із залізобетону. В 1938 році дружина поета Ветурія зустрінулася зі скульптором Костянтином Бринкушем і попросила його збудувати мавзолей. Бринкуш погодився виконати роботу, але хотів зробити його за власними планами. Не маючи терпіння почекати до коли Бринкуш візьметься за роботу, Ветурія сконтактувала Джордже Матея Кантакузіно, який здійснив план мавзолею, а декорації були спроектовані Норою Стеріаде. Підняв мавзолей марамороський майстер Йозеф Кучка. Мавзолей був побудований з мармуру і мозаїки, привезені з Італії. Облицьовуванням мозаїкою зайнялася сама Ветурія Гога протягом майже 20 років.

В 1966 році Ветурія Гога дарує румунській державі весь комплекс. Влітку 1967 року буде офіційно відкрито меморіальний музей “Октавіана Гоги” в Чучі. Музей відроджує життя поета, там будучи експонована велика кількість його особистих речей і різних інших предметів, зібраних ним по всій країні. У Приймальному залі виставлені флорентійська скриня, здійснена в Трансільванії у XVI столітті, два крісла з іспанської шкіри із міста Кордови, що датуються XVII століттям, а також стільці і дивани Бидермайер. На стінах виставлені картини, що належать до числа шедеврів венеціанської школи живопису. На правій стіні є мармуровий камін, чиї плитки були намальовані Норою Стеріаде. “Жовтий салон” має посередині стіл Бидермайер з чотирма стільцями, в якому експоновані різні ювелірні вироби. На стінах експоновані картини і скульптури Ніколая Дереску та Корнеліу Мендрі. Вітальня є місцем виставлення колекції декоративних предметів, німецького, британського і азіатського фарфору, та інших меблів. Музичний салон був улаштований навколо піаніно Бекштейн, на якому виступали з концертами Діну Ліпатті та Джордже Енеску. На одній зі стін виставлений ліонський гобелен з XVIII століття. Експонуються картини Ніколає Грігореску, Штефан Лукіана, Ніколая Тоніци, Теодора Палладі, Аурела Попп і Штефана Дімітреску. Бібліотека поета складається з більш ніж 6000 книг румунською, німецькою, угорською, латинською, англійською та французькою мовами. У спальні є ліжко, в якому відійшов у вічність Октавіан Гога (1937 р.) і Ветурія (1979 р.). Над ліжком є дві картини художника Іштвана Нодь.

7 травня 1938 року, Октавіан Гога помер від інсульту. Його було поховано на бухарестському кладовищі Беллу, два місяці поспіль тіло було перепохоронено в Чучі, згідно з бажанням поета. Хрест над могилою поета був здійснений Міліцею Петрашку, і залишиться там до 1958 року, коли після завершення “Мавзолею любові”, тіло поета було перенесено у саркофаг мавзолею.