Р. Молдова, куди?
Опротестування в юстиції, переможеним суперником проєвропейським реформатором Майєю Санду, і на вулиці, громадянським суспільством, які одностайно звинувачують фальсифікацію виборів...
Bogdan Matei, 18.11.2016, 03:21
Опротестування в юстиції, переможеним суперником проєвропейським реформатором Майєю Санду, і на вулиці, громадянським суспільством, які одностайно звинувачують фальсифікацію виборів, не дозволили проросійському соціалісту Ігору Додону насолоджуватися своєю перемогою на президентських виборах, що пройшли в неділю в Р. Молдова. У 41 рік, економіст, який навчався політиці в тіні колишнього комуністичного лідера Володимира Вороніна, до суперечок з ним про догоду Москві та створення власної соціалістичної партії, стає номером один в Кишиневі на перших виборах після 20 років, коли громадяни Республіки Молдова мали можливість прямо обрати главу держави. До цих пір президента обирав парламент.
ОБСЄ, яка моніторила передвиборчу кампанію і голосування, зазначає, що фінансування кандидатів не було прозорим, і що багато виборців не могли голосувати через відсутність бюлетенів. Місцеві спостерігачі звинувачують, у свою чергу, обмеження права голосу молдовських громадян, які проживають за кордоном, а також той факт, що виборців у самопроголошеному проросійському Придністров’ї, прихильників Додона, транспортували організовано десятки автобусами на виборчі дільниці. Після виборів Додон поновив в інтерв’ю московській газеті Известия теми виборчої кампанії. Переорієнтувати Кишинів в напрямок союзу Росія-Білорусь-Казахстан, ідею референдуму про скасування Угоди про асоціацію і вільну торгівлю з Європейським Союзом і обіцянку, що його перший візит в якості глави держави буде до Москви.
У Бухаресті, професор Юліан Кіфу, президент Центру із запобігання конфліктам і раннього попередження і колишній радник президента, прокоментував для Радіо Румунія: Що стосується Республіки Молдова, насправді, ми знаходимося в іншій реальності. Обрання Ігоря Додона не найкраща новина для Бухареста, з огляду на його минуле і твердження у передвиборчій кампанії, відповідно його передвиборча програма. Але знову ж таки, ми говоримо про добросусідство, про сусідню державу, і ми говоримо про уряд та парламент, які залишаються й надалі проєвропейськими, навіть якщо Додон хоче дострокових виборів і повністю взяти владу. Ми повинні обміркувати і подивитися, як складуться в наступний період політики цих двох країн, але знову ж таки, до тих пір, поки існує безперервність для великих гравців, навряд чи побачимо таких потужних речей.
Експерти, цитовані кореспондентами Радіо Румунія в Кишиневі, попереджають, що обрання Додона може привести до турбулентності в зовнішній політиці Р. Молдова, а внутрішньому плані він не буде в змозі виконати свої передвиборні обіцянки, оскільки фінансова підтримка надходить із Заходу – Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського союзу і сусідньої Румунії. Втім це не завадило Додону упродовж часу, використовувати вірулентну антирумунську риторику. Він пригрозив вивести поза закон політичні сили, які виступають за возз’єднання з Румунією, відкликанням молдовського громадянства наданого деяким румунським громадянам або навіть змінити державний прапор, майже ідентичний з румунським.
З Кишинева, політичний оглядач Октавіан Тіку: Його молдовський дискурс не буде прийнятий в Бухаресті. Я думаю, що тут йдеться скоріше за все про пастку для Соціалістичної партії та Ігоря Додона, який при неможливості виконати передвиборчі обіцянки зазнає занепаду так само, як це сталося з Комуністичною партією.
Президент Румунії Клаус Йоганніс повідомив у прес-релізі, що взяв до уваги результати голосування громадян Р. Молдова. Він виступає за забезпечення внутрішньої стабільності, продовження реформ і європейського курсу. І румунський уряд сподівається, що державні установи в Молдові будуть співпрацювати, щоб продовжити шлях до Європи. Ні в одному з двох повідомлень не згадується прізвище Додона. Клаус Йоганніс використовує тільки фразу новий президент Республіки Молдова», про якого він говорить, що доведеться проявити мудрість і баланс під час його терміну.
Професор Кіфу попереджає, однак, про жадобу до влади соціалістів- екс-комуністів на чолі з новим главою держави: На даний момент сила Додона, якщо дивитися суто на пост президента, очевидно, обмежена Конституцією, але ми не повинні забувати дуже важливу річ. Ігор Додон має до цих пір найбільшу партію в Молдові, найбільшу опозиційну партію, яка в даний час набрала певний імпульс зростання в результаті перемоги на президентських виборах. В цьому і полягає реальна сила Ігоря Додона, він є Володимиром Вороніним з великою партією, яка ще не прибула до влади, і матиме весь інтерес, як і будь-який політик, з інстинктами політика, перебрати повністю владу в Молдові.
Саркастичні, інша коментатори стверджують, що будь-який спритний політик вважав би за краще поділити владу і, отже, відповідальність, в такій країні, як Молдова, яка в спеціалізованих рейтингах, вважається найбіднішою в Європі.