Європейський курс Республіки Молдова
Основною причиною того, що Республіка Молдова на даний час не є членом Європейського союзу, є вагання суспільства і політичного класу щодо напрямку розвитку країни.
Corina Cristea, 21.11.2014, 10:00
Основною причиною того, що Республіка Молдова на даний час не є членом Європейського союзу поряд з іншими колишніми радянськими республіками, як балтійські країни, є вагання суспільства і політичного класу щодо напрямку розвитку країни. Цю думку висловив премєр-міністр Юріє Лянке на форумі “Майбутнє Республіки Молдова у ЄС”, організованого нещодавно Фондом Конрада Аденауера в Кишиневі. Ось, як аргументує молдавський чиновник це твердження: “У 1991 році Республіка Молдова і Латвія, дві колишні радянські республіки, були на майже тому самому рівні з економічної та соціальної точок зору. Сьогодні у Латвії середня пенсія становить 300 євро, а середня заробітна плата складає 800 євро, субсидії у сільському господарстві у розмірі 180 євро на гектар орної землі, також підвищився рівень соціальної та політичної безпеки. Я переконаний, що Латвії вдалося консолідували суспільство, а нам менше, ні через те, що ми менш розумні, або менше працьовиті, а тому що з 1991 року до нинішнього часу ми постійно вагалися. Ми не мали дуже чітку ціль, не мали бачення щодо майбутнього цієї країни та політичної системи, куди прямуємо, які правила ми хочемо втілювати в життя. Як висновок, у нас є ще слабкі установи, які ще під впливом політики.”
Тепер Республіка Молдова ближче ніж будь-коли раніше до Брюсселя. Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті висловив своє переконання, що колишня радянська республіка подасть заявку на членство в ЄС в 2015 році, в контексті майбутніх парламентських виборів, що відбудуться 30 листопада та на яких проєвропейська правляча коаліція змагатиметься з лівими партіями, що виступають за наближення до Росії.
“Надання статусу країни-кандидата буде стимулювати інтеграційні процеси, сприяти модернізації державних структур, також дозволить Молдові відчувати себе в більшій безпеці у звязку з подіями, які відбуваються в регіоні”, – ствердив Ніколає Тімофті. Ратифікація, тиждень тому Європейським Парламентом Угоди про асоціацію Республіки Молдова з ЄС, була сприйнята як великий успіх, як для Кишинева, так і для Брюсселя, будучи суттєвим елементом для збільшення прозорості та економічного зростання, а також стабільності та процвітання цієї країни. Угода була підписана 27 червня 2014 в Брюсселі, а 2 липня була ратифікована Парламентом Республіки Молдова. Семи національних парламентів з 28 держав-членів ЄС вже ратифікували цю угоду, першим будучи парламент Румунії.
За даними останнього опитування громадської думки, проєвропейські партії мають невелику перевагу над партіями, які утверджують ідею інтеграції у євразійські структури, контрольовані Росією. Молдовські політичні оглядачі не виключають варіант створення широкого коаліційного уряду, який би включав і комуністів, якщо проєвропейські партії не зможуть набрати достатню кількість голосів, щоб залишитися при владі. Кореспондент Радіо Румунія в Кишиневі Васіле Стате: “Шести політичних партій мають шанси увійти в майбутній однопалатний Парламент в Кишиневі — зазначається у опитуванні громадської думки, проведеного Інститутом громадської політики. Три з них: Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія чітко визначили свій проєвропейський вибір, в той час як інші три: Комуністична партія, Соціалістична партія і партія “Батьківщина” виступають за наближення до Росії. Але, треба відмітити той факт, що останнім часом партія екс-президента Володимира Вороніна оголосила, що вона не буде денонсувати Угоду про асоціацію з ЄС. Згідно опитуванням, якби наступної неділі мали місце парламентські вибори, три проєвропейські партії: Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія отримали б 33% голосів, а Комуністична партія, Соціалістична партія і партія “Батьківщина” – 29%. Навіть у цих умовах, формування парламентської більшості буде вкрай складним процесом, враховуючи майже ту саму силу двох таборів.”
Директор Інституту громадської політики Аркадій Барберошіє не виключає варіант створення альянсу, до складу якого входили б проєвропейські партії та Комуністична партія: “Мабуть, ми повинні подумати створити широку коаліцію, за участю, наприклад, Комуністичної партії, яка б забезпечувала політичну стабільність протягом наступних шести років. Оскільки, якщо через два роки ми не матимемо президента, знову будуть організовані позачергові парламентські вибори.“
На думку соціолога Йона Жігеу можливий альянс між Комуністичною партією, Соціалістичною партією та партією “Батьківщина” не зможе забезпечити стабільність в Республіці Молдова.