Загрози безпеці поблизу кордону Румунії

На тлі напруженої ситуації на кордоні Росії з Україною загроза безпеці, схоже, пробудила більшість населення Румунії до реальності, - каже політолог Ремус Штефуряк на основі опитування, проведеного в січні очолюваним ним інститутом - INSCOP Research.

Corina Cristea, 18.02.2022, 07:27

На тлі напруженої ситуації на кордоні Росії з
Україною загроза безпеці, схоже, пробудила більшість населення Румунії до
реальності, – каже політолог Ремус Штефуряк на основі опитування, проведеного в
січні очолюваним ним інститутом – INSCOP Research. Опитування показує, що
довіра румунів до НАТО наразі становить 60%, що є абсолютною прем’єрою в
новітній історії вимірювань, проведених цією установою, – сказав в інтерв’ю Радіо Румунії
Ремус Штефуряк. 70% румунів вважають, що НАТО захистить Румунію в разі
конфлікту, спричиненого російсько-українською напруженістю, а перспектива
виходу з НАТО в румунському суспільстві вкрай маргіналізована – понад 75%
румунів навіть не думають про це. При цьому серед румунського населення домінує
прозахідна орієнтація, тобто НАТО, США, ЄС – більше 80% румунів вважають, що це
природний напрямок, тоді як лише 10% поділяють варіант орієнтації на
геополітичний схід.

На рекоагуляцію цих уподобань також вплинула загроза зі Східного сусідства,
вважає політолог Ремус Штефуряк: «Ми говоримо про конфлікт біля кордонів Румунії,
конфлікт, який перебуває у центрі уваги всіх канцелярій у цій частині світу чи навіть
у всьому світі. Ми бачимо дуже чіткі позиціювання. З одного боку, Росія, яка
висунула ряд дивних вимог щодо виведення військ НАТО з Румунії та Болгарії, з
іншого боку, непохитна позиція представників Північноатлантичного альянсу, зокрема
президента США, президента Франції щодо розміщення додаткових військ на
румунській території саме для того, щоб посилити гарантії безпеки, які ми
отримуємо як член НАТО. Звичайно, конфлікт і напруженість на кордоні між
Україною та Росією не є гарною новиною з точки зору військової безпеки, безпеки
в цілому чи економіки. Фондові ринки вже відреагували, цей конфлікт вплине на
ціни на енергоносії. Тому конче необхідно, щоб на найвищих рівнях румунської
держави, де розглядаються питання безпеки, велися дискусії та ухвалювалися
рішення, оскільки якщо наприклад станеться конфлікт, більший чи менший, ми можемо
стати свідками напливу біженців. Потрібно бути готовими до цього,
задаватися питанням: як ми впораємося з цим у холодну пору року? Я не думаю, що
постає проблема військового конфлікту між державою-членом НАТО та Росією, думаю, що це виключено, але можуть бути й інші наслідки, до вирішення яких,
очевидно, потрібно підходити комплексно, і тільки Верховна рада оборони країни
може це зробити.»

У Бухаресті вже було скликано засідання ВРОК, а президент Клаус Йоганніс
підтвердив свою солідарність з оборонною позицією НАТО та підтримку посилення
присутності військ Альянсу в Румунії. І США вже відправили додатковий контингент військ до
Румунії з Німеччини. Ця ініціатива, спрямована на консолідацію східного флангу
НАТО. Ми бачимо низку умов, які поставила Росія, у спробі змінити параметри
архітектури європейської безпеки, пояснює глава румунської дипломатії Богдан
Ауреску. «Ми відкриті до діалогу і це позиція, яку висловили і я, і інші мої колеги
з НАТО на спеціальній зустрічі міністрів закордонних справ, тому що діалог є
частиною подвійного підходу, так званого «dual track approach» у відносинах
НАТО з Росією. Це підхід, який поєднує, з одного боку, стримування та оборону,
а з іншого – діалог. Румунія, як ми вже представили, підтримує такий діалог,
але в той же час слід врахувати те, що цей діалог має базуватися на низці
твердих і надійних стримуючих заходів. (…) Нам потрібна конкретна, практична
деескалація на місці, ми хочемо побачити реальне відведення цих російських
військ і техніки, а з іншого боку, потрібно припинити вдаватися до погроз
застосуванням сили, тому що це неприпустимо з точки зору міжнародного права,
принципів, цінностей та норм, які встановлюють те, що ми називаємо міжнародним
порядком, заснованим на правилах.»

Міністри оборони ЄС також зустрілися у Бресті,
Франція, щоб обговорити безпекову ситуацію в Україні та навколо її кордонів з
Російською Федерацією. У своїй промові міністр оборони Румунії Васіле Динку
знову висловив занепокоєння щодо російської військової присутності у Східному
сусідстві, оцінивши, що, поряд з іншими гібридними діями, такі події є частиною
ширшої стратегії Москви, яка спрямована на збільшення впливу в сферах
інтересів, водночас на угамування європейських устремлінь сусідніх держав.