Румунія та перехід до «чистої» електроенергії
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, забруднення повітря щороку вбиває більше 7 мільйонів людей у всьому світі, а також є збудником різних хвороб та спричиняє тимчасову непрацездатність осіб.
Corina Cristea, 10.09.2021, 05:52
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря
щороку вбиває більше 7 мільйонів людей у всьому світі, а також є збудником
різних хвороб та спричиняє тимчасову непрацездатність осіб. Нещодавно
опубліковане дослідження також показує, що зменшення забруднення до рівнів,
рекомендованих міжнародною організацією, дозволить запобігти понад 50 тис
смертей на рік в Європі. Наприклад, шкідливість дрібних частинок для здоров’я
доведена особливо у великих містах, що основному призводить до смертності,
серцево-судинних та респіраторних захворювань, порушень та розвитку плода під
час вагітності.
Потрібно прийняти швидкі заходи для змін у галузях дорожнього руху,
промисловості, аеропортів та портів, а також стосовно систем опалення на основі
деревини та вугілля. На сьогодні в Європейському Союзі 18 країн все ще
використовують вугілля, включаючи Румунію, в якій теплоелектростанції підпорядковуються
двом енергопідприємствам на півдні країни – Олтенія та Хунедоара. Зупинка
електростанцій у всьому світі, які працюють на вугіллі та скасування субсидій
на викопне паливо є одними із заходів, які можуть мати сильний вплив на
досягнення більш чистого довкілля.
На це враховує Брюссель налаштований діяти ще більш рішуче в боротьбі зі
зміною клімату. У грудні держави-члени Європейського співтовариства домовились
зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 рпорівняно з рівнем, зафіксованим у 1990 році.
Метою у довгостроковій перспективі є досягнення кліматичного нейтралітету у
2050 році. За даними Bloomberg, відновлювані джерела енергії у 2020 р. забезпечували
38% потреби Європейського Союзу в електроенергії, порівняно з 34% у 2019 році.
Це збільшення було достатнім для того, щоб вперше перевищити обсяг електроенергії,
яка виробляється з викопних видів палива – швидке збільшення вітрової і
фотоелектричної енергії зумовило скорочення промисловості видобування вугілля.
Однак 2020 рік був також роком, коли обмеження, введені в контексті
пандемії, вплинули на попит на енергію на європейському континенті, нагадала в
ефірі Радіо Румунія Отілія Ніцу, аналітик державної політики в галузі
енергетики та інфраструктури ГО «Експерт Форум»: «За впровадженням нових політик у цій галузі минулого року в Європі виробництво
електроенергії з відновлюваних джерел вперше перевищило виробництво викопного
палива. Очікується, що вугільний сектор трохи зросте в 2021 році, але
довгостроковій перспективі, швидше за все, ми побачимо скорочення частки вугільної
промисловості. Питання в тому – чим ми його замінюємо? І нам неодмінно
доведеться замінити його новими та гнучкішими електростанціями, які зможуть
впоратися з періодичністю відновлюваних джерел енергії. Але ідея полягає в
тому, щоб створити деякі потужності, які будуть блокувати нас у споживанні
викопного палива протягом довгого періоду.»
Тобто, пояснює Отілія Ніцу, заміна, наприклад, газових електростанцій може
створити інші проблеми – навіть якщо вони менше забруднюють навколишнє
середовище, ніж вугілля, все проблематично буде інвестувати в електростанції,
які окупають інвестиції за 30 років. Статистичні дані європейської спільноти
показує, що співвідношення викопного палива – вугілля, природного газу чи нафти
– у загальному енергетичному виробництві Європейського Союзу становить 71% у
2019 році – реєструючи значне зниження за останні десятиліття через збільшення виробництва
енергії з відновлюваних джерел.
У випадку Румунії частка викопного палива становить 73% від загального
енергетичного виробництва. Президент Асоціації «Розумна енергетика» Думітру
Кіселіце нагадав, що за останні п’ять років було укладено незліченну кількість угод,
стороною яких була Румунія. Угоди спрямовані на зменшення викидів вуглекислого
газу, а головними цілями були скорочення діяльності вугільних електростанцій.
Ми маємо підготуватися до майбутнього, каже Думітру Кіселіце: «Ми очкуємо, що в 2025 році, мабуть, буде прийняте рішення, яке буде націлене на автономне опалення помешкань, а в 2030 році ми будемо мати рішення, яке
буде націлене на певні види транспорту, який наразі все ще використовується.
Тобто всі ці елементи вже передбачені. Доведеться інвестувати як у зелену
виробничу потужність, так і в складські потужності. Оскільки ми враховуємо той
факт, що зелена енергія – це енергія, яка не є неперервною, вона визначається
атмосферною еволюцією. І тоді Європейський Союз та ми, у Румунії, повинні також
розробити важливі потужності для зберігання енергії, які можуть швидко введені
в дію та доповнити подачу енергії, у разі нестачі. Ми також повинні пам’ятати
про те, що мережа практично повинна бути змодельована, адаптована до всього, що
системно означає спосіб роботи відновлюваної енергії, а це означає ще одну
важливу інвестиційну складову. І нарешті, але не менш важливо, ми повинні
бачити прагнення до споживання та попит на «чисту» енергію. В основному, ми
багато говоримо як в Румунії, так і в Європейському Союзі, про масовий перехід
транспорту, з класичного на електричний. Ми говоримо з точки зору 2050-х років про
опалення без використання дерева, газу тощо, та перехід на електричну систему опалення.
Все це означає величезні можливості, які потрібно розвивати, щоб доповнити це
споживання.» А це, звичайно, означає дуже великі витрати.