ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Повнометражний фільм “Аферім!” режисера Раду Жуде на Берлінському міжнародному кінофестивалі

“Найбільш досконалий та оригінальний фільм, створений режисером Раду Жуде дотепер, – так написало видання “Variety про “Аферім!, фільм румунського режисера.

Повнометражний фільм “Аферім!” режисера Раду Жуде на Берлінському міжнародному кінофестивалі
Повнометражний фільм “Аферім!” режисера Раду Жуде на Берлінському міжнародному кінофестивалі

, 14.02.2015, 09:34

“Найбільш досконалий та оригінальний фільм, створений режисером Раду Жуде дотепер”, — так написало видання “Variety” про “Аферім!”, третій повнометражний фільм румунського режисера, відібраний до офіційного змагання в Берлінському міжнародному кінофестивалі (5-15 лютого). “Variety” оцінює режисерські рішення та способи, якими були передані на екрані упередження епохи за сценарієм Раду Жуде та Флоріна Лезереску, а також гру акторів, особливо Томи Кузіна, та надзвичайну якість зображення на чорно-білій плівці, здійсненого Маріусом Пандуру. І “The Hollywood Reporter” хвалить стрічку Раду Жуде: “Це конкурент із шансами на премію, якщо брати до уваги вражаючий вигляд, актуальну тему та надзвичайно кумедний сценарій. Сучасний расизм проти рромів зі Східної Європи надихнув на дуже багато фільмів в останні роки. Але фільм “Аферім!” досягає до історичних коренів цієї настільки актуальної теми, а Жуде та його співсценарист письменник Флорін Лезереску надихалися із реального досвіду рабів-рромів. Найважливішим є той факт, що їм вдається перетворити цю похмуру тему у в смішну та особисту, не ставши соцреалістичною проповіддю”, — додає “The Hollywood Reporter”.



Один з найобширніших румунських кінематографічних проектів останніх років, “Аферім!” є історичним фільмом, дія якого відбувається у Валахії на початку XIX століття, коли всі цигани були рабами. Один румунський вісйьковий чиновник, якого зіграв актор Теодор Корбан, разом зі своїм сином, якого зіграв Міхая Коман шукають раба-втікача, якого зіграв Кузін Тома. Стрічку “Аферім!” було знято в Добруджі, в Горах Мечінулуй та в зоні Джурджу з бюджетом в 1 мільйон 400 тисяч євро. Переважна більшість декорацій були реконструйовані, щоб відобразити турецький вплив. Звідси й назва фільму “Аферім!”, яка в перекладі означає “Браво!”. “Мабуть, постійним запитанням впродовж віків було: чи є цигани людьми, людськими істотами, звідки походять? Це постійний пошук, особливо в половині XIX століття”, — каже Констанца Вінтіле-Гіцулеску, історичний консультант фільму “Аферім!”. У свою чергу, режисер Раду Жуде стверджує: ”Цей фільм не тільки про явище рабства. Але, маючи на увазі те, що про це явище говорилося дуже мало, рабство циган виступає найбільше наперед. Є багато інших тем: становище жінок, релігія, те, як передаються ідеї від однієї особи до іншої, толерантність, і всі теми поширені в рамках фільму. Ми хотіли показати, що причини соціальних явищ, як і явищ з особистого життя, походять з близького чи далекого минулого. Дуже часто ми забуваємо цей аспект, тому що таким чином потрібно брати на себе відповідальність перед минулим, яку ти не хочеш брати на себе чи тобі складно це зробити. І гадаю, що й у випадку суспільств відбувається те ж саме, про що говорить і Фройд, роблячи посилання на індивіда. Тому, гадаю, є дуже важливим, щоб кожне суспільство періодично згадувало більш чи менш неприємні речі.”



“Найважливіший румунський фільм від 2010 року й дотепер (тобто з року “Автобіографії Ніколае Чаушеску” Андрея Ужіке та “Аврори” Крістіа Пую, називається “Аферім!”. Він веде свого режисера Раду Жуде, (народженого в 1977 р. і працюючого над своєю третьою повнометражною стрічкою) дуже близько до керівної позиції взводу, який складається з найважливіших сучасних румунських кіномитців. Цей твір мистецтва, який в майбутньому стане класикою румунської кінематографії, є ударним втручанням в порядок денний громадських дебатів моменту”, — пише критик Андрей Горзо. Режисер Раду Жуде: ”Я мав різні джерела натхнення, не тільки кінематографічні. Вірніше, найбільше мене цікавило те, як можна зробити історичну реконструкцію без обману для глядача, даючи йому ілюзію, що він бачить шматок життя, захопленого камерою. І в цьому сенсі це дуже довга розмова, деякі теоретики кінематографа виступають проти історичного фільму і вважають, що фільм такого жанру заперечує фундаментальну натуру кінематографа. Моєю справою було все-таки зробити фільм — навіть якщо складно класифікувати його з історичної точки зору — і тоді я захотів, щоб глядач мав підказку, що все те, що він бачить, є лише фільмом, і що він сам повинен допитувати дані зображення, щоб дійти до власних відповідей. У фільмі “Аферім!” цей договір окреслений товстими штрихами, що і не добре, і не погано, це лише спроба сигналізувати глядачеві, що він повинен бути уважним і не сприймати все таким, яким воно показано.”



Одним із намірів, який постав в основі свого нового фільму, було, як каже Раду Жуде, зробити порівняльне вивчення історії ментальностей, проаналізувати деякі укорінені ідеї і звичаї: ”Я маю на увазі людей, які володіють певною готовністю до спілкування, яке припускає кожен артистичний акт, включно книга чи фільм. Тут я скористався фразою, яка мене дуже схвилювала: Вітгенштейн закінчує свою першу книгу, кажучи приблизно так: “Сподіваюсь, що ця книга буде лише драбиною, якою читач почне сходити, а наприкінці щоб він викинув драбину і почав думати самостійно”. Звичайно ж, я не рівняюся з Вітгенштейном, але і я хотів би цього: щоб фільм був лише маленьким кроком у напрямку, який потенційні глядачі подолають самостійно і дійдуть набагато далі, ніж поведе їх фільм.”



Прем’єра повнометражної стрічки Раду Жуде “Аферім!”, продукція компанії “Hi Film”, відбудеться в румунських кінематографах на початку березня.

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company