ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Перша масштабна виставка, присвячена Костянтину Бринкушу в Румунії

Наприкінці 2023 - початку 2024 року в Тімішоарі (західна Румунія) в рамках програми Тімішоара 2023: культурна столиця Європи відбувається найважливіша виставкова подія, присвячена Костянтину Бринкушу в Румунії та Східній Європі за останні 50 років...

Перша масштабна виставка, присвячена Костянтину Бринкушу в Румунії
Перша масштабна виставка, присвячена Костянтину Бринкушу в Румунії

, 07.10.2023, 02:36


Наприкінці 2023 – початку 2024 року в
Тімішоарі (західна Румунія) в рамках програми Тімішоара 2023: культурна
столиця Європи відбувається найважливіша виставкова подія, присвячена Костянтину Бринкушу в Румунії та
Східній Європі за останні 50 років: Бринкуш: румунські джерела та універсальні
перспективи. Костянтин Бринкуш (1876-1957) – румунський скульптор, який зробив значний внесок в
оновлення мови та пластичного бачення в сучасній універсальній скульптурі, і
символічно вважається батьком сучасної скульптури. Бринкуш розпочав свою
мистецьку кар’єру в Румунії, потім з 1903 року продовжив її в Парижі, а його
зрілі роботи були створені у Франції.


На початку вересня в Бухаресті, в будівлі Національного
банку Румунії, відбулася прес-конференція, на якій були представлені деталі
виставки в Тімішоарі. Ми поговорили з Овідіу Шандором, головою фонду Art Encounters,
куратором виставки, присвяченої Бринкушу, про те, що вона означає для відвідувачів: Я думаю, що ця виставка важлива у багатьох відношеннях. Це перша
виставка Бринкуша за останні 50 років в Румунії. Я думаю, що це символічне
повернення скульптора до рідної країни є важливим, в тому числі в контексті
того, що відбувається навколо нас, в такі складні часи, як ті, які ми
переживаємо зараз, повертатися до цих фіксованих точок нашої румунської
культури, таких як Бринкуш, я думаю, що це важливо. Це виставка, яка може
відбутися раз на покоління. Це можливість для людей побачити твори Бринкуша з
років його молодості, так і роботи його зрілого періоду, роботи, які зробили
його відомим. Спеціальна презентація в кураторському дискурсі, задуманому
Дойною Лемні, яка збалансовано представляє як всі ті румунські впливи, з якими
Бринкуш поїхав до Парижа, так і весь той процес трансформації та вдосконалення,
який приводить роботи Бринкуша до їхньої універсальної актуальності.


Овідіу Шандор також розповів про роботи, представлені
на виставці: … навіть якщо ми всі думаємо, що знаємо Бринкуша, важливо, щоб іноді
ми бачили його роботи особисто, щоб зануритися в цей всесвіт скульптора, який
пропонує ця виставка з більш ніж 100 його творами, де ми можемо побачити різні захоплення митця: скульптура,
фотографія, малюнок, представлені як по відношенню до Румунії, так і до того,
що пов’язує Бринкуша з його рідною країною, але також з цією актуальністю в універсальному
мистецтві, якого торкнувся Бринкуш. … Ми привезли важливий набір скульптур, понад 20. Як деякі
з його знакових скульптур Жар-птиця, Птах у польоті, Панночка Погані,
Поцілунок і так далі, так і менш відомі скульптури, такі як «Borne
frontière/Межовий камінь» робота, зроблена Бринчушом в 1945 році, коли Румунія втратила Басарабію, але в той же час,
можливо, деякі менш відомі компоненти його творчості, такі як
фотографія, безумовно, малюнок важливий для будь-якого скульптора, документи,
що показують, як він підтримував зв’язок з певними людьми в країні.Фільм знятий Бринкушем, фільм, знятий іншими важливими митцями, в якому
з’являється Бринкуш. Таким чином, це презентація, навіть якщо вона не
обов’язково має на меті бути ретроспективою за обсягом, це виставка, якій
вдається синтетично представити складність його творів і різноманітні інтереси,
які він мав як митець, і, звичайно, поза його мистецтвом. Крім виставки,
готується важливий каталог, дуже серйозне видання, також координоване Дойною
Лемні, з 16 новими матеріалами про Бринкуша, і, можливо, важливо згадати про цю
першу виставку Бринкуша, в якій скульптор поміщений в румунському контексті.


Дойна Лемні, кураторка виставки та одна з
провідних міжнародних експертів з творчості Костянтина Бринкуша, заявила: Це символічне повернення, як я завжди кажу, символічне повернення Бринкуша
на рідну землю, яку він ніколи не залишав в думках. Бринкуш залишився таким же
прив’язаним до своєї країни, але розвинувся у Франції. Якщо ми спробуємо судити
його, чому він залишив свою майстерню в Румунії і поїхав до Франції, то це
тому, що саме там він створював всі свої шедеври протягом п’ятдесяти років. Але
він дуже добре знав, він усвідомлював, що в країні знаходяться його ранні
роботи, тобто ті, які зберігаються в Крайовському музеї і в Національному музеї
мистецтв у Бухаресті.


Дойна Лемні розповіла нам про походження творів на виставці
Бринкуш: румунські джерела та універсальні перспективи: Ми
обмежилися лише двома музеями, двома музеями і Фундацією у Венеції, бо ми вже були
обмежені простором Тімішоарського музею, який не дуже щедрий що стосується
розміру. Там дуже мало приміщень, 11 виставкових залів, і скульптури не можна
втиснути разом, щоб показати їх усіх відразу, бо інакше їх не видно, вони
вбивають одна одну. Тому ми звернулися до двох, до щедрості двох великих
музеїв: галереї Тейт, яка позичила нам три з чотирьох робіт, які у неї є, і це
заслуговує на похвалу, і Центру Помпіду, який володіє найбільшою колекцією скульптора
у світі. Ми не звернулися до американських музеїв з міркувань простору, а також
коштів.


Наприкінці розмови Дойна Лемні пояснила, що для неї
означає митець Костянтин Бринкуш: Бринкуш – це людина, яку треба
постійно розпитувати, тому що він зберігає свою таємницю. Чим більше я
просуваюся вперед, тим більше я ставлю собі запитання про цю людину, яка вміла
аналізувати кожну мить життя і як її відтворювати, тому що він відтворював у
формах, але він не відтворював істоту, він відтворював ідею, а ні характер. Для
мене Бринкуш залишається загадкою, і
можливо, я навіть не маю цієї схильності до повного розуміння його таємниці.
З іншого боку, він сам казав: Не питайте творців, і не піднімайте
повністю завісу.

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company