ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Архітектурний комплекс “Шлях Героїв”

Одним з найважливіших шедеврів скульптора Константіна Бринкуша є Архітектурний комплекс Шлях Героїв, присвячений горжанським героям, які віддали своє життя за Батьківщину та за ближніх у Першій світовій війні.

Архітектурний комплекс “Шлях Героїв”
Архітектурний комплекс “Шлях Героїв”

, 09.01.2016, 08:55




Одним з найважливіших шедеврів скульптора Константіна
Бринкуша є Архітектурний комплекс Шлях Героїв, присвячений
горжанським героям, які віддали своє життя за Батьківщину та за ближніх у
Першій світовій війні. Комплекс, який складається зі Столу мовчання, Воріт
Поцілунку та Нескінченної колони і знаходяться в м. Тиргу-Жіу, є визначальним
для творчої концепції митця.




Константін Бринкуш народився 19 лютого 1876 року в с.
Хобіца й провів своє дитинство в оточенні справжньої дерев’яної цивілізації, бо
його батько сам виготовляв предмети, необхідні для господарства. У 1898 році на
першій виставці Школи ремесел повіту Долж учень Константін Бринкуш представив
свою першу скульптуру – погруддя Гьорге Гіцу, разом із двома рамами, які можна
побачити й зараз у Крайовському Музеї мистецтва. Цього ж року він записався до
Бухарестської Національної школи гарного мистецтва та ремесел, яку закінчив
чотири роки по тому. Проживши деякий час у Мюнхені, він їде до Парижу, де в
1905 році був зарахований до Вищої національної школи витончених мистецтв.
Починаючи з 1907 року, великий румунський скульптор взявся за безпредметне мистецтво,
увійшовши таким чином в коло паризького авангарду. Роботи, з яких складається
Архітектурний комплекс Шлях Героїв, були зроблені на основі одного
проекту, який, як зізнався сам Константін Бринкуш, складався з архітектурних
елементів символічного значення.

Комплекс було відкрито 27 жовтня 1938 року. Розповідає директор Центру ім. Константіна Бринкуша Дору
Стримбулеску: Якщо орієнтуватися за фотографіями та свідоцтвами того
часу, треба сказати, що населення міста Тиргу-Жіу, в присутності політичних та
культурних особистостей того періоду, взяло участь у відкритті у великій
кількості. Процесія, яка почалася від Воріт Поцілунку й Столу мовчання та
завершилася біля Нескінченної колони, була вражаючою. Важливо знати, що
спочатку Бринкуш хотів підняти в Тиргу-Жіу лише Нескінченну колону. Це містить
і пропозиція, яку він зробив меценату Аретії Тетереску, коли прибув до Бухареста
з ескізом колони. Але з огляду на те, що Бринкуш провів стільки часу в
Тиргу-Жіу, він уявив собі, врешті-решт, весь комплекс, що включає й церкву
Святих Апостолів, модернізовану за кошти Національної ліги горжанських жінок на
пропозицію Аретії Тетереску. Тож ми маємо справу не тільки з пам’ятним
комплексом, а й з роботою генія, роботою універсальної цінності.




Стіл мовчання знаходиться в
тиргу-жіуському парку на узбережжі річки Жіу. Він виконаний з банпотоцького
вапняка й оточений 12 круглими кам’яними стільцями у вигляді клепсидри. Стіл,
діаметром в 2,15 м й висотою в 0,88 м, символізує стіл напередодні боротьби.
Час вимірюється в тиші клепсидрами – стільцями. Алея стільців включає дві
кам’яні лавки й 30 квадратних кам’яних стільців у формі клепсидри, розташованих
з обидвох боків алеї по три. Вони роблять зв’язок між Столом мовчання та
Воротами поцілунку, які розташовані на вході в парк. З обох сторін алеї було
посаджено 20 пірамідальних тополів. Ворота поцілунку, зроблені з травертину,
символізують перехід до іншого життя. Нескінченну колону, Колону безмежності чи
Колону жертви вважають найважливішою частиною комплексу. Зроблена з 16 чавунних
ромбовидних модулів, кожен висотою в 1,80 метрів, вона представляє вісь світу, яка підтримує купол неба. Загальна
висота колони становить 29,33 м. Технічно вона була зроблена інженером Штефаном
Джорджеску-Горжаном за модулем, вирізаним з дерева Бринкушем. Її зведення
будівництво було розпочате в липні 1937 року в Петрошань і завершилося в
листопаді в Тиргу-Жіу, а металізація була здійснена в червні-липні 1938 року.
Церква Святих Петра і Павла, розташована на вісі скульптурного комплексу, є
сполучною ланкою між його складовими частинами. Місце поклоніння було підняте
між 1927-1938 рр. на місці старої церкви, побудованої в 1777 році.




Розповідає Дору
Стримбулеску, директор Центру ім. Константіна Бринкуша. Елементи, з яких
складається архітектурно-скульптурний комплекс в Тиргу-Жіу мають унікальне
значення, хоча Бринкуш вирізав ще колони з дерева, в його паризькій майстерні
були подібні скульптури. Гадаю, що ідея архітектурно-скульптурного комплексу є
давньою. Спочатку він хотів підняти портал у своєму рідному селі Хобіца. А
потім вирішив, що комплекс буде в Тиргу-Жіу і врешті-решт, за пропозицією
Аретії Тетереску, ця ідея набула форми. Можна сказати, що, завершивши
архітектурно-скульптурний комплекс в Тиргу-Жіу, Бринкуш удосконалив свою
творчість, тому що після цього він не створив нічого настільки ж важливого, що
б залишилося орієнтиром у мистецтві. Цей безпредметний стиль, який Бринкуш
вводить у сучасне мистецтво, змінює парадигму. Якщо прослідкувати за ідеями
Бринкуша, які з’явилися впродовж часу в різних публікаціях у формі афоризмів,
можна зрозуміти, як розуміє Бринкуш мистецтво в цілому і своє мистецтво
зокрема. Бринкуш усвідомлював свою універсальну цінність, те, як він її змінив.
Покинувши майстерню Родена, він покидає все те, що сталося в мистецтві до того
часу, пропонуючи своє власне бачення, коріння якого знаходиться в давньому
румунському мистецтві. Він зробив це, хоча й поглиблював у Парижі примітивне,
чорне мистецтво. Але він усвідомлював те, що став орієнтиром у сучасному
мистецтві.




У квітні 2007 року в Тиргу-Жіу було представлено
документ, що засвідчує готовність Європейського Союзу включити Архітектурно-скульптурний
комплекс Шлях Героїв (разом із Палацом Кантакузіно, Румунським
Атенеумом в Бухаресті та фортецею Хістрія в повіті Констанца) до Списку
європейської культурної спадщини.

Festivalul Anonimul
Світ культури Субота, 14 Вересня 2024

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”

Найкращим румунським короткометражним фільмом на Міжнародному фестивалі...

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”
Постер фільму
Світ культури Субота, 07 Вересня 2024

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву...

Емануель Пирву нагороджений в Каннах
Фільм «Хороші хлопці потрапляють до раю» (режисер Раду Поткоаве)
Світ культури Субота, 31 Серпня 2024

Нові фільми з актором Богданом Думітраке

Богдан Думітраке, один з найталановитіших і найвідоміших акторів нової хвилі,...

Нові фільми з актором Богданом Думітраке
«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 24 Серпня 2024

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості

Понад 30 років Андрей Урсу бореться за правду про смерть свого батька. Георге Урсу...

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 17 Серпня 2024

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

“Що таке робота /What Work Is” – обраний проєкт, який представлятиме Румунію на...

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале
Світ культури Субота, 10 Серпня 2024

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

Минулого року нагороду «Нові перспективи» кінофестивалю «Астра» отримав...

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»
Світ культури Субота, 03 Серпня 2024

«Родина», новий фільм Келіна Петера Нетцера

Останній повнометражний фільм режисера Келіна Петера Нетцера «Родина»,...

«Родина», новий фільм Келіна Петера Нетцера
Світ культури Субота, 27 Липня 2024

«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке

Відібраний для участі в місцевому конкурсі 30-го Міжнародного фестивалю...

«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company