Кіберпростір – інформаційне поле бою
Ставши основним інформаційним полем боєм в останні роки, кіберпростір набуває все більшого значення для євроатлантичної безпеки, і кібероборона вважається головною місією Альянсу.
Corina Cristea, 12.10.2018, 02:01
Ставши основним інформаційним полем боєм в останні роки, кіберпростір набуває все більшого значення для євроатлантичної безпеки, і кібероборона вважається головною місією Альянсу. Це було також встановлено на саміті 2014 року в Уельсі та на зібранні НАТО, що пройшло у Варшаві цього року, а кіберпростір було визнано операційною сферою, подібною до повітряного, наземного та морського простору. Це після того, як НАТО вирішило ще минулого року створити центр кібероперацій, щоб покращити захист альянсу в кіберпросторі.
Одночасно кожна держава зміцнює свою оборону в цьому напрямку, реалізуючи стратегії, які включають в себе контроль вразливостей, протидії атакам або співпраця з партнерами, які мають спільні цілі. Наприклад, Вашингтон нещодавно опублікував свою першу стратегію кіберзахисту за останні 15 років. Кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні Дойна Сайчук розповідає: «Нова стратегія кібербезпеки адміністрації Трампа зазначає, що поряд з новим агресивним використанням власної кіберзброї, має намір працювати з міжнародними партнерами, щоб домовитися про швидкі і прозорі наслідки, які б стримували ворожі кібердії з боку таких противників, як Росія та Китай. Документ звинувачує той факт, що Росія, Іран, Китай і Північна Корея зробили «безвідповідальні кібератаки, які завдали шкоди США, їх союзникам і партнерам, не заплативши ціну, яка б стримувала їх від майбутніх кібератак».
Правосуддя США також оголосило, з іншого боку, звинувачення семи агентам російських військових спецслужб (ГРУ) в результаті всесвітньої кампанії кібератак, приписаних Кремлю і засуджених Нідерландами, Англією, Канадою та Австралією. Кібератаки можуть бути запущені з будь-якого місця, мішень може бути будь-де, і все це надзвичайно широке коло маневрів ускладнює протидію. Запрошений Радіо Румунія, Кетелін Араме, генеральний директор національного центру реагування на інциденти з кібербезпеки (CERT-RO) розповідає: Тепер кіберпростір не тільки дозволяє атакувати декілька областей, не враховує кордони, але, більше того, кожен день цифровий світ, який нас оточує зростає, і збільшує вплив на наше життя. Ми оточені всіма видами обладнання. ІТ-світ є в бумі, і все це несе ряд вразливостей. Що стосується цих вразливостей, то їх намагаються ідентифікувати та протидіяти за допомогою захисних заходів. Зрештою, ключовими словами залишаються спілкування, довіра та обмін інформацією. Для захисників цей процес є більш складним. Вони повинні захищати весь цей простір від можливих атак, тоді як ті, хто атаку дуже цілеспрямовані».
Технологія швидко розвивається, Інтернет поширюється в повсякденну діяльність і зростає вразливість в кіберпросторі. Космін Ioaн Міхай, віце-президент Румунської асоціації з питань забезпечення кібербезпеки пояснює: «Технологія сильно розвивається і приходить з новими можливостями і ризиками. Кібернапади є транскордонними, прості кібернапади можуть включати дві, три або більше держав, і тоді ключ до боротьби з кібератаками – це співпраця. Співпраця між відповідними установами і, в зв’язку з цим, на законодавчому рівні ми маємо Будапештську конвенцію укладену 2001 року. Румунія ратифікувала цю Конвенцію в 2004 році. Переважна більшість країн світу ратифікували цю Конвенцію, і, таким чином, можна досягти механізмів співпраці, але, на жаль, не всіх. Є ще країни, які не ратифікували Конвенцію,і тоді коли в рамках кібератаки системи в одній країні, яка не ратифікувала Конвенцію були включені, дуже важко досліджувати ці кібератаки.
У сфері інновацій та досліджень для створення комплексного шкідливого програмного забезпечення та організація цілеспрямованих атак, загрозливі гравці підтримані державами зміцнюють свої позиції у боротьбі з кіберзлочинцями, фінансово вмотивованими. Це те, що констатує російська група ІТ-безпеки Group-IB, яка проаналізувала діяльність близько 40 груп хакерів. Вони фінансуються урядами Північної Кореї, Пакистану, Китаю, США, Росії, Ірану та України, уточнюють експерти Group-IB, виявляючи використання нового шпигунського вектора – піратство персональних пристроїв державних службовців, у тому числі вдома.