Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах
У період з 2 по 6 жовтня пройшов сьомий Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах. Організований Національним музеєм румунської літератури в Яссах та фінансований Ясською повітовою радою, захід вважається одним з найбільших літературних...
Corina Sabău, 12.10.2019, 02:07
У період з 2 по 6 жовтня пройшов сьомий
Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах. Організований Національним музеєм
румунської літератури в Яссах та фінансований Ясською повітовою радою, захід вважається одним з найбільших
літературних фестивалів Європи. Упродовж 5-ох днів, в рамках фестивалю,
відбулись літературні
зустрічі з зірками світової літератури, білі ночі поезії та музики, професійні майстер-класи
та круглі столи, концерти, читання та пов’язані з ними події.
Ми поговорили про цей міжнародний
фестиваль і про те, наскільки фестиваль розвинувся упродовж
шістьох випусків з
письменником Флоріном Лезереску,
координатором програм: «Зважаючи на те, що в заліЯсського Національного театру імені Васіле Алесандрі є лише сто місць, квитки
на вечірки фестивалю шивдко
розпродались. Але на Фестивалі не йдеться лише про відомих письменників.
Ми організували Білу ніч поезії, що вже стала брендом,
поетичним марафоном, літературних читань, в якій взяли участь щонайменше 50
письменників,
і більше 500 людей прийшли слухати ці читання. Я хотів нагадати про це, бо кажуть, що до поезії не так
багато інтересу. Але після свого досвіду роботи над Фестивалем я зустрів письменників, які сказали
мені, що не можуть уявити собі, що в Парижі чи Лондоні можуть бути організовані заходи
присвячені поезії, які б зібрали стільки людей та провести марафон поезії прямо в центрі міста, який б
користувався таким успіхом. На один з Фестивалів ми запросили Світлану Алексієвіч, лауреатку Нобелівської премії, але з об’єктивних причин письменниця не
змогла прийти. Я думав,
що це буде катастрофою щодо іміджу нашого фестивалю, але помилявся. Тому що Фестиваль
користується славою, і навіть відсутність нобелівського
лауреата може залишитися майже непоміченою. Ось чому я стверджував , що Міжнародний
фестиваль літератури і перекладу це не лише про відомих письменників. З цьогорічним фестивалем ми побували у 16-ох ліцеях, і всі ясські ліцеї та школи з околиць міста прагнуть бути включеними до Фестивалю. Цього року ми вперше побували у містечках Герлеу та Тиргу-Фрумос, тому що вчителі там наполягали на
тому, щоб прийти з письменниками до їхніх шкіл, після того, як вони та учні побачили, як ці зустрічі відбувалися
в інших школах.
Численні автори, що мають мільйони примірників, проданих
у всьому світі, лауреати чи номінанти Пуліцерівської премії, Фолкнера за художню літературу, премії Гонкорта,
російської Букерівської
премії, російського національного бестселера, премії миру Еріха Марії Ремарка,
премії Сімоне де Бовуар за свободу жінки були присутні на 7-му випуску
Ясського Міжнародного
фестивалю літератури та перекладу. Письменник Флорін Лезереску, координатор програми
розповідає: Якщо
ми говоримо про найпопулярнішу літературу, ми можемо сказати, що ми її зустрічаємо на нашому фестивалі. Цього року вони будуть на фестивалі Річарда Форда (США).
Йдеться про Михаїла Шишкіна, найвідомішого російського письменника, Марію Дуенас, одна з найулюбленіших сучасних письменниць в Іспанії, Матіаса Енарда,
французького письменника та лауреата премії Гонкорта. Я перерахував
письменників, яких слухачі могли почути у Національному театрі імені Васіле Алесандрі, під час вечорів Фестивалю. Але щоб зрозуміти, наскільки масщтабнийцей Фестиваль, нагадаю, що в Будинку Фестивалю, у наметі на площі Об’єднання люди могли зустріти Сьона
(Ісландія), автора багатьох пісень знаменитого Бьорка, номінованого на премію «Оскар» за тексти пісень фільму «Танцюрист у
темряві» режисера Ларса фон Трієра. Цього року ми вперше зрозуміли, що у нас є
багато письменників, яких можна було запросити на вечори Фестивалю, але нам довелося інтегрувати їх в
інші програми. Я згадаю лише двох письменників, Кім Лейне (Данія), чий роман
«Пророки вічного фіорду» проданий у понад 20 країнах, і Германа Коха, одного з найпопулярніших голландських
письменників, автор роману «Вечеря, перекладеного на 21 мову. Щодо румунських письменників, то близько 90 з
них запрошені на Фестиваль літератури та перекладу – від письменників початківців до відомих авторів. Я не
думаю, що є читач, який би не знайшов принаймні 10 подій на свій смак,
враховуючи, що упродовж 5-ох днів у нас відбулось майже 130
заходів.»
П’ять сучасних письменників мали завдання написати продовження казки Іона Крянге в рамках проекту Крянге 2.0, що пройшов на Ясському Міжнародному фестивалі літератури та
перекладу. Колекцію ілюструє художник Адріан Сергіє, і він хоче повернути до уваги чичатичів творчість Іона Крянге, водночас творчо висвітливши ясські літературні музеї за
допомогою модерного поняття. Детально про це розповідає Флорін Лезереску: Щороку ми маємо
видавничий проект, завданням
якого є залучити
класиків до Фестивалю. В Яссах є 11 музеїв, підпорядкованих Національному музею румунської
літератури, організатору Фестивалю літератури та перекладу. Минулого року ми мали проект, в рамках якого я запропонував
письменникам написати 11 романтичних біографій письменників Музею імені Іона Крянге, Михая Емінеску, Міхая Садовяну,
Джордже Топирчану, Отілії Казімір, Васіле Погора, Ніколає Гане, Митрополита Дософтея, Костянтина
Негруцці, Васіле Александрі та Міхая Кодряну. На цьому випуску ми хотіли
представити Іона Крянге, тому ми запускаємо збірку з п’яти томів, що включають сучасних письменників- Матея Вішнєка, Богдана Александру Стенеску, Вероніку Д. Нікулеску, Лавінію Браніште, Александру Вакуловські, які прийняли виклик написати продовження однієї казки Іона Крянге. Протягом п’яти днів у Дитячому будинку, що в
рамках Фестивалю ми презентували
кожний том.»
У Будинку Ясського
Міжнародного Фестивалю літератури і перекладу можна було відвідати виставку образотворчого
мистецтва під назвою «Листи до Жульєна Оспітальєру», де можна було
оглянути картини двадцяти художників з Румунії, Франції та Італії, під
координацією художника Драгоша Петрашку. Також на 7-му Міжнародному фестивалі літератури і перекладу було відкрито виставкові проекти На згадку
Еміля Брумару.