ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Виставка «Свештарський скарб. Золото південно-дунайських фракійців»

У Національному історичному музеї Румунії відбулося відкриття спеціальної виставки «Свештарський скарб. Золото південно-дунайських фракійців», проект, що відновлює співпрацю музею в історичному та археологічному планах з болгарськими сусідами.

Виставка «Свештарський скарб. Золото південно-дунайських фракійців»
Виставка «Свештарський скарб. Золото південно-дунайських фракійців»

, 07.01.2023, 06:18

У Національному історичному музеї Румунії відбулося відкриття спеціальної виставки «Свештарський скарб. Золото південно-дунайських фракійців», проект, що відновлює співпрацю музею в історичному та археологічному планах з болгарськими сусідами. Скарб у селі Свештари (північно-східна Болгарія) був виявлений у листопаді 2012 року в курганному некрополі укріпленого міста, побудованого в IV столітті до нашої ери.

Про цю співпрацю та експонати, представлені на виставці розповів директор музею Ернест Оберлендер-Тирновяну: «Після більш ніж 45-річної перерви Національний музей історії Румунії та Національний інститут археології та музей у Софії відновили двосторонню співпрацю. Цього року, у квітні, велика виставка відкрилася в Софії, в приміщенні Національного інституту археології про зброю фракійської еліти. З цієї нагоди Національний музей у Бухаресті та Інститут екомузеєзнавства в Тулчі (східна Румунія) представили розкішні експонати з княжої гробниці в Агігьолі (кінець IV століття до н.е.). У відповідь на цю виставку 8 грудня в Бухаресті відкрилася абсолютно чудова виставка, на якій представлені фрагменти однієї з карських гробниць у селі Свештари.»

Що може побачити публіка на виставці? Що особливого в цьому скарбі? Що зробило цю археологічну знахідку такою незвичайною? На ці запитання відповідає Ернест Оберлендер-Тирновяну: «Я б почав із місця: укріплене поселення є одним із великих центрів на південь від Дунаю. Болгарські археологи, болгарські історики та багато наших румунських колег вважають, що там було поселення Геліс, столиця царя гетів Дромігета. І там відбулися події, про які оповідав Діодор Сицилійський – точніше про зустріч Дромігета з царем Лісімахом і його синами, переможеними на полі битви. Поблизу цього поселення, яке розташоване в чудовому природному оточенні, знаходяться декілька курганів-некрополів. Один із цих курганів дослідила болгарська археологиня Діана Георгієва, та їй надзвичайно пощастило. Вона виявила те, що рідко можна підтвердити археологічно: природна реліквія була вбудована в мантію кургану, а саме величезний старовинний дуб.

У індоєвропейців дуб – священне дерево, присвячене Зевсу, батькові богів. Між гілками цього дуба, який містився в кургані, була покладена дерев’яна скриня, в якій були жіночі прикраси та частини упряжі. Курган був кам’яною гробницею з кам’яною камерою з напівциркульним склепінням, важливим технологічним нововведенням кінця IV – початку ІІ століття до нашої ери. У цій гробниці було поховано двох осіб, безсумнівно, також у зв’язку зі скарбом. І вперше археологам вдалося задокументувати, що навколо священного дерева була побудована царська гробниця. Таким чином, це місце стало священним, і особи, які були там поховані, взяли себе під найвищий захист батька богів. Скарб, як бачать відвідувачі, складається як з жіночих прикрас, так і з тіар і браслетів, прикрашених зображеннями міфологічних або фантастичних тварин. Це голови грифонів або левів, а також частки збруї.

Отже, ми маємо, з одного боку, жіночі рештки, а з іншого боку чоловічі. З усього, що ми знаємо на даний момент із відкриттів царських гробниць, дуже ясно, що ці еліти фракійців, незалежно від того, чи були вони в гирлах Дунаю, в Агігьолі чи в селі Перету та у багатьох інших місцях, але ці два відкриття є взірцевими, вони вважали, що життя після смерті продовжується з тими ж елементами, що й їхнє земне життя. У своєму земному житті вони були полководцями. І кінь був частиною королівської присутності, верховий кінь. І цей невідомий цар залишив на зберігання золоті елементи, які прикрашали збрую його улюбленого коня, а з іншого боку, його дружина залишила коштовності. Тому що, хіба вони могли постати перед богами без того, що було настільки характерним для їхнього соціального становища на землі, як золоті прикраси.»


Чому скарби, знайдені в Болгарії, унікальні та цінні? Директор Національного музею історії Румунії пояснює: «Усі ці прикраси зроблені в грецьких майстернях у найкращих класичних традиціях, тому що в IV столітті гети тривалий час контактували з греками і заволоділи важливими елементами грецької цивілізації. І вони цінували, окрім вина та, ймовірно, риби, ці прикраси, виготовлені з великою майстерністю. Як ми бачимо, це царські прикраси. Вони були доступні не кожному і не дуже часто можна отримати можливість мати їх у музеї, як тепер у Національному музеї історії у Бухаресті. Цей скарб із Свештар не дуже подорожував за кордоном. Виставка буде представлена ​​румунській публіці та іноземним туристам до червня, а кулон, велика виставка «Дакія, остання межа романства», яка власне і включає цю тему, і ця виставка, буде представлена ​​публіці до кінця травня, тому що в червні вона буде представлена ​​в Італії, в Римському національному музеї у рамках дуже важливої ​​виставки.»


Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company