Виклики 2017 року (друга частина)

Продовжуємо аналіз основних викликів 2017 року разом з директором Центру із запобігання конфліктам і раннього попередження Юліаном Кіфу

Corina Cristea, 20.01.2017, 07:26

Після того, як минулого тижня спільно з директором бухарестського Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження Юліаном Кіфу ми проаналізували наслідки таких подій, як інавгурація нового лідера Білого дому Дональда Трампа, Brexit або вибори у Франції, сьогодні ми продовжимо цей демарш і торкнемось виборів у Німеччині, Нідерландах і ситуації в Сирії.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель буде балотуватися в цьому році на четвертий термін. Ця заява була зроблена в кінці минулого року після з’їзду Християнсько-демократичного союзу, лідером якого є Ангела Меркель. Це оголошення було зроблене на тлі закликів про відставку глави федерального уряду, якої зажадали в основному радикали та партія Альтернатива для Німеччини, противники політики прийому біженців, підтриманої канцлером Німеччини. У своїх звинуваченнях вони говорять про втрату контролю над потоком міграції. Однак, згідно з останніми даними, в минулому році було констатоване різке скорочення кількості мігрантів-шукачів притулку в Німеччині. Офіційні дані показують, що 280.000 осіб, що шукають притулку прибули до Німеччини в минулому році, у порівнянні з майже 900 тисячми, скільки було зареєстровано в 2015 році. Незважаючи на значне скорочення, в минулому році, країна як і раніше стикається з численними проблемами.

Кількість заяв на отримання притулку перевищує кілька сотень тисяч, а німецький уряд повинен продемонструвати, що здатний забезпечити інтеграцію тих, хто отримує вид на проживання. Наскільки важливі вибори в Німеччині для Європи і, які шанси на перемогу має чинний канцлер? Професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження зазначає: Звичайно, ми говоримо про дуже важливий елементі, оскільки мова йде про Німеччину, що є двигуном Європи, і в цих умовах все стає дуже важливим. Є й надалі можливості для порозуміння між правими і лівими силами, яке б дозволило узгодити формулу, завдяки якій пані Меркель зможе продовжити свій мандат. Зростає вплив крайньоправих сил. Але очевидно, що вони є «домашніми планами». І я бачив неодноразово, принаймні у випадку Brexit-у і виборів в США, що плани не завжди здійснюються, отож можна очікувати й сюрпризи.

Цього року пройдуть парламентські вибори в Нідерландах, країні, де, на тлі невдоволення виборців управлінням імміграційного потоку, популістська і ультраправа Партія свободи посідає перше місце в опитуваннях. Її лідер Герт Вілдерс представив передвиборчу програму, в якій обіцяє деісламізацію країни, виступає за закриття мечетей і заборону імміграції з мусульманських країн. Публікації Die Welt і Express стверджують, що політична програма передбачає також закриття мусульманських шкіл, заборону Корану і паранджі.

Для Бухареста, вибори в Нідерландах мають важливе значення, перш за все, з точки зору перспективи приєднання Румунії до Шенгенського простору. Заплановане на березень 2011 року приєднання було відкладене кілька разів, в тому числі й тому що проти цього виступили Нідерланди, хоча Бухарест виконав всі необхідні критерії.

Чи слід очікувати найближчим часом якихось змін в цьому відношенні? Відповідає Юліан Кіфу: З цієї точки зору у нас немає підстав радіти, тому що вибори в Нідерландах обіцяють швидше за все підтвердити тенденцію збереження партій євроскептиків на передньому плані, тому ймовірність того, що Нідерланди зроблять кроки вперед досить незначна. Є, водночас, і позитивні ознаки, зокрема спосіб у який Нідерландам вдалося досягти рішення щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. У цьому ключі ми можемо сподіватися, що незалежно від того, як виглядають справи та якими будуть результати виборів у Нідерландах, ми зможемо досягти європейської домовленості, яка б була на користь в тому числі Румунії. Але з огляду на те, як відновлюється Шенген і стриманість в зв’язку з міграцією, я гадаю, що ця тема, буде закрита протягом найближчих років.

Що стосується ситуації в Сирії та участі Росії в цьому конфлікті, політолог Юліан Кіфу підкреслив: Звичайно Сирія, це справа, яку не можна швидко закрити. Я бачив, що спроби вирішити проблему в короткостроковій перспективі, укласти угоду про припинення вогню не увінчалися успіхом. Особливо, коли йде мова про часткове перемир’я. Росія намагається нав’язати певний тип рішення, як це зробила в Україні та в Грузії. Я думаю, що такий підхід не дає результатів.

Рішення повинно бути узгодженим, – вважає Юліан Кіфу, – який зазначає, що все ще є надзвичайно важливі аспекти у цьому конфлікті, як масові вбивства в Алеппо, використання забороненої зброї та порушення прав людини.