Праліси Румунії
У румунських Карпатах збереглися найбільші в Європі площі, вкриті незайманими перестійними лісами.
România Internațional, 27.09.2019, 08:33
У румунських
Карпатах збереглися найбільші в Європі площі, вкриті незайманими перестійними
лісами. У минулому вони були набагато більші та багатші, ніж сьогодні.
Наприклад, ліси Молдови за часів Дімітрія Кантеміра (1717 р.) були «заселені
стадами оленів, козуль, зубрами та дикими буйволами, без жодної людини».
На жаль,
нераціональна експлуатація та вирубка лісів для деревини, пасовищ та для
сільськогосподарських потреб призвела до знищення значної частини цих лісів на
різних історичних етапах. З приблизно 2 млн. га на початку ХХ сторіччя у
наші дні залишилося 200 тис. га. Незважаючи на те, що їх площа скоротилася,
Румунія залишається найбагатшою країною Європи з точки зору наявних пралісів.
Величезні дерева, які досягають 50-60 метрів заввишки, все ще домінують у
таких лісах, а великі хижі тварини, такі як вовки, рисі та ведмеді, досі
заселяють цю дику територію. Для кращого захисту незаймані ліси в районах
Ізвораеле Нерей, Ущелина Нерей-Беушніца, Домоглед – Долина річки Черна, Козія,
багатовікові ліси Шінка, Грошій, Тіблешулуй, багатовікові ліси Слетіоара, були
внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Про важливість
цих лісів розповів Гьорге Міхейлєску, генеральний директор Національної лісової
компанії Румунії «Ромсільва». «Незаймані ліси Румунії, як і квазі-незаймані, є
важливими для дослідження способу розвитку лісів, природного росту, зміни
природних поколінь. Вони «живуть» без жодного втручання людини, є прикладом
життя без стороннього втручання. Вони є одними з найрізноманітніших лісів. Не
завжди на 100% закритий і природний ліс має максимальне різноманіття.
Різноманітність лісу надана різноманітністю поколінь. Наприклад, у 100%
природному лісі можна зустріти покоління у віці 180 років. Але, щоб мати
різноманітність, потрібні й екземпляри 10-ти, 20-ти, 30-ти річної давності.
Тобто ліс повинен мати всі вікові категорії. Природні ліси не завжди є
найрізноманітнішими. Найрізноманітніші ліси та найрізноманітніші ділянки
складаються зі 100% природних лісів, культивованих лісів, доглянутих лісів, у
поєднанні з пасовищами, з мало або дуже мало зміненими ділянками, з луками
тощо. Вони гарніші та різноманітніші, ніж суто незаймані ліси, тому що вони, як
правило, стають на 100% багатовіковими. І тоді дерева 180-ти, 200 чи 300-річної
давності не завжди заохочують молоде покоління. Ми використовуємо їх як моделі,
і у нас їх не так багато. В Європі дуже мало країн, у яких ще є такі ліси.
Однак у нас на даний момент є 28 тисяч гектарів ідентифіковано та нанесено на
карту, які відповідають цим умовам, для їх оголошення пралісами та
квазі-пралісами.»
У 2016 році був
створений Каталог незайманих та квазі-незайманих лісів, важливий
інструмент обліку пралісів та квазі-пралісів. Ліси, включені до Каталогу,
підлягають суворій охороні, а це означає, що у них заборонена будь-яка людська діяльність,
що може вплинути на долю лісу. Наразі майже 7000 га пралісів та 22.100 га квазі-пралісів
були визначені та занесені до Каталогу та процес триває. Однак деякі
екологічні організації звинувачують владу у знищенні багатовікових лісів і
вимагають втручання Європейської комісії. Екологи стверджують, що «Ромсільва»
організовує лісогосподарські роботи в межах природоохоронних територій Natura 2000 без відповідного
аналізу впливу вирубок у цих унікальних районах.
Директор «Ромсільва» Гьорге
Міхейлєску відповідає на ці звинувачення: «Ліси захищені. Ці ліси взагалі не мають
жодних проблем, принаймні ліси, що перебувають в
управлінні Ромсільва недоторкані. Екологічні організації подали кілька скарг до
Європейської комісії. Дійсно, вони порівнюють ситуацію 2004 року, дані дослідження PinMatra з тим, що ми зробили зараз. Але ми
вважаємо неправильним порівнювати конкретну річ з теоретичною… Усі ці ліси перебувають
під наглядом та підлягають суворому контролю. Є певні помилкові елементи, наприклад
до спадщини ЮНЕСКО було внесено й дороги національного значення, але ці речі
були зроблені помилково, тому що ті, хто провів це дослідження, насправді не
виїжджали на місце. Зараз ми вживаємо заходів для виправлення цих помилок. Є
громадські організації, які не погоджуються з цим. Але хочу сказати, що є й багато
громадських організацій, які дійсно підтримують нас і допомагають нам. І ми допустили
помилки. Наш імідж був дещо зіпсований, але ми намагаємося його оновити.
Сьогодні в Європі говорять, що Румунія не захищає свої ліси, але у неї
найцінніші букові ліси, вона має найкрасивішу флору, найбільше біорізноманіття.
Хто їх захистив? А чи знаєте ви, що в Європі є країни, які називають природними
та національними парками невеличкі ботанічні сади з кількома деревами?»
Румунія має 6,5
млн. га лісів і майже половина з яких перебувають в управлінні Національної
лісової компанії «Ромсільва». Ромсільва також управляє 22 національними та
природними парками, що мають сукупну площу понад 850 тис. га. Із них 245 тис. гектарів
є особливо охоронюваними територіями, на яких діяльність людини обмежена.
Цієї осені Ромсільва розпочала проект зонування лісів, в залежності від рівня
захисту 22 природних і національних парків, – розповів Гьорге Міхейлєску: «Ми зажадали
їх зонування, визначення меж на місцях, щоб знати, що і як далі робити. Бо
ми не знали точно чи на певну ділянку поширюється режим суворої охорони, сталого
розвитку або консервації. До тепер не було чіткого розмежовування. Отже ми
розпорядилися здійснити таке зонування на місцях, використовуючи GPS та конкретні елементи,
щоб визначити чіткі межі між цими територіями, тому, що в протилежному випадку люди
на місці, без чітких меж, можуть допустити помилки.»
Території особливого
захисту (ZPS) будуть позначені жовтим квадратом, оточеним червоною смужкою; території
цілісного захисту (ZPI) – синім квадратом, оточеним білою смугою, а природні
заповідники/пам’ятки природи – жовтим квадратом, оточеним білою смугою. А території
національних та природних парків будуть позначені червоним квадратом, оточеним
білою смугою.
