ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Пасхальні традиції у православних християн в Румунії

Великдень є найбільш важливим святом всіх християн світу. Останній тиждень Великого посту починається після Вербної неділі...

Пасхальні традиції у православних християн в Румунії
Пасхальні традиції у православних християн в Румунії

, 18.04.2020, 03:12

Великдень є найбільш важливим святом всіх християн світу. Останній тиждень Великого посту починається після Вербної неділі, кульмінує Страсною п’ятницею для того, щоб звільнити місце для радості Воскресіння господнього.

Етнолог Флорін-Йонуц Філіп Някшу пояснює значення Великодня для православних християн Румунії: Великдень є найважливішим святом у румунів і, взагалі, християнських народів Східної Європи, та належить до східного православного віросповідання. У порівняні із західним християнством, де найважливішим святом є Різдво, у Румунії, Росії, Україні, Греції, а також в Сирії, Палестині та Єгипті, Великдень є найважливішим святом. У румунському просторі, ще з перших століть після Христа, учні апостолів прибули в Добруджу, а потім до інших регіонів сучасної Румунії, де Великдень став дуже важливим святом. В дослідження наших етнографів та істориків вказується, що Великдень співпав із певними весняними святами гето-даків та фракійців. З 1925 року, коли Румунська православна церква почала бути очолена Патріархом, Великоднє богослужіння стало відправлятися опівночі, коли розділялися вірянам запалені свічки.

Розписування писанок та приготування традиційних страв є головними заняттями цього періоду в румунських господарствах. Мараморощина (історичний регіон на півночі Румунії) є одним з найбільш консервативних регіонів що стосується пасхальних звичаїв. Делія Суйоган, етнолог в Північному університеті міста Бая-Маре, пояснює що означає для православних вірян Страсний тиждень: У понеділок Страсного тижня виймається одяг з хати і залишається на сонці, бо весь одяг має оновитися, і сонце має цю властивість очищати. Перші три дні цього тижня присвячені загальному очищенню. Господині миють столи, лавки, вікна, двері, білять піч і стіни, вимивають підлогу і перемивають посуд. З четверга, люди починають приготовляти страви специфічні Великодню. У п’ятницю є заборона щодо випікання паски, тому господині готують все з четверга. Четвер навіть називають днем розписування писанок, тому що теж тоді люди готуються робити милостиню у пам’ять про мертвих. У цей день ви повинні примиритися з усіма. Не обов’язково давати милостиню писанки, можна давати навіть сирі яйця, особливо бідним сім’ям, які не мають що ставити на святковий стіл. Так само люди намагаються бути небагатослівними в Страсний тиждень: уникати гулянь і співів. Чорна п’ятниця є днем відпочинку. Це день загальної медитації, коли кожен з нас повинен тримати чорний піст весь день. Субота відведена заходам з підготування святкового столу. Паска – це поєднання тіста та сиру. Жертвування ягнят у Великодню суботу – це прообраз Ісуса Христа, який своєю жертвою відкупив наші гріхи та врятував нас від влади смерті. Приготування тушеної ягнятини та дробу (рулет баранини) – є лише декількома продуктами, поданими за стіл у неділю.

У румунській народній традиції, з нагоди важливого свята, ніколи не споживається їжа без благословення. І Великодній кошик був формою благословення всіх продуктів, які повинні були бути спожиті за святковим великоднім столом. Флорін-Іонуц Філіп Някшу пояснює: У всіх регіонах країни страви, приготовані для великоднього столу, мають бути освячені у церкві. Йдеться особливо про червоні писанки, останнім часом забарвлені і в інші кольори, що символізують життя та відродження. Це ще один звичай із давніх часів, який зустрічається в кельтів, але також у фракійців. Господині приготовляють багато традиційних страв, з-поміж яких борщ з ягнятини. Подібно до звичаїв єврейського Великодня в Палестині, у Румунії стало традиційним жертвування ягнят, овець і кіз. Навіть етимологічно, слово Великдень єврейською мовою означає перехід і було перейняте християнами як прохід до світла через Воскресіння. У Буковині, Бессарабії і Молдові, але і в східній частині Трансільванії, на додаток до козанака та інших великодніх страв, таких як наприклад дроб (рулет з баранини), господині приготовляють і пиріг з солодким сиром та родзинками. У центральній та західній Трансільванії, але й в Банаті, прийнято приготувати спеціальний калач, який так і називається Великдень, який освячується у церкві і розподіляється між вірянами.

Специфічним для Мараморощини є звичай не дуже добре збережений в інших регіонах країни. Йдеться про освячення пасок до святкового столу. Тут віряни говіють включно у ніч з суботи на неділю. Господині навіть готують кілька пісних страв. Непісні страви з’їдається лише в неділю після того, як люди приносять з церкви кошики з традиційними стравами.

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company