Наскільки уразливими є держави НАТО?

По мірі того, як ландшафт безпеки стає все більш складним, НАТО вживає заходів аби запевнитися, що може справитися із поточними та майбутніми викликами.

Corina Cristea, 23.07.2021, 03:54

По мірі того, як ландшафт безпеки стає все більш складним,
НАТО вживає заходів аби запевнитися, що може
справитися із поточними та майбутніми викликами. Зібравшись на саміті в Брюсселі, лідери
Альянсу затвердили НАТО 2030 – найважливіший пакет заходів щодо адаптації
структури за останні десятиліття. Це, серед іншого, включає нову політику
кіберзахисту, нове зобов’язання щодо стійкості та вперше Альянс вирішив обговорити
наслідки зміни клімату на безпеку.

Європа та Північна Америка повинні бути сильними в
НАТО, щоб захищати наші цінності та інтереси, особливо у момент коли такі
диктаторські режими, як Росія, намагаються встановити новий міжнародний
порядок, сказав генеральний секретар Альянсу. Водночас, додав Єнс Столтенберг,
держави-члени стурбовані тим, що він назвав примусовими політиками
Китаю та викликами, які вони представляють для безпеки Північноатлантичного
альянсу. Він нагадав про швидке розширення ядерного арсеналу Китаю та спільні з
Росією військові навчання в євроатлантичному регіоні, поряд з дезінформацією з
боку Пекіна.

В інтерв’ю Радіо Румунія, Юліан Кіфу, директор
Центру запобігання конфліктам та раннього попередження, зробив аналіз
документа, схваленого лідерами НАТО: Росія залишається основним ворогом,
і категорії загроз, які надходять з боку Росії, надзвичайно чітко виражені, я б
сказав, навіть точніші та жорсткіші, ніж на саміті НАТО у Варшаві. Отже ми
маємо весь цей багаж, цілий ряд загроз, які надходять з боку Росії, які висуваються та викриваються. Маємо
також новий запис у цьому документі. Вперше Китай приходить зі своїм
компонентом стратегічних викликів. І тут ми спостерігаємо зростання
занепокоєння щодо Китаю, а також ми бачимо міграцію від, скажімо, гібридної
загрози, Афганістан, зовнішнього тероризму до зони, де основними проблемами
залишаються кібератаки, і особливо тут настає майбутня і дуже важлива складова
безпеки, технологічна безпека. Румунія також досягла пунктів, на які вона була націлена,
по-перше, на рівні союзників, по-друге пунктуально що стосується оборони та
зміцнення оборони і стримування на східному фланзі, Чорноморському регіоні та
проблем союзників у розширеному Чорноморському регіоні, а потім треба згадати
про той євроатлантичний центр стійкості, створений у Бухаресті, який має стати
центром передового досвіду НАТО.

Історія показує, що у Євразії ніколи не було двох гегемонів – на даний момент Китай і Росія мають певні спільні інтереси, продиктовані обом присутністю в останні 30 років цієї американської наддержави, пояснює в аналізі поточної геополітичної ситуації університетcький професор Адріан Чорояну. На його думку, у середньостроковій
перспективі можна очікувати на асоціації, які зараз можуть здатися ризикованими, і через кілька років ми зможемо знову
конкретно поставити собі питання про те, які довгострокові інтереси можуть мати
Китай і Росія разом?: Тому що ситуація з цієї точки зору може набути форми співпраці проти
Заходу, але також може призвести до напруженості між ними, оскільки вони
діляться простором впливу, вони ділять між собою простір влади. З цієї точки
зору, у списку пріоритетів НАТО, на мою думку, роль Росії може знизитися, якщо
Росія буде конкурентом за вплив у Європі, але вона не є обов’язково зростаючим
конкурентом, як Китай.

Зростаюча поява Китаю на порядку денному НАТО
пояснюється Адріаном Чорояну, колишнім міністром закордонних справ Румунії,
тим, що за останнє десятиліття відбулося щось абсолютно нове, що не має
аналогів навіть у Холодній війні ХХ століття: Під час холодної війни, в якій Захід був проти Радянського Союзу, Захід і в даному випадку США
постійно утримували технологічне панування. Незалежно від того, чи Радянський
Союз вкладав гроші в зброю чи космічні технології, американці були на крок
попереду. З цієї точки зору зростає побоювання, особливо в останні
п’ять років, від коли всі усвідомили це, що у певних сегментах технологічного дослідження, такі як штучний
інтелект, який базується на зборі даних, Китай може бути трохи попереду Заходу у певних пунктах, новаторських напрямках. Однак, у нашому глобальному світі, ідея кордонів практично більше не існує. Генеральний
секретар НАТО дуже добре сказав, що в кібер-кордонах ми сусіди один з одним. Звідси й та ідея, що Китай дуже наблизився до кордонів, до цифрових кордонів, а це означає кібершпигунство, крадіжку прав
інтелектуальної власності, крадіжку даних від концернів, від великих компаній у всьому світі.

Як відомо такі звинувачення були зроблені і, з цієї точки зору, каже професор Чорояну, «думаю, що це триваюча конкуренція у галузі високих
технологій та штучного інтелекту».