Замок “Магна Курія“ у місті Дева

У підніжжі фортеці, у її південній частині, розташований найцікавіший і найстаріший пам'ятник міста Дева (Хунедоарський повіт) - Магна Курія.

Христина Манта, 07.04.2013, 01:02

У підніжжі фортеці, у її південній частині, розташований найцікавіший і найстаріший памятник міста Дева (Хунедоарський повіт) – Магна Курія. Будівля виділяється з самого початку своїми архітектурними та стилістичними елементами періоду ренесансу і бароко.

Сучасна будівля, в якій діє на даний момент Музей дакської та румунської цивілізації, була побудована в епоху Відродження, однак перебудована у XVIII столітті. Виявлені документи свідчать про те, що перший етап будівництва мав місце десь в кінці XVI століття і має певного зв’язку з головним капітаном трансільванського війська у період в 1594-1595 рр. Франциском Гесті. Першу документальну згадку про цю будівлю знаходимо на надгробній дошці могили матері капітана Гесті, Софії, яка померла в 1590 році. Таким чином, перша згадка про комплекс будівель, розташованих у фортеці, належить тому ж Франциську Гесті. На початку XVII століття припускається, що Магна Курія постраждала після пограбування і спалення сусідньої її церкви.

У 1608 році маєток попадає у руки князя Габрієля Бетлена після акту дарування принца Габрієля Баторі. У 1613 році Бетлена обирають князем Трансільванії і він дарує маєток Деви своїй дружині Сюзанні Каройї, у володінні якої залишається до 1622 року, коли помирає. Під час правління Габрієля Бетлена пройшов другий етап будівництва. Роботи почалися в 1614 році, і з 1615 вони велися під керівництвом архітектора Джакомо да Ресті да Верна. За цей період, окрім будівельних робіт щодо самої Магна Курії, була побудована і споруда, що оточує замок.

Після смерті Сюзани Каройї, маєток переходить до рук племінника від брата князя, Стефана Бетлена, який передчасно помирає і залишає його в спадок вдові Марії Сечі, яка живе тут до 1640 року, коли продає його князеві Георгію Ракоці I. У 1582 році, капітан гарнізону фортеці Дева, Франциск Гесті побудував на місці теперішнього памятника будинок. Цей будинок буде використовуватися в якості резиденції Сигізмунда Баторі, Генерала Басти, Габрієля Баторі і Габрієля Бетлена.

У 1621 році Габрієль Бетлен вирішив радикально перебудувати цей пам’ятник, результатом чого став палац Магна Курія. Розроблений спочатку в стилі ренесанс (під час правління Габрієля Бетлена), будівля отримує остаточну форму на початку XVIII століття, коли до неї були внесені певні зміни. Ці зміни дають її бароковий зовнішний вигляд, який зберігся до наших днів. Після обєднання Трансільванії з Румунією, у 1918 році, Магна Курія стала власністю румунської держави, а в 1938 році тут було улаштовано Історичний музей хунедоарського повіту. Замок був відремонтований в останні роки паралельно із продовженням археологічних розкопок.

Будинок був оточений камяним муром, який все ще існує й нині, а при вході мав він монументальні ворота. Серед елементів архітектури, які збереглися до наших днів є балкон над головним входом, побудований з каміня в стилі бароко, прикрашений квітковими скульптурами і двома людськими фігурами з гротескним обличям; монументальні сходи на північно-східній стороні будівлі, а також кадри передніх дверей, прикрашені, так само, квітами і людськими фігурами. Хоча кімнати були дуже розкішними, вони мали просту архітектуру, а у святковому залі на другому поверсі був камін в стилі бароко, на якому можна побачити герб родини Холлер (лев і лебедь, шия якого пронизана стрілою). На першому поверсі були кімнати для обслуговуючого персоналу, а також кухні та комори. У підвалі є льох, де зберігалися всі харчові запаси. Замок мав і вязницю із важкими дверями.