”Бринковянський” стиль
Бринковянське мистецтво містить в румунській історіографії архітектуру та художнє мистецтво Валахії за часів панування Константіна Бринковяну з 1688 по 1714 рр.
Monica Chiorpec, 01.08.2015, 10:03
Бринковянське мистецтво містить в румунській історіографії архітектуру та художнє мистецтво Валахії за часів панування Константіна Бринковяну з 1688 по 1714 рр. Ця епоха рішуче вплинула на подальший розвиток мистецтва. Термін використовується і в більш широкому сенсі, щоб описати твори мистецтва з часів перших Маврокодатів до приблизно 1730 року. Історики мистецтв іноді характеризують за аналогією цей стиль із західним відродженням завдяки своїм раціональним структурам, але його декоративне багатство дозволяє використання фрази бринковянське бароко. Основи бринковянського стилю були закладені в часи двох десятиліть панування правителя Матея Басараба у 17 столітті, які забезпечили Валахії певну політичну стабільність і сприяли розвитку мистецтв. У період, який послідував за пануванням Бринковяну, особливо розвинулася архітектура дворянських садиб. Цей розвиток відповідає впливу важливих дворян останньої частини століття на шкоду наслідникам Матея Басараба.
Адріана Скріпкаріу вважає, що бринковянське мистецтво треба пояснити по розумінню кожного: У 2014 році, в рік вшанування пам’яті Бринковяну, ми розпочали проект – книгу, з допомогою якої ми хотіли наблизити красу бринковянської спадщини до широкої публіки. Книга є викладом, який супроводжується багатьма зображення з багатьма доступними поясненнями та словником для різних тем бринковянського стилю. Є розділ, присвячений монастирям, розділ, присвячений палацу. А ще є розділ, присвячений різним ремеслам: каменярству, столярству, ткацтву, ювелірству. Є й розділ, присвячений засновникам монастирів та монастирям, де ми намагалися показати, як моделює воля засновників увесь памятник. Це деталі, які дають життя історичним пам’яткам і які, на жаль, вже менше розглядаються таким чином. Зазвичай, ми звикли з досить технічними поясненнями про розміри памятника, рік зведення та ім’я засновника. Історії, які ховаються за спинами цих засновників, нам не достатньо представлені.
Впродовж років було написано чимало книг про бринковянську спадщину. Розповіді починаються зі стародавніх літописів за часів правителів від тих, хто часто бували свідками зведення чудових будівництв. Майже всі наші вчені, які полюбляють історію, спинилися над цим гарним розділом румунської цивілізації і ще пишуть про нього багато сторінок. Навіщо ще одна книга? – запитаєте ви. Особливо, якщо вона не відкриває нечуваних речей, розвіданих якимось археологом, ані прихованих таємних фактів зі віднайденого рукопису. І все-таки книга є унікальною, ви зрозумієте, чому.
Таким є вступне слово Адріани Скріпкаріу до книги Бринковянська спадщина по розумінню всіх: Ми маємо вступний розділ, який назвали Глосарій бринковянської цивілізації в зображеннях. У ньому ми пояснюємо читачеві основні поняття румунського середньовічного менталітету, ким були бояри, воєводи та як взаємодіяли між собою соціальні шари. Пояснюємо роль церкви, декілька теологічних понять, які не можуть бракувати з уваги тих, хто хоче глибоко зрозуміти цю тему. Наприкінці є дуже гарний розділ, написаний Луізою Замора, істориком мистецтв. Він присвячений пост-бринсковянському мистецтву, це найдовший період румунського мистецтва, після якого нам залишилися багато історичних пам’яток, які, на жаль, сьогодні ми знаходимо дуже часто в руїнах. Це книга, про яку мені вже сказали, що вона є дуже приємним читанням, дуже привабливим з точки зору зображень. Фотографом нашого проекту є Джордже Думітріу, це дуже пристрасний фотограф, який займається цим більше десяти років. Відчутний досвід і тепло, з яким він підійшов до наших тем. Книга отримала й специфічне графічне бачення. Ми вийшли за рамки звичайних альбомів мистецтв і увійшли в панорамний план, з допомогою якого хочемо зробити ці обєкти набагато доступнішими нашим читачам і через графічне втручання.
Літня резиденція правителя Константіна Бринковяну з Потлоджь, Палац Могошоая та Палац Мітрополітан з Бухареста є історичними пам’ятками бринковянського стилю. Релігійна архітектура відзначається монументальністю, даною імпозантними розмірами та унітарним поняттям. Монастир Сіная, монастир Хорезу чи монастир Антім з Бухареста є одними з найбільш важливих бринковянських будівель. Адріана Скріпкаріу: Бринковянську цивілізацію можна полюбити саме тоді, коли відкриваєш деталі й серйозність, з якою засновники дивилися на кожен невеликий жест, який, поряд з іншими, давали їй красу, яку можна віднайти і сьогодні у збережених памятниках. Я думаю про монастир Сіная, чиїм засновником був правитель Міхаіл Кантакузіно після довгого паломництва до святих місць. Можна помітити багато деталей, повязаних із цією його подорожжю і тим, як вона відобразилася до кінця днів у душі цього засновника. Їх можна побачити й на фресках монастиря Сіная.
На жаль, справжні пам’ятники бринковянської архітектури, як бухарестські монастирі Котрочень та Векерешть, були знесені комуністичним режимом в середині 80-их років. Проте монастир Котрочень був відбудований у тому ж місці у 2003-2004 роках.