Мистецтво не кусається
Громадські місця мають бути майданчиками для експериментів та просування мистецтва, а широка громадськість має бути заохочена до взаємодії та активної участі. ..
Corina Sabău, 21.12.2019, 06:05
Громадські місця мають бути майданчиками для
експериментів та просування мистецтва, а широка громадськість має бути заохочена
до взаємодії та активної участі. Ця ідея стала рушійним поштовхом до
написання дисертації Лоредани Мунтяну, ідея, яку вона з 2012 року розвинула,
перетворивши її на культурну неурядову організацію. «Трамвай поезії» (10
вересня – 1 жовтня 2019 року), Майстерня мандрівничих листів/Доставлю кохання
(2015-2018 рр.), Путівник «Музей не кусається» (#MuzeulNuMușcă), Фестиваль
класичної музики в метро (2012-2016 рр.) – це лише кілька успішних проєктів неурядової
організації «Мистецтво не кусається».
Трамвай поезії – цікавий проєкт, впроваджений з 10
вересня по 1 жовтня цього року у партнерстві з Мерією Бухареста та столичною
транспортною компанією STB SA, мав на меті, за словами організаторів, наблизити
читання до публіки. Захід був організований в умовах, коли 69% румунів та 46% мешканців
Бухареста кажуть, що останнім часом не прочитали жодної книги. Згідно з барометром
культурного споживання 2018 року лише 9% стверджують, що читають майже щодня. Жителі
Бухареста та гості столиці, які сіли в Трамвай поезії, мали можливість почитати
чи послухати вірші та джазову музику та побачити понад 100 збірок віршів, якими
був прикрашений інтер’єр трамвая.
Лоредана
Мунтяну, засновниця та координатор культурної громадської організації «Мистецтво не кусається»
розповіла про реакцію пасажирів Трамваю поезії: «Було багато молодих людей, які сказали, що усвідомили необхідність на
деякий час забути про телефони та планшети і прочитати якусь книгу. Я також зустріла людей похилого віку, які запанікували думаючи, що сіли не в той трамвай.
Інші розповіли, що приїхали до Румунії на кілька днів, щоб побачити своїх батьків і родичів, і сказали, що ця ідея їм дуже сподобалася, тим більше, що не зустрічали такого в інших країнах. Ці реакції мене обрадували, а потім, під час документації я зрозуміла, що ця концепція трамвая поезії дійсно унікальна. Щось подібне було
організовано, але це був дуже короткий період, у
Гонконзі в 2013 році. У будь-якому випадку така
подія, присвячена поезії і,
яка тривала так
довго, не робилася ніде більше в світі. Крім цього, подія «Поезія
не кусається», яку
ми організували у червні та
на яку запросили низку поетів та любителів поезії, дала мені можливість зрозуміти, що й поети люблять виходити на публіку та читати свої вірші, хоча не часто мають таку можливість. І поєднуючи обидва види реакцій, і публіки, і поетів, які з різних причин не мають видимості, яку вони
заслуговують, я зрозуміла, що цей проєкт «Трамвай поезії»,
може об’єднати два види очікувань. Тому ми вирішили організувати
подію і для поетів, і для пасажирів.»
Фестиваль класичної музики у метро, який був проведений у 2012-2016 роках, став одним із найуспішніших проєктів, здійснених НУО «Мистецтво не кусається». «Ми перетворили перони найбільших станцій столичного метро на концертні зали, пропонуючи публіці десятки концертів, сольних виступів або унікальних музичних заходів, за участі молодих музикантів. Ми продемонстрували, що класична музика є музикою для всіх! 46% пасажирів метро взяли участь у концертах, – каже Лоредана Мунтяну. «Це перший наш проєкт. З самого початку створення неурядової організації «Мистецтво не кусається» ми спланували провести цей Фестиваль класичної музики в метро. А вже після першого Фестивалю класичної музики у метро я зрозуміла, що саме цим хочу займатися – проведенням культурних заходів у публічних просторах. Його високо оцінили люди, він виявився одним із найулюбленіших фестивалів у громадських просторах. І так ми усвідомили хибність думки що мистецтво стоїть десь на п’єдесталі і що його слід донести до людей. Нам варто відкинути упередження, що класичну музику можна слухати лише в концертному залі. Класична музика є музикою для всіх, так само як поезія є для всіх, але важливо, як її представляють і те, як презентують цей вид мистецтва широкій публіці. Фестиваль класичної музики в метро став вражаючим досвідом. Він надав можливість бухарестській публіці побачити артистів, тенорів, балерин і це виглядало неймовірно.»