Міграція, між викликами та перевагами

Сьогодні ми обговоримо проблеми закордонних румунів з румунським депутатом Європарламенту Єудженом Томаком, хорошим знавцем проблеми румунів, які проживають за межами Румунії.

Corina Cristea, 07.01.2022, 06:49

18 грудня в Базиліці 12-ти Святих
Апостолів у Римі відбувся 6-й Різдвяний концерт під назвою «Традиції очима
дітей». Організатори – Асоціація Insieme per l’Athos – Onlus,
Accademia di Romania у Римі та Румунський православний єпископат Італії -
повідомили, що більшість дітей, які брали участь у цьому концерті, народилися в
Італії, але добре знають давні румунські звичаї, які успадкували від батьків, і
навчилися краще пізнавати традиції, відвідуючи румунські церкви в Італії та
беручи участь у курсах румунської мови.

Йдеться про частинку Румунії, що знаходиться далеко від Батьківщини, про приклад інтеграції мільйонів румунів у країни їх усиновлення. Цю тему ми обговорили з нашим
сьогоднішнім, румунським депутатом Європарламенту Єудженом Томаком, хорошим знавцем проблеми закордонних румунів. Він розповів про
проблеми та ситуації, з якими стикаються румунські спільноти і різних країнах, про спосіб їх організації, а також про те, як їх може краще підтримати румунська держава: «Маємо багато недільних шкіл, маємо багато церков – і православних, і католицьких, і
греко-католицьких, і протестантських, і неопротестантських, по всьому світу. Я відвідував багато з них і побачив, що люди, де відчули потребу в самоорганізації
організувалися. Є ще один, надзвичайно важливий аспект. Я зустрів румунів, які виїхали з країни всього кілька років тому і
розмовляють з дітьми вдома мовою держави, в якій живуть, тобто їхні діти зовсім
не розмовляють румунською. Так само, я зустрів румунів, які виїхали з Румунії 40-50
років тому, їхні діти народилися за кордоном, але вдома вони розмовляють тільки
румунською, вони відзначають всі румунські свята, тож це справа волі кожного. Кожна
небайдужа до свого коріння людина дбає про свою ідентичність, розвиває її та
зберігайте її такою, якою її успадкувала і відчуває зв’язок. Якщо не мають
цього покликання підтримувати тісний контакт з корінням, люди звісно
асимілюються. Це реальність, яку я знаю і бачив. Однак держава має створювати
інструменти для підтримки цих недільних шкіл, культурних закладів, які мають
набагато послідовніший порядок денний, набагато багатший на події, і, звісно,
​​що Інтернет сьогодні допомагає нам усім спілкуватися в режимі реального часу
і стежити за всім, що відбувається в країні, не докладаючи особливих зусиль.»

Кількість румунів, які зараз
проживають за межами країни, оцінюється майже в 10 мільйонів, включаючи тих,
хто формує діаспорні громади і тих, хто живе в історичних/традиційних громадах в
сусідніх з Румунією країнах. Більшість тих, хто виїхав в останні 30 років за
кордон зосереджені в Італії, Іспанії та Великобританії, тоді як серед
історичних спільнот більшість румунів знаходяться у Республіці Молдова, Україні
та Сербії. Дані про мобільність в межах Євросоюзу показують, що останніми
роками відбулася зміна у перевагах тих, хто виїжджає з Румунії. Після того, як багато
років румуни віддавали перевагу Італії, Іспанії, Португалії та Греції, тепер
більшість румунських заробітчан обирають Францію, Великобританію, країни Бенілюкс,
Німеччину, Данію, скандинавські країни. Статистика також показує, що навіть румуни,
які проживають в сусідніх з Румунією країнах, вписуються в цю регіональну
тенденцію економічної міграції, і створюють в багатьох західноєвропейських
державах споріднені румунські організації.

Далеко чи поблизу
кордоні Румунії, румуни адаптувалися, але вони також стикаються з різними
проблемами. Румунська меншина в Сербії, наприклад, стикається з невизнанням
Румунської православної церкви в цій країні як традиційної церкви, так само й віросповідання
етнічних румунів в долині річки Тимок. А за межами Воєводини суспільне мовлення
румунською мовою вкрай обмежене, як і доступ до освіти та богослужіння румунською
мовою, каже Єуджен Томак: «Проблематика румунів з безпосередньої близькості Румунії
є різноманітною і вже набуває помітних відтінків від однієї сусідньої держави
до іншої. Республіка Молдова є окремою надзвичайно складною темою, стосунки з
румунами у Сербії чи на всьому Балканському півострові мають зовсім інші
нюанси, які є надзвичайно важливими і вимагають певної уваги та використання й
інших інструментів, на додаток до двосторонніх, і, звичайно, не можна нехтувати
реальністю, до якої, на жаль, деякі установи румунської держави ставляться поверхово,
і я не маю на увазі Міністерство закордонних справ. Йдеться про стосунки з півмільйона
етнічних румунів у сусідній державі, які проживають на території Буковини,
південної Бессарабії та історичного Марамуреша в Україні.»

Зовсім
інші проблеми постають перед румунами, які працюють в ЄС, а одна з найбільших проблем,
з якими вони часто стикаються стосується умов праці. Добре знання їхніх прав і
адекватна допомога з боку влади країн, в яких вони перебувають, можуть
мінімізувати наслідки недоброзичливих прояві відносно закордонних румунів, -
каже Єуджен Томак, наголошуючи на важливості знати свої права, але й належного
функціонування мережі румунських аташе з трудових питань по всій Європі. У
менших, але не менш важливих спільнотах, румуни проживають і поза європейським
простором. Де б вони не були, закордонні
румуні румуни потребують належної підтримки консульських служб Румунії, щоб
уникнути неприємних ситуацій, – наголошує румунський депутат Європарламенту Єуджен
Томак.