ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Жінка-письменниця у громадському просторі

Нещодавно в столичному книжковому магазині «Гуманітас Чішміджіу» відбулися дебати на тему «Жінка в громадському просторі». У продовження цієї теми ми спробували визначити умови й можливості жінки-письменниці в румунському громадському просторі.

Жінка-письменниця у громадському просторі
Жінка-письменниця у громадському просторі

, 13.08.2016, 08:28




Нещодавно в столичному
книжковому магазині «Гуманітас Чішміджіу» відбулися дебати на тему «Жінка в
громадському просторі». Подія була
організована ПЕН-клубом Румунія. Гостями заходу були Магда Кирнеч, голова ПЕН-Румунія,
письменниці, журналістки й перекладачі Світлана Кирстян, Адіна Дініцою, Іоана
Билдя Константінеску та письменник, перекладач і журналіст Богдан Гіу.

За
підсумками дебатів, запропонованих ПЕН-Клубом Румунія, ми запросили Світлану
Кирстян та Адіну Дініцою розповісти про умови й можливості жінки-письменниці в
румунському громадському просторі. Світлана Кирстян є автором збірок віршів
Квітка лещат (видавництво Картя Роминяске, 2008 р.), відзначеної найважливішими румунськими літературними преміями,
та «Гравітація» (Видавництво Трей, 2015 р.), номінованої на премію Радіо Румунія
Културал та Культурна обсерваторія. Літературний критик, журналіст та
перекладач з французької, редактор «Культурної обсерваторії» Адіна Дініцою
співпрацює з такими публікаціями, як: Літературна Румунія, Стара дилема,
Дилеатика та з радіостанцією Радіо Румунія Културал. Вона є автором книги «Проза
Мірчі Неделчу. Сила літератури перед політикою та смертю» (видавництво Tracus
Arts, 2011 р.). Ми запитали цих двох письменниць, як вони оцінюють роль письменниць
у громадському просторі.


Світлана Кирстян: «Мені
прийшла на думку стаття, яку я нещодавно прочитала в «Scottish Pen», котра досі
не дає мені спокою, тому що там я знайшла певні дані. Коротше кажучи, використовуючи
дані й цитати, авторка статті приходить до висновку, що все що роблять чоловіки
є визначальним для всього людства, в той час як зроблене жінками залишається визначальним лише для жінок. Інакше кажучи, все, що
пишуть чоловіки, є представницьким для всього людства, в той час як те, що
пишемо ми, жінки, залишається репрезентативним лише для жінок. Авторка статті
посилається на конкретний випадок: письменниця, яка надіслала рукопис свого
твору на електронну пошту 100 редакторів. П’ятдесят повідомлень вона відправила
від свого імені, а інші 50 – від імені одного чоловіка. Як автор-жінка вона
отримала сім відповідей, а в другій ситуації – сімнадцять. Розсудіть самі, чи це
дійсно так.»




Адіна Дініцою: «Загалом,
літературна критика є сильною стороною в галузі літератури, літературні критики
у своїх розсудах про літературу й про визнання чи ні тексту, виконують і акт
культурної сили, встановлюючи собі певне місце в літературній ієрархії. Я
дебютувала з невинністю людини, яка пише про літературу, без критики, не
думаючи про ідентичність своєї статі. Я намагалася в той момент ігнорувати свою
стать, мені здавалося це природним, це перший крок на шляху до нормальності
критичного й літературного дискурсу. Я хочу, щоб ми почали говорити нормально,
як чоловіки й жінки, без необхідності для нас, жінок, боротися за справу, не
відчуваючи себе маргіналізованими навіть через те, що маємо надлишок політичної
коректності, коли перебуваємо в центрі уваги громадськості.»




Далі Адіна Дініцою розповіла
про втрату невинності моменту дебюту: «Після
дебюту я зрозуміла, що не все так просто. І була змушена усвідомити ідентичність
своєї статі, зрозуміла, що я жінка, а не тільки літературний критик, і що це
створює мені більші труднощі, ніж я думала. І тоді я не відчувала саме
маргіналізацію, але усвідомила той факт, що я літературний критик, але, в той
же час, маю й жіночу ідентичність, і що це ускладнює речі в громадському
просторі ідей і особливо в Румунії, яка має більш традиційний клімат. Я
прочитала на днях, що в 2015 році у європейському індексі статі Румунія
посіла останнє місце, йдеться про дослідження, проведене на європейському
рівні. І висновком було те, що весь ЄС ледь знаходиться на півдорозі в цій
боротьбі за гендерну рівність, за збалансоване громадське представництво між
жінками й чоловіками. Так що на даний момент мені як жінці потрібно боротися
більше, щоб моє слово стало почутим.»





Світлана Кирстян. «Я вважаю,
що навіть не потрібна маргіналізація. Достатньо накласти ярлик, тому що це дуже
тонка манера – я б назвала її навіть збоченою – щоб уникнути прямої
маргіналізації, проти якої набагато легше боротися. Йдеться про накладення
ярликів та упередження, поняття, з якими
ми діємо, які часто походять з області літературної критики, яка є зоною сили.»




Отже ми зараз лише почали
дискусії на цю тему, а для роздумів наведемо слова письменниці Міхаєли Урси в книзі
«Диван письменниці» (видавництво Limes, 2010 р.): «Дуже важливо побачити, чи, з
точки зору самооцінки, письменниці Румунії сприймають себе гармонійно чи
антагоністично, особливо якщо їм здається необхідним проблематизувати зв’язок
між своїм громадським та приватним існуванням, між художньою творчістю та
сімейним життям – відносини, як це можна буде побачити, із нескінченними
ускладненнями й нюансами.»

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company