Phoenix. Har/Jar», документальний фільм про легендарний румунський рок-гурт Фенікс

Через 60 років від створення учасники легендарної рок-групи «Фенікс» вперше возз'єдналися в документальному фільмі «Phoenix. Har/Jar», прем'єра якого відбулася в кінотеатрах 20 січня.

Corina Sabău, 11.02.2023, 06:47

Через 60 років від створення учасники легендарної рок-групи «Фенікс» вперше
возз’єдналися в документальному фільмі «Phoenix. Har/Jar», прем’єра якого відбулася в кінотеатрах 20 січня. У фільмі режисера
Корнела Міхалакє, проекті, створеному в 2022 році Румунським суспільним телебаченням
через продюсерський дім TVR, зібрано емоційні свідчення про учасників гурту,
заснованого в 1962 році в Тімішоарі. Найбільш вражаючі альбоми члени гурту «Фенікс» – Ніку Ковач, Мірча Банічіу, Йоджі Каппл, Костін Петреску, Валеріу Сепі, записали у період 1971-1977 рр., зокрема: «Ті, хто дав нам ім’я» ​​(1972), «Майстр Маноле» ( 1973), «Бруньки
свистка» (1974), «Кантафабула» (1975). Багато пісень, включених до цих
альбомів, мають в основі тексти, написані двома дуже талановитими авторами
– Шербаном Фоарце та Андрієм Ужіке. «Phoenix. Har/Jar» знову об’єднує учасників гурту з періоду до того, як вони покинули
комуністичну Румунію в 1977 році, і підкреслює важливі моменти бурхливої
​​ хронології гурту, починаючи з перших виступів у 1962 році під назвою «Святі»
і до наших днів. Документальний фільм вперше розповідає про події, які пережили
музиканти в країні, стосунки з Секурітате, час їх від’їзду з Румунії та історію
гурту до та після Революції 1989 року.

Клаудія Неделку Дука, продюсер і співавтор документального фільму «Phoenix. Har/Jar» розповідає: «Це історія, яка має
на меті пролити світло на всі легенди, які супроводжували гурт протягом 60
років, фільм, у якому присутні всі учасники гурту. Ми з Корнелом Міхалакє
вирішили за допомогою TVR Production House розповісти цю історію, яка є дуже цікавою.
Сварки та непорозуміння, які заповнювали сторінки сенсаційних газет, – це
другорядні речі, деталі, які не нівелюють величезну цінність, яку ці люди
представляли і представляють для рок-музики в Румунії. Ми зафіксували у фільмі
як період до 1977 року, коли учасники гурту вирішили виїхати з Румунії, так і
всі наступні спроби возз’єднатися, спроби, які продовжують збирати зацікавлену
публіку на концертах, публіку, яка наспівує пісні Фенікса. Мета фільму лише розповісти
історію людей, які були одночасно жертвами та героями того періоду. Це те, що
ми задумали зробити, створити історію, яку б розповіли всі учасники гурту, і ми
змогли дати слово кожному, хто був у складі Фенікса і хто живий. Як я вже казала,
ми намагалися нічого не пропустити, зафіксувати те, що сталося з гуртом навіть
після 90-х. Мені здається, що у фільмі багато емоцій, це ніби пазл, який ми
разом із Роксаною Елекеш, режисеркою монтажу, створили з перспективи
артистів, яких ви бачите в документальному фільмі. По суті, маємо історію, яку
вдається створити учасникам гурту «Фенікс», емоційну історію, дуже гарно
драматургічно сформульовану . На мою думку, це фільм, який не можна пропустити.»

Мірча Банічу, колишній соліст гурту Phoenix і член-засновник
гурту «Птаха Колібрі», приєднався до «Фенікса» у 1971 році, коли був студентом
першого курсу на Факультеті архітектури. Це був момент, коли його життя
кардинально змінилося. Ми попросили Мірчу Банічіу розповісти про період
розквіту гурту – 1971-1977 роки. «Хочу сказати, що свої гарні моменти, найкращі
моменти ми також завдячуємо іншим артистам і друзям, з якими співпрацювали. Я б
не хотів, щоб хтось подумав, що Фенікс – це лише ми, учасники групи, за нами
стояла ціла команда. Насамперед я згадаю цих чудових авторів текстів, Шербана
Фоарце, Андрея Ужіке, Віктора Кирку, Віктора Шувеґеу. Навколо нас також були
інші артисти і ми завжди співпрацювали з усіма цими друзями, вони нам дуже
допомагали, вони були дуже близькі до нас. Гурт Феніксx мав клубний менталітет,
ми багато бачилися і проводили разом багато часу, були речі, які в якийсь
момент нас об’єднали. Я маю на увазі наші важливі моменти, але також і наші
свята, і я вважаю, що було дуже важливо, що ми жили в Тімішоарі,
космополітичному місті навіть за часів комунізму. Й атмосфера, яка панувала
там, зближувала нас один з одним. Крім того, відомо, що той комуністичний
період не давав багато можливостей. Для нас у перші дні Фенікс був великою
радістю. На сцені були моменти екстазу і ця енергія переходила до глядачів,
тих, хто любив нас і цінував те, що ми робили.»

Паралельно з прем’єрою фільму була видана й книга «Phoenix. Har/Jar», що містить інтерв’ю, записані з 1962 по 1989 роки, а також графічні
вставки з архівів Секуретатє, які зберігаються Національною радою з дослідження
архівів Секурітатє. Тексти, представлені в книзі, містять повні стенограми
інтерв’ю, записаних у студії TVR та в інших місцях країни та за кордоном.