Явище «фейкових новин»
Поширене переважно в онлайн-середовищі, явище «фейкових новин» набуло особливого розмаху протягом останніх років не лише в засобах масової інформації, а особливо в соціальних мережах.
Corina Cristea, 02.02.2018, 07:51
Поширене переважно в онлайн-середовищі, явище «фейкових новин» набуло
особливого розмаху протягом останніх років не лише в засобах масової
інформації, а особливо в соціальних мережах. Наведені у формі інформації про
реальну подію, так звані «фейкові новини» можуть включати навмисно перекручені
переклади, вигадані факти, майже справжні новини, неіснуючі або перекручені
дані, створені, щоб маніпулювати читачем.
Для боротьби з цим явищем Європейська
Комісія нещодавно утворила групу експертів. Серед 39 членів групи, які є
фахівцями з інформаційних технологій та засобів масової інформації, науковцями,
представниками соціальних мереж Facebook і Twitter, а також гіганту Google,
налічується декан Факультету комунікацій та зв’язків з громадськістю
Бухарестської Національної школи політичних та адміністративних наук Аліна
Берґеоану, яка пояснила, що слід розуміти за загальним поняттям «фейкові новини».
«Це суміш даних, які є грубо неправдивими з правдивою інформацією. Отже, це
частково правдиві або частково неправдиві новини. Але крім цього, явище, яким
займається європейська експертна група набагато ширше. Йдеться про справжні
вади розвитку інформаційної екосистеми, про те, що я називаю своєрідним новим
інформаційним розладом. Ми говоримо про набагато ширший простір прояву,
комп’ютерну пропаганду, фабрики «лайків», алгоритми, що генерують зміст,
екокамери, дезінформування. Отже, справжній сенс прояву є набагато більшим, ніж
сфальсифіковані новини.»
У цьому контексті Європейська комісія розпочала публічну консультацію в
Інтернеті увигляді анкет, що триватиме до 23 лютого, для збору даних про це
явище. Є два види анкет: одна для громадян, а інша для організацій та
журналістів. Викладач права в Бухарестському університеті Даніель Міхай Шандру:
«Контекст, в якому ведеться дискусія про «фейкові новини» має розглядатися у
більш ширших рамках. Ці рамки включають нейтралітет Інтернету, а також
пропозицію Комісії щодо авторського права в Інтернеті та захисту
Інтернет-посилань, а також всі інші дії Європейської Комісії щодо регулювання
Інтернету, включаючи загальне регулювання про захист персональних даних, яке
вступить в силу з 25 травня 2018 року.» Європейська комісія, ймовірно,
наприкінці поточного або у наступному році схвалить низку законодавчих заходіву
цій сфері, – каже професор Шандру.
Мета сфальсифікованих новин є маніпуляція громадською думкою в спробі
змінити погляд людини на певного політичного актора, наприклад, щоб вплинути на
вибори, або, щоб дискредитувати когось чи, навпаки, щоб показати щось у сприятливому
світлі. Референдум про вихід Великої Британії з ЄС, проведений влітку 2016 року і вибори в США,
кілька місяців по тому, стали двома подіями, які підняли рівень тривоги в цьому
напрямку. Інформагентства писали, що перевірки вартими довіри ЗМІ, виявили
причетність, в тому числі фінансову, російських громадян і організацій, деякі з
них фінансовані безпосередньо російською державою, чиї співробітники, так звані
тролі, здійснюють масштабні кампанії в соціальних мережах та поширюють
маніпулятивну інформацію. Нещодавно, на слуханнях з цього питання в
Європарламенті, Комісар ЄС з питань безпеки Джуліан Кінг, звинуватив Росію в
навмисному поширенні неправдивої інформації з метою дестабілізації європейської
спільноти, а Москва не робить з цього секрету.
«Офіційна військова доктрина Росії, а також деякі високопоставлені
російські генерали вважають використання сфальсифікованої інформації та
дестабілізуючої пропаганди випавданими засобами, своєрідною додатковою збройною
силою», – сказав Джуліан Кінг, презентувавши позицію Єврокомісії щодо явища
«фейкових новин»: «Умисна дезінформація збільшує ставку як для свободи слова,
так і для функціональних демократій. Головний виклик державних органів на всіх
рівнях полягає в тому, щоб знайти шляхи боротьби з дезінформацією без негативного
впливу на свободу вираження поглядів. Комісія вивчає, що може бути зроблено для
боротьби з ворожою пропагандою підроблених новин та онлайн-дезінформації,
завжди враховуючи необхідність забезпечення рівноваги між боротьбою з
дезінформацією та повагою демократичних цінностей, передусім свободи слова.»
Професор Маріус Векерелу, викладач кафедри адміністративних наук та
геополітики вважає, що схильність кожної людини до інтелектуальних зусиль, до
читання, є ключем відповіді на те, чи є новина сфальсифікованою або правдивою.
Добре обізнану з галуззю людину неможливо обманути. Ключ до протидії цьому
явищу лежить в освіченості.