Міжнародний літературний фестиваль у Бухаресті
“Пять років гарної дружби - під цим гаслом пройшов у грудні у Бухаресті V-ий Міжнародний літературний фестиваль.
Corina Sabău, 19.01.2013, 01:00
“П’ять років гарної дружби” – під цим гаслом пройшов у грудні у Бухаресті V-ий Міжнародний літературний фестиваль. Цей випуск був найважливішим в історії цього фестивалю, він зібрав у Бухаресті не менше 10 відомих імен сучасної світової літератури: п’ятеро британських письменників: Джонатан Коу, Уїлл Селф, Ендрю Коуен, Джордж Сіртеш (британський письменник угорського походження), Кей Міллер (британський письменник ямайського походження), російський письменник Герман Садулаев, представник македонської літературної сцени Гоце Смілевскі, шведський письменник сирійського походження Даніель Боячоглу та двоє письменників з Угорщини — Попп Шандор Жігмонд та Матьяш Дунойчик.
”Якщо дотепер нас щороку радував більше всього ентузіазм публіки, то цьогорічний випуск довів нам, що ми дійсно увійшли в кругообіг провідних фестивалів. З таким же бюджетом, як і в 2008 році, не маючи спонсорів, нам вдалося цього року зібрати в Бухаресті письменників, які роблять честь будь-якому міжнародному літературному фестивалю” — заявив Богдан-Александру Стенеску, голова бухарестського Міжнародного літературного фестивалю. У цьому випуску рубрики ”Світ культури”пропонуємо вам зустрітися з трьома гостями V-ого Міжнародного літературного фестивалю: Ендрю Коуеном, Матяшем Дунойчиком та Міхаєм Матею.
Ендрю Коуен викладає творче письмо (creative writing) в Університеті Східної Англії. Його дебютний роман ”Свиня”(1994 р.) був перекладений і в Румунії видавництвом ”Леда”в 2009 році. Письменник зізнається, що для нього письмо є, в першу чергу, мовною проблемою: ”Коли я був маленьким, ми жили в промисловому містечку, де не було книгарень. Я не знав нікого, хто б читав, писав чи мріяв про те, що колись напише книгу. Так я почав думати, що англійська мова належить іншим людям, невідомим мені. Певним чином моє дитинство відображається в моїх книгах. Я пишу ретельно, дуже уважно, тому що іноді не вірю в слова, які викладаю на папері. Я ще відчуваю, що англійська мова не належить мені. Належить іншим людям, кращим людям. Я пишу скрупульозно, тому що не вірю словам, слова немов би не мої, маю враження, що я не володію ними.”
Матяш Дунойчик народився в Будапешті і зараз він головний редактор угорського видавництва ”Лібрі”. Брав участь в численних літературних проектах і дебютував у 2007 році антологією короткої прози ”Підручник польоту”(“Repulesi Kezikdnyv”), за який був нагороджений премією ім. Броді Шандора. У 2010 році надрукував ілюстровану збірку “Земля під Берліном“– це історія однієї молодої людини, яка їздить берлінським метро у спробі відновити щоденний маршрут свого покійного батька. Матяш Дунойчик про його зв’язок з письмом: “Я не народився у сім’ї великих інтелектуалів, але ми мали бібліотеку з основними заголовками. Будучи маленьким, пригадую, як я читав назви книг, не знаючи, про що вони. У нас не було безлічі книг, але серед них був Томас Манн, Марсель Пруст, Маркіз де Сад, Інгмар Бергман. На щастя, я відношуся до покоління, яке мало можливість багато подорожувати, говорити різними мовами, тобто, яке відчуло себе зобов’язаним використовувати талант та здібності. А я був везучим і багато подорожував, читав дуже різну літературу. Коли я думаю про себе, я вважаю себе перш за все європейським письменником, тому що на мене дуже вплинув Петер Надош, великий угорський письменник, на чий стиль дуже вплинув Марсель Пруст, якого він читав німецькою. Ось так всі ці шари сприяють створенню справжньої європейської ідентичності.“
Міхай Матею дебютував у 2011 році у видавництві “Будинок літературних парі“збіркою “Люди“. “Гадаю, що як письмо, так і читання є втечею, незадоволенням дійсністю, життя. Я виріс на пригодницьких романах, тоннах детективів, мені дуже важко зрозуміти, чому я перейшов на інше, чому змінилася ставка, чому мене почало цікавити більше, ніж сама пригода, те, як розказана історія. Настільки важче мені зрозуміти, чому я почав писати, це сталося зовсім ненавмисно. Я не мріяв про це, не хотів цього, коли був дитиною я наполегливо відмовлявся писати твори. Це було немов полегшення. Дехто вдаряє кулаком об стіну, а я пишу текст. Для мене це ще досі незрозуміле.“
Міжнародний літературний фестиваль у Бухаресті був ініційований Оаною Бока, Богданом-Александром Стенеску, Іоаною Груендвальд та Васілем Ерну. Це незалежний проект, який стартував у жовтні 2008 року. Цей міжнародний захід, присвячений літературі, носить відбиток міста Бухарест і намагається занести Бухарест на карту міжнародних фестивалів європейської літератури. “Ми намагаємося переписати культурну карту Європи за допомогою зустрічей, які включають громадські читання, дебати та діалог із читачами, між румунськими письменниками та гостями із закордону. У теоретичній основі цих зустрічей лежить концепція різноманітності. Ми намагаємося розвіяти упереджену ідею про те, що минуле, основане на подібних історичних обставинах, породить подібні культурні результати“— кажуть організатори.
На сьогодні бухарестський Міжнародний літературний фестиваль є найважливішим міжнародним літературним фестивалем Румунії. У свою чергу, критик Кармен Мушат каже, що “найбільша заслуга бухарестського Міжнародного літературного фестивалю полягає в шансі на діалог, який він дарує сучасним письменникам. Збираючи разом письменників з Румунії та всього світу, фестиваль сприяє не тільки просуванню румунської літератури за межами країни, а й кращому ознайомленню з іноземними письменниками та актуальними тенденціями світової літератури. Коротше кажучи, бухарестський Міжнародний літературний фестиваль є для мене привілейованим простором зразкових зустрічей.“
