Драматург Секей Чобо – переможець премії «Імісон»
На початку цього року драматург Чобо Секей з м. Тиргу Муреш отримав від Товариства авторів Великобританії премію «Імісон» за найкращий сценарій драматурга-дебютанта.
România Internațional, 31.08.2013, 03:09
На початку цього року драматург Чобо Секей з м. Тиргу Муреш отримав від Товариства авторів Великобританії премію «Імісон» за найкращий сценарій драматурга-дебютанта. Конкуруючи поруч з двома британцями, Чобо Секей є першим номінованим письменником іншого громадянства, ніж британське, і, звичайно ж, першим, який отримав цю нагороду. Нагороджений радіосценарій «Вам подобається банан, товариші?»(«Do You Like Banana, Comrades?») отримав у 2009 році Премію за найкращу європейську виставу на конкурсі ВВС, а потім вона була поставлена і трансльована британським радіо.
Будучи до того часу автором короткої прози, для Чобо Секея вистава «Вам подобається банан, товариші?» стала його першою театральною виставою. Цей перший успіх дав йому сміливість написати ще одну п’єсу, на цей раз для сцени. У свою чергу, п’єса «Квіти шахти» була нагороджена на Національному театральному фестивалі з Печ премією «Вілмош» за найкращий текст. П’єса є першою частиною трилогії, за нею з’явилися «Темрява шахти» та «Води шахти». Перші дві п’єси поставлені як в Румунії, так і в Угорщині, і нагодожені в обидвох країнах. Третя частина трилогії «Води шахти» виграла драматургічний конкурс театру «Оркень Іштван» з Будапешту, де й буде поставлена цього року на сцені.
Отже, багато премій за всього декілька років для мологодо драматурга Чобо Секея. «Це правда, що я отримав багато премій за останні 2 роки. Коли я зустрічаюся з кимось знайомим, з ким не бачився деякий час, мене завжди запитують, яку ще премію я отримав. У нас це не зовсім звично. Ці премії дають мені дуже багато сили. Я був невпевненим, коли почав писати для конкурсу ВВС і ще почуваюся невпевненим, коли сідаю і починаю писати виставу чи щось інше… Ще не знаю, чи я достатньо талановитий, чи мені вдасться написати добру виставу. І тоді, коли отримую премію, це надає сил і показує мені, що треба продовжувати, писати наступну п’єсу».
Дія трьох п’єс трилогії відбувається в тому ж самому шахтарському селі Трансільванії, мова п’єс подібна, відрізняються герої та підняті проблеми. Письменник Чобо Секей: «Мене найбільше цікавить, як діє людина в різних ситуаціях, що означає бути людиною, що означає бути доброю людиною. І ці речі можна дуже добре вловити, коли говориш про соціальні проблеми. Соціальні проблеми були завжди, але зараз проблеми більш специфічні, принаймні тут, в угорських селах Трансільванії. Але п’єси були представлені і в Угорщині, і я зрозумів з тих реакцій, що це не тільки проблеми з Трансільванії, а й угорській публіці з Угорщини відомі представлені ситуації. Друга частина трилогії торкається корупції та націоналізму, а ті, хто дотепер побачили виставу, були дуже відкриті. І угорці, й румуни. «Квіти шахти» порушує проблему алкоголізму, відсутність робочих місць, високий рівень самогубств, остання проблема є специфічною для Трансільванії. Але й інші проблеми універсальні: коли залишаємося без роботи і обираємо алкоголь, коли ми в розпачі, не маємо що робити і навіть не хочемо нічого робити. Темою третьої п’єси «Води шахти» є релігія. Дія відбувається в будинку священика. Ми знаємо сільського священника та вчителя, отже, насправді йде мова про духовне та інтелектуальне виховання з Трансільванії, та фіаско виховання. А ще тут йде мова про педофілію в рамках церкви та інші речі, дуже незручні для багатьох».
Стиль Чобо Секея порушувати людські проблеми в соціальному контексті, який привів його до успіху, має за орієнтир Чехова, як зізнається драматург: «У мене є багато чому повчитися від Чехова, особливо з його драматургії, як структура, так і психологія, з його розуміння російського серця чи любові, чи меланхолії… Мені дуже подобаються фрази Чехова. Він формулює їх дуже насичено і дуже просто, начебто говорить про погоду і все-таки каже все про душу. І я спробував своїми техніками зробити щось подібне. Я не песиміст, я досить оптимістичний, але скептицизм характеризує мене в багатьох речах. Я більш оптимістичний, нж мої п’єси, і думаю, що мій оптимізм видно з гумору, який я використовую у цих п’єсах. Гадаю, що мені треба бути трагічнішим і більш песимістичним, коли пишу, тому що в іншому випадку люди будуть незацікавленими, я не торкнуся сердець публіки. Для мене дуже важливо, щоб публіка була зворушена тим, що бачить на сцені».
Зараз Чобо Секей працює над п’єсою для акторів театру «Фігура студіо» з міста Георгієнь, яка буде поставлена на сцені режисером Александру Дабіжою. Цей же режисер поставить і п’єсу, яку драматург напише спеціально для акторів Марчела Юреша та Міку Міхок. Чобо Секей готується увійти і в світ кіно. Для квітня він пише адаптацію для екрану п’єси «Квіти шахти». І, звичайно ж, він записався на конкурс з Угорщини з історичною п’єсою про Міхая Вітязу (правителя Волощини кінця ХVI-го століття, який керував трьома князівствами: Волощиною, Молдовою і Трансільванією).