Перекладач Жан-Луї Курьоль
Наприкінці минулого року перекладач Жан-Луї Курьоль був удостоєний двох великих нагород. Він отримав звання Почесного доктора Тімішоарського університету та премію імені Єуджена Ловінеску, надано Музеєм румунської літератури.
România Internațional, 02.09.2017, 08:22
Наприкінці минулого року перекладач Жан-Луї Курьоль
був удостоєний двох великих нагород. Він отримав звання Почесного доктора Тімішоарського
університету та премію імені
Єуджена Ловінеску, наданУ Музеєм
румунської літератури. Це не перші румунські нагороди Жана-Луї Курьоля за його перекладацьку діяльність і за просування румунської літератури у
французькому просторі. У 2015 році на Міжнародному книжковому фестивалі «Трансільванія»
Жан-Луї Курьоль отримав премію «Почесний посол румунської літератури в
європейському просторі».
Захоплений як
поезією, так і прозою, Жан-Луї Курьоль переклав і видав у Франції великих
румунських класиків, в тому числі тих, твори яких вважалися таким, що неможливо
перекласти, а також сучасних авторів.
Міхай Емінеску, Лівіу Ребряну, Каміл Петреску, Марін Сореску, Марта Петреу, Йон
Беєшу, Августін Бузура – це лише кілька представників румунської школи поезії і
прози, з якими змогли ознайомитися французькі читачі завдяки праці нашого
сьогоднішнього гостя.
Перша зустріч Жана-Луї
Курьоля з Румунією сталася на початку 70-х років, коли він був молодим
агрегатором з класичних мов. Виявивши, що румунська мова є своєрідною сучасною
латинською, він захотів її вивчити. Направлений пізніше французьким урядом на
пост лектора в Університеті імені Александра Іоана Кузи, він жартома каже, що почав
говорити «як людина, яка розмовляє молдовським діалектом, але видає себе за
мешканця Бухареста. І так він здійснив свій перший переклад твору румунського
письменника на французьку мову. Вибір Каміла Петреску не був випадковим:
Каміл Петреску був одним з найулюбленіших авторів його майбутньої дружини
Флоріки Чіодару Курьоль, яка також є відомою перекладачкою.
Ми запитали Жана-Луї
Курьоля який твір румунської літератури мав вирішальний вплив на його існування. «Важко сказати, тому що їх багато. Але якщо б мене попросили назвати одне ім’я,
то очевидно, це Міхай Емінеску. Не менший вплив мали на мене Лівіу Ребряну та
Марін Сореску. Хочу відзначити і Чезара Петреску, який в Румунії на жаль
вважається другорядним письменником. Варто згадати і Марту Петреу. На мій
погляд важливо переосмислити румунську літературу з точки зору інших культур, я
розглядаю її в світлі французької літератури, в яку продовжую вірити. Але не треба
забувати, що французька література нічим не вище румунської літератури. Для
мене, румунська література не менш важлива ніж французька. Так само я вважаю румунську
своєю другою рідною мовою. І я пишаюся цим.»
В інтерв’ю письменниці Марті Петреу
Жан-Луї Курьоль сказав, що румунська література дала досі неперекладені шедеври.
Серед його перекладів твори Лівіу Ребряну, здається, займають особливе місце – шість
перекладених книг: «Ліс повішених», «Чуляндра», «Метрополь», «Удвох», «Горила» та
«Адам і Єва». Жан-Луї Курьоль розповідає
про зустрічі з творами румунських письменників. «Марін Сореску є однією з
найбільш важливих зустрічей, тому що це поет, який наблизив мене до Міхая
Емінеску. Як я сказав на церемонії вручення звання Почесного доктора, Міхай
Емінеску здавався мені майже
недоторканим пам’ятником, якого, мабуть, занадто високо цінували. Але коли я
прочитав «Усе це мало носити ім’я Маріна Сореску», ймовірно найбільш
приголомшлива данина Міхаю Емінеску, я мало-помалу наблизився до його творчості.
Таким чином завдяки Маріну Сореску я дійшов до Міхая Емінеску. Потім, через Лівіу Ребряну
я дістався Емінеску, а через Емінеску я дійшов до Ребряну, через Ребряну
дійшов до Маріна Сореску. І можу продовжити встановлюючи зв’язки.»
Крім перекладів, Жан-Луї Курьоль викладав румунську мову і літературу в
Ліонському університеті. З 2000 року він викладає в Пітештському університеті, де
працює інститут імені Лівіу Ребряну з питань дослідження в сфері літературного
і синхронного перекладу. Тут Жан-Луї Курьоль і Флоріка Чіодару Курьоль
ознайомлюють студентів із таємницями літературного і синхронного перекладу. На думку
Жана-Луї Курьоля просування румунської літератури є непростою справою і в цьому
йому допомагає дружина. «Це дуже важко, але мені дуже допомагає те, що Флоріка
поруч. Звичайно французькі видавці, і не тільки французькі, іноземні загалом, не чекають нас з
розпростертими обіймами. Але це не їх вина, іноді причиною є переклади, часто
непереконливі. І вони не переконали, тому що іноді, напевно, не були
перекладені кращі твори румунської літератури. Я переконаний, що румунська
література не може проникнути в інші культурні простори якщо не відомі її коріння.
Якщо не будуть відомі, хоча б частково, Міхай Емінеску, Лівіу Ребряну, Чезар
Петреску, Каміл Петреску, Лучіан Блага, Тудор Аргезі, Марін Преда. На мій
погляд, не знаючи цих авторів, важко просувати румунську літературу. Очевидно,
що можна добитися успіху з твором якогось сучасного письменника, але це буде
лише короткостроковий успіх.»