Захист лісів у Карпатах

Фегерашcькі гори, що займають 198.000 га з унікальними ландшафтами рідкісної краси, з незайманими лісами та багатим біорізноманіттям, були оголошені природоохоронною територією Природна 2000.

România Internațional, 26.02.2016, 09:29

Фегерашcькі гори, що займають 198.000 га з унікальними ландшафтами рідкісної краси, з незайманими лісами та багатим біорізноманіттям, були оголошені природоохоронною територією Природна 2000. На жаль, в останні роки, ці гори стали лисими через вирубку лісів. До речі, у повіті Арджеш було зареєстровано найбільшу кількість незаконних вирубок лісу, у період 2009-2011 рр, коли органи влади ідентифікували 6458 випадків, але їх кількість збільшилася в наступні роки. Найбільш схильні до вирубки є ліси, що знаходяться у приватній власності і для яких власники не уклали договори з охорони лісу, хоча це є обов’язковим.

Подібні ситуації зустрічаються по всій країні і є дуже великою загрозою для виживання великих лісів у Карпатах, які є найбільш цінними лісами в Європі. Проте, протягом декількох років, Фонд Conservation Carpathia розгортає проект, який врятовує ліси від вирубок. Користуючись фондами з міжнародних пожертвувань, Фонд купує ліси, які продаються в регіоні Фегерашських гір та відновлює їх шляхом кампаній з лісонасаджень, охороняє їх, але також проводить акції з відновлення деградованих районів.

Міхай Зотта є технічним директором цього Фонду. Він пояснить, як все це почалося: Проект рушив з ідеї періоду 2005 – 2006 рр, коли на території Національного парку П’ятра Краюлуй почалися незаконні вирубки лісів, в результаті явища реституції лісів. У ті часи, група філантропів, зацікавлених у захисті природи була запрошена Крістофом Промбергером, нашим виконавчим директором, відвідати район і після деяких розмов, ці люди прийшли до висновку, що існує можливість збереження лісів під загрозою вирубки, але це не припускало боротьбу проти вирубки лісу. Ці люди прийшли до висновку, що найкращим шансом для врятування лісів було б придбати їх, а потім зберегти і захистити. Це була нова і дивна ідея для того часу. І тепер люди задаються питанням, чи є якась прихована мета в цьому. У всякому разі, у 2007 році були придбані перші лісові території в районі Національного парку П’ятра Краюлуй. Потому, оскільки завершилися вирубки лісу на території національного парку, їх перемістили в регіон Долини ріки Димбовіца, у новостворену природоохоронну територію Природна 2000 у Фегерашських горах. Тут, у період між 2004-2010 рр, налічувалося близько 2000 га незаконно вирубаних лісів. Тому була продовжена акція придбання лісових територій в цій області… Повільно, повільно все були куплені лісові ділянки, укладено більше 600 договорів купівлі-продажу. Ніхто не подумав, що почавши з перших 3 га Фонд дійде до понад 16 тисяч гектарів лісу.

Для управління придбаними лісами, Фонд створив власне Лісове господарство, а також Асоціацію мисливців, першу в країні, члени якої не займаються полюванням. Фонд має три розсадники, які виробляють рослини для ділянок, озеленення, відновлення лісових масивів, такими якими були вони 100 років тому, тобто цінні породи дерев. На думку фахівців фонду Conservation Carpathia (Охорона Карпат), дуже важливо зберегти природний склад лісів. В долині ріки Димбовіца, в регіоні Рукер, у період між 2005 і 2011 рр, були вирізані незаконно понад 2.500 га лісу. Насадження не робилося взагалі.

Фонд придбав 400 гектарів їз тих 2500 знищених в регіоні Рукер, і вже почав регенерувати їх, зазначив Міхай Зотта: Спочатку були придбані всі ліси, яких можна було врятувати від вирубки. Потому, особливо після 2012 року, ми почали серію проектів з екологічного відновлення, найбільший з яких фінансується спільно з Європейською комісією. Це проект Life Natura (Природа Життя). Було придбано 400 га вирізаного лісу з тих 2000 га регіону, де ми робимо екологічне відновлення. В принципі, ефективна діяльність з екологічного відновлення є співфінансування, яке приходить з боку ЄК, а ліси були придбані Фондом з його джерел. Ми маємо три невеликі розсадники, де виробляємо саджанці необхідні для наших акцій залізнення. Про це можу розповісти цілу історію. 100 років тому, територія розташована в Долині верхньої Димбовіца була вкрита буковими та хвойними лісами. Тут були ліси багаті видами ялиці, бука, ялини, клена, в’яза, потім верхня гірська зона була вкрита горобиною і багатьма іншими видами. У комуністичний період, разом із вирубкою лісу в цій області, тогочасна лісова політика передбачала замінити цінні змішані ліси на хвойні, тому що вони ростуть швидше, а деревина є більш цінною для будівельних або меблевих заводів. Ми повинні повернутися зараз до основного природного типу лісу.

Крім відновлення плантації дерев, що колись існували в лісах Фегерашського регіону, передбачається відновлення вільхових лугів, що існували вздовж ріки Димбовіца та її приток. Згодом будуть придбані нові лісові території і, нарешті, Фонд створить природоохоронну зону світового рівня в південних румунських Карпатах, де вирубка дерев і полювання буде повністю заборонена. Міхай Зотта: Ми хочемо, щоб Фегерашські гори або частина з них, а це значить незаймані ліси, ліси які розташовані на висоті, райони, куди не ступала нога людини, стали Національним парком. Фегерашські гори повинні бути першим національним парком Румунії, але це не сталося до тепер через різні соціо-економічні інтереси. У зв’язку з цим, ми намагаємося слідувати іншим шляхом. Ми хочемо ініціювати у всіх громадах, що проживають в горах Фегераш, проект по визначенню ряд стійких бізнесів, які сприяють місцевим громадам, є дружніми по відношенню до природи та допомагають зберегти природу. Таким чином, через 5-10-20 років, ці місцеві громади зрозуміють, що найбільш важливим активом області є гори Фегераш. Ми зробили кілька кроків на цьому шляху. У нас є проект, в якому були розроблені соціально-економічні дослідження і бізнес-плани. Це перший крок, який ми повинні зробити для подальшого оголошення національним парком.

Фонд Conservation Carpathia пожертвує румунській державі природоохоронні території, які він заснує при умові, щоб держава перейняла управління ними і гарантувала режим їх охорони.