Міжнародний ярмарок Гаудеамус 2017
В цьогорічному ХХІУ Міжнародного книжкового ярмарку Гаудеамус - Навчальна книга, видавництво Каса Радіо підготувало для радіослухачів і читачів нову серію записів з колекції Золотий звуковий архів.
Corina Sabău, 16.12.2017, 05:18
В цьогорічному ХХІУ Міжнародному книжковому ярмарку Гаудеамус – Навчальна книга, видавництво Каса Радіо підготувало для радіослухачів і читачів нову серію записів з колекції Золотий звуковий архів. Серія Вистава поезії, Читання віршів у темряві, Бібліотека румунської поезії та Бібліотека радіо.
Тобто п’ять десятиліть віршів поетеси Ани Бландіани, віршів Ніни Касіян, неперевершеного Шербана Фоарце, який перекладає та інтерпретує у віршах твори І.Л. Караджале та інших двох поетів класиків Джордже Кошбука та Джордже Топирчану, перечитаних іншими двома талановитими сучасними поетами Іоаною Ніколає та Флоріном Яру. «Чи вільна квітка? – такою є назва книги і подвійного СD підписаних Аною Бландіаною, що містить 115 записів віршів, що зберігаються в Аудіо-архіві Радіо упродовж понад п’яти десятиліть, остання серія записів відбуваючись напередодні появи книги та компакт-дисків (24 березня 2017 року, за день до того як письменниці сповнилося 75 років). Поетеса Ана Бландіана під час презентації аудіокниги «Чи вільна квітка?
Поеми прочитані по радіо (1965-2017 рр) в ході Міжнародного книжкового ярмарку Гаудеамус: Я хочу сказати щось про Золоту фонотеку, про те, звідки походять ці вірші і про те як вони там потрапили. Перед тим, як мені довелося мріяти бути частиною Золотого звукового архіву, колись, коли я жила у місті Орадя, була дуже молодою і слухала радіо. Я слухала радіо багато, набагато більше, ніж зараз, і коли диктор повідомляв про трансляцію записів із Золотого архіву, мені здавалося, що це найвища цінність того, що може існувати в радіо. Пізніше, коли Еміль Буруяне від Радіо Румунія Културал покликав мене здійснити кілька записів, я дуже хвилювалася, бо згадувала собі про мої колишні відчуття, коли я слухала у молодих роках ці передачі.
Почесний голова книжкового ярмарку Гаудеамус 2017 року, драматург і журналіст Матей Вішньєк сказав у відкритті ярмарку, що Румунія є досить конкурентоспроможною в культурному плані і високо оцінив обрання Європейського Союзу в якості почесного гостя на Міжнародному ярмарку Гаудеамус. Румунія має шанс, і цим шансом є культура, ствердив драматург Матей Вішньєк в рамках дебатів «Європа театру і письменників – рух художніх цінностей як основи Європи», що проходили на стенді «Вдома, у Європі». Матей Вішньєк: Однією з причин того, що я пишу романи є те, що літературні жанри для мене є моїми дітьми, я люблю їх усіх, поезію, есе, роман, драму. Особливо з поезією я виріс, театр сформував мене, а роман диверсифікував мене. Але я писав романи з приводу того що, мої драми, аби дійти до публіки, завжди потребували посередників. Для цього потрібні театральний директор, режисер, актори і сценографи. І ці посередники почали турбувати мене, мені не подобалася ідея, що я завжди буду залежати від них. Мені подобалася ідея писати без необхідності посередників. Так що я писав романи і з бажання створити прямий зв’язок між мною і читачами.
Однією з останніх книг, яка з’явилася у серії Сучасні румунські письменники видавництва Хуманітас є роман Августіна Купши Нехай росте трава, презентований на Міжнародному ярмарку Гаудеамус – Книга повчання. Персонажі роману Августіна Купши – Еді, Пісіке, Тоба, брати Минзу та Томі живуть на околиці міста Крайова і займаються браконьєрством на кількох видів птахів, яких потім продають нелегально в Італії. Перерозповідані голосом Пісіке, найбільш тендітним та чутливим серед дітей, події набувають драматичних обертів, які виявляють глибокі теми книги: відчуття провини, подвоєне нав’язливою ідеєю втечі до ідеалізованої Італії, царства відбутих мрій, віра, самотність, відкриття еротики.
Ессеїст Дору Кестеян рекомендує роман Нехай росте трава: Августін Купша є одним з кращих прозаїків, принаймні посилаючись на тих, кого я прочитав до тепер. Наскільки я зрозумів, щоб написати цю книгу Августін готувався принаймні два роки. Є в цій книзі крихкість, теплість і, водночас, жорсткість, але я б не сказав, що це насильство завжди ховається десь за головною сценою і чекає вийти на поверхню. Це абсолютно природне насильство у нашому світі, це один з основних інгредієнтів і спецій світу, описаного Августіном. Є така категорія читачів, яка чудово розуміє світ книги. Я є частиною цієї категорії читачів. Крім того, живучи в місті Галац, я мав життя подібне на життя персонажів, описаних Августіном Купшою. Звичайно ж, наше покоління, яке жило серед багатоповерхових будинків, де ми дізналися про важливі речі життя іншим способом ніж з книг, дуже добре розуміє всесвіт цієї книги. Я не знаю чи цей всесвіт доступний в рівній мірі сьогоднішнім поколінням дітей.
