Важливий крок до кліматичної нейтральності

На зустрічі в Брюсселі глави держав та урядів країн-членів ЄС досягли домовленості про cскорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року...

Corina Cristea, 18.12.2020, 06:11

На зустрічі в
Брюсселі глави держав та урядів країн-членів ЄС досягли домовленості про
cскорочення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року порівняно з
рівнем 1990 року. Угода відкриває шлях до вуглецевої нейтральності в 2050 році та додає впевненості інвесторам, діловому середовищу, державним органам влади та
громадянам, – заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн.

Угода була погоджена через рік від схвалення Європарламентом так-званого
Зеленого пакту для Європи – плану перетворення ЄС на справедливе, здорове,
стійке та процвітаюче суспільство та відновлення способу взаємодії з природою.
А для того, щоб громадяни, громади та організації могли брати участь у процесі
розбудови Зеленої Європи, нещодавно Єврокомісія запустила Європейський
кліматичний пакт, який забезпечує простір для обміну інформацією щодо
кліматичної кризи, для обговорення подальших дій та залучення тих, хто хоче
приєднатися до зростаючого європейського кліматичного руху.

Наш сьогоднішній
гість, президент бухарестського Екологічного університету, професор Мірча Дуцу
розповів про важливість рішень Євросоюзу у кліматичній галузі та про контекст,
в якому вони були прийняті. «11 грудня 2019 року ЄС обрав нову стратегію
розвитку і намагається перетворити екологічні пріоритети на можливості
економічного розвитку. Що це означає? Нам потрібно почати з ситуації, в якій
перебуває Європа – бідний на ресурси викопного палива регіон, який хоче
отримати вигоду з того, що низьковуглецеві технології стали достатньо
просунутими для забезпечення економічної вигоди. Євросоюз взяв на себе роль
глобального лідера в боротьбі зі зміною клімату та вирішив ініціювати
перехідний період у всіх сферах – змінивши спосіб виробництва, дії та
споживання, з тим, щоб поєднати та зробити якомога суміснішою боротьбу зі
зміною клімату з екологічним та економічним розвитком.»

Домовленість щодо
цілі ЄС зі зменшення викидів до 55% до 2030 року, більш амбітна, ніж початкова
ціль – 40%, але нижче 60%, бажаних Європарламентом, стала можливою після
тривалих дискусій, викликаних різними побоюваннями деяких країн. Оскільки може
відстати від амбіційного кліматичного стрибка, який готові зробити багатші
держави ЄС, Польща, країна з енергоємною вугільною системою, а також інші
країни Центральної та Східної Європи, такі як Угорщина, Чехія та Словаччина,
відмовились, наприклад, минулого року повністю підтримати мету Європейської
Комісії щодо досягнення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року.

Зараз
угода включає кілька поступок, але залишає важливі питання для уточнення на
майбутні саміти, такі як обсяг європейських коштів, які будуть поставлені у
розпорядження держав-членів для успішного подолання енергетичного перехідного
періоду. Також буде відновлено дискусії щодо встановлення національних цілей
щодо зменшення викидів забруднюючих речовин. Європейські лідери вирішили
не просити кожну державу-члена зменшити викиди СО2 на 55%, а поставити цю мету перед ЄС в цілому шляхом «рівності та
солідарності, не залишаючи нікого позаду», з урахуванням «конкретних
національних обставин та потенціалу зменшення забруднюючих викидів» кожної
країни.

У Румунії в
найближчі роки буде впроваджено низку проєктів для досягнення цих цілей,
підтримуючи економічне зростання та добробут громадян, – наголосив президент
Клаус Йоганніс у заяві з нагоди п’ятої річниці схвалення Паризької кліматичної
угоди, подія, ознаменована віртуальним самітом з кліматичних питань.

Говорить професор
Мірча Дуцу. «Румунія оголосила 10 грудня 2020 року про своє прагнення стати
одним з лідерів у галузі боротьби з кліматичними змінами на регіональному,
європейському та міжнародному рівнях. Визнаючи, що для цього потрібна рішуча
прихильність у цій галузі, Бухарест заявив про свою рішучість у цьому
відношенні і поділяє європейську мету досягнення вуглецевої нейтральності до
2050 року. Він також підтримує скорочення викидів парникових газів до 2030 р. З
цією метою Румунія пропонує два важливі напрямки: гнучку європейську структуру,
яка дозволить кожній країні в залежності від свого рівня економічного розвитку
приймати та виконувати середньострокові та довгострокові цілі скорочення
викидів до 2030 року та кліматичну нейтральність до 2050 року і впровадження
конкретних, середньо- та довгострокових національних стратегій та планів із
кількісно вираженим та реальним впливом.»

Відповідно до
Паризької кліматичної угоди майже всі країни світу зобов’язуються зменшити
викиди парникових газів. Перша серія цих національно визначених цілей поставила
планету на траєкторію між плюс 3 і плюс 4 градуси за Цельсієм порівняно з
доіндустріальним періодом, тоді як метою Паризької угоди є утримання
глобального потепління нижче 2 градусів Цельсія і, по мірі можливостей, навіть
нижче 1,5 градусів Цельсія. Під час віртуального саміту інші країни, такі як
Індія, Китай та Пакистан, дали обіцянки щодо заходів із боротьби зі зміною
клімату, що встановить параметри саміту, який відбудеться у Глазго наступного
року.