Куди прямує ЄС?

Посилення популізму в Європі, криза, викликана виходом Британії з ЄС, ризик того, що нова адміністрація у Вашингтоні, може розірвати торгові угоди з європейцями, вважаються канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом...

Corina Cristea, 17.02.2017, 03:35

Посилення популізму в Європі, криза, викликана виходом Британії з ЄС, ризик того, що нова адміністрація у Вашингтоні, може розірвати торгові угоди з європейцями, вважаються канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом мажорними загрозами для стабільності континенту. З цими викликами ми не впораємось, якщо держави-члени, європейські інститути, великі економічні суб’єкти і громадянське суспільство не будуть співпрацювати з метою забезпечення стабільності і процвітання європейських громадян, стверджують два лідери, закликаючи до єдності. У всьому цьому рівнянні, і фінансова сторона відіграє вирішальну роль.

Економічний і валютний союз вимагає координації економічної і фіскальної політики країн-членів, загальної грошово-кредитної політики і обігу єдиної валюти: євро. Але хоча всі 28 країн ЄС, беруть участь в економічному союзі, деякі з них пішли далі шляхом інтеграції і прийняли єдину валюту, утворюючи так звану зону євро, в той час як інші – Великобританія, Данія і Швеція – не погодилися перейти на євро. У той же час, країни, які знаходяться в процесі прийняття євро не дуже спішать з цим питанням. Криза вибрала на поверхню недоліки євро вважає економіст Джозеф Е. Стігліц, нобелівський лауреат.

Стігліц показує, спосіб у який, на його думку, нинішня структура приводить до розбіжності, ніж до конвергенції – йдеться про прямий результат викликів існування різних груп країн з єдиною валютою – євро, враховуючи, що економічну інтеграцію випередила політична інтеграція. З економічного погляду перспективи здаються обнадійливими. Згідно зимовому прогнозу оприлюдненому в ці дні Європейською комісією, очікування показують, що всі економіки ЄС будуть рости в 2017 і 2018 роках, вперше за останні дев’ять років. Європейська економіка продемонструвала стійкість перед численними шоками, з якими зіткнулися за минулий рік.

Економічне зростання залишається, а рівень безробіття і дефіцит скорочуються. Проте, з таким високим ступенем невизначеності більш важливо, ніж коли-небудь, використовувати всі політичні інструменти для підтримки зростання, сказав П’єр Московісі, Комісар ЄС з економічних і фінансових питань, У минулому році, пояснює Московісі: ВВП ЄС виріс на 1,9% і буде продовжувати рости на 1,8% як в 2017 , так і в 2018 р. Зростання в зоні євро складе 1,6% в цьому році і 1,8% в наступному році, після 1,7% в 2016 році. Це означає, що це вже п’ятий рік поспіль зростання в ЄС, і це, незважаючи на багато проблем з якими ми стикнулись. Це як внутрішні, так і міжнародні виклики. У минулому році, ЄС довелося справитись з найнижчим рівнем зростання активності і світової торгівлі за останні 7 років. Але йому довелося справитись і з геополітичною напруженістю і, звичайно ж, з відомими терористичними атаками на території нашої країни і в інших частинах світу. Таким чином, контекст є складним і, крім того, у нас є інші виклики. Маю на увазі британський голос за вихід з ЄС і серйозні напруженості або навіть невдоволення з боку європейських громадян щодо глобалізації. Це матиме вплив на світову економіку. І давайте не будемо забувати, звичайно, про крихкість банківської системи з якою ми повинні справитись.

Згуртування ЄС, здається, пошкоджене як рішенням, прийнятим Великою Британією вийти з ЄС, так і іншими рішеннями, як наприклад, введення системи обов’язкових квот для приймання біженців, відзначили аналітики. Все частіше державні ЗМІ публікують коментарі про можливості нових країн покинути ЄС. І в цьому році виборів, як видається, це буде темою кампанії для різних партій. Депутат Європарламенту Юліу Вінклер, віце-президент Комісії з міжнародної торгівлі Європейського парламенту, пояснює: Заходи проти кризи, очевидно, відкрили двері популізму, відкрили і поглибили деякі тріщини, які існували, але вони не були великими. Можливо, тому кілька років, я маю на увазі лінії розколу між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем з точки зору роботи, податково- бюджетної дисципліни, а й щодо простого реагування суспільств в Східній Європі, котрі жили 50 років по той бік залізної завіси. Всі ці речі, набрали обертів, отримали великий удар два роки тому, коли криза мігрантів посилила всі інші кризи.

Юліу Вінклер, нагадує, що у 2016 році відбулись дві несподівані події – результат референдуму про вихід Великобританії з ЄС і результат президентських виборів в США. Крім того, каже він, протягом декількох тижнів прем’єр-міністр Терези Мей оголосить процедуру Brexit, що призведе до великих змін. І тоді важко повірити, що ми можемо очікувати на спокійний 2017 рік.