Виклики та можливості в епоху цифрових технологій

Цифрова трансформація займає важливе місце на порядку денному Європейського Союзу, а виділені на це кошти є значними, відповідно до цілей.

Corina Cristea, 15.10.2021, 06:57

Цифрова
трансформація займає важливе місце на порядку денному Європейського Союзу, а
виділені на це кошти є значними, відповідно до цілей. Навіщо потрібна цифрова
трансформація? Відповідь проста: оскільки суспільство розвивається, потреби
громадян змінюються, з’являються нові інструменти взаємовідносин і водночас є
міцний зв’язок між цифровою трансформацією та конкурентоспроможністю. Є стільки
ж причин, чому Брюссель задумав концепцію «Цифрова Європа» – першу програму співтовариства,
яка має на меті прискорити відновлення та стимулювати цифрову трансформацію
Європи.

Програма на впровадження якої було виділено 7,6 млрд євро, охоплює
період 2021-2027 років та забезпечує фінансування проєктів у п’яти найважливіших
сферах: суперкомп’ютери, штучний інтелект, кібербезпека, передові цифрові
навички та забезпечення широкого використання цифрових технологій у всій
економіці та суспільстві. Більшість коштів спрямовується на високопродуктивні
обчислювальні проєкти та проєкти зі штучного інтелекту, а в найближчий період
буде розпочато фінансування. «Цифрова Європа» доповнює низку інших програм, що
підтримують цифрову трансформацію, таких як «Горизонт Європа», що зосереджена
на дослідженнях і технологічному розвитку. Крім того, національні плани відновлення
та стійкості повинні передбачати щонайменше 20% витрат на цифровий перехід.

Цифрова трансформація
або цифровий перехід – це процес зміни мислення, автоматизації процесів,
оновлення способу взаємодії державних службовців між собою. Однак у Румунії
наразі говорять переважно про цифровізацію, яка є першим етапом цифрової
трансформації. Еліза Вош, експерт Європейського інституту в Румунії, пояснює:
«На жаль, у багатьох випадках ми більше говоримо про цифровізацію. Область цифрової
трансформації може бути використана для описання певних островів, певних
установ чи державних послуг, які надаються і є повністю цифровими, тобто не
лише їх частина оцифровується. Загалом, на жаль, ми стикаємося з фрагментацією
цифрових державних послуг. Знову ж таки, є певні місця, де певний тип послуг
працює бездоганно, а якщо подивимось що робиться в іншому місті і не
обов’язково в іншому регіоні країни, то побачимо, що, наприклад, ця служба все
ще знаходиться на бюрократичному етапі, коли взаємодія між громадянином та
владою відбувається за допомогою документів, хоча цей процес може бути
полегшений електронною поштою або іншими цифровими процесами.»

На відміну від цифровізації, яка
припускає адаптацію до нових технологій, цифрова трансформація припускає глибокі
зміни і важливо, щоб вони відбулися якомога швидше. Еліза Вош розповідає про
ситуацію в Румунії та загалом в ЄС: «Як ми побачили, починаючи зі сфери освіти,
пандемія якимось чином змусила нас прискорити використання цифрових технологій.
У деяких випадках цей процес призвів до розвитку певних навичок, навіть не
бажаючи цього, а в інших випадках, на жаль, це призвело до збільшення певних
прогалин. Тому, враховуючи, що, оскільки, досить ймовірно, на нас чекають ще багато
інших криз або перешкод, що час від часу виникають у суспільстві та економіці,
важливо скористатися інструментами, які ми маємо в розпорядженні, і, так само,
важливо переконатися, що громадяни мають необхідні навички їх використання. Наприклад,
тривожна для Румунії статистика свідчить про те, що лише майже 30% громадян
володіють хоча б елементарними цифровими навичками. Що стосується молоді, то
44% молодих людей не володіють хоча б елементарними цифровими навичками, не
кажучи вже про більш просунуті навички, де цими навичками володіють лише 10%
громадян. Тому дуже важливо інвестувати у підключення Румунії до трансформацій,
які відбуваються не лише на рівні ЄС, а й на міжнародному рівні, а також
інвестувати в навички та інструменти та у доступ до цих інструментів. У сфері
бізнесу, це також питання, пов’язане з конкурентоспроможністю. Враховуючи, що в
нашому регіоні працюють багато компаній з інших куточків світу, важливо, щоб
підприємства ЄС отримали підтримку таким чином, щоб вони пройшли цей процес
цифрової трансформації та змогли запропонувати інноваційні рішення, які б могли
використовуватися і громадянами Європи. Якщо взяти, наприклад, канали
спілкування, які ми зараз використовуємо, переважна більшість створена
виробниками, що не є членами ЄС, і ми маємо дуже мало місцевих прикладів, які можемо
використати. А що стосується сфери цифрових послуг, то громадяни хочуть
перестати стояти біля віконця або в чергах для вирішення різних
адміністративних проблем і мати можливість зробити це за допомогою цифрових
інструментів.Наприклад: я надсилаю електронний лист із запитом чи
заявою або замість того, щоб чекати під дверима чи у чергах, щоб сплатити якийсь
податок, сплачую його у торговому автоматі, отримую квитанцію та йду вперед з
проблемою, з якою я звернулася до відповідної установи.»

Тож, зазначає Еліза Вош, на
міжнародному рівні відбуваються стрімкі зміни, суспільства модернізуються,
змінюються, з’являються все більше цифрових інструментів, але є й еволюції з
точки зору поведінки людей, ці потреби мають доступ до цифрових ресурсів,
інструментів та їх використання, щоб взаємодія між громадянами та владою могла
відбуватися набагато ефективніше, ніж у попередні роки.