Виклики Румунії в 2014 році
2014 рік є роком виборів у Румунії. У травні румуни мають прийти до виборчих урн, аби обрати 32 депутатів Європейського Парламенту, а під кінець року мають обрати наступника президента Траяна Бесеску.
Corina Cristea, 10.01.2014, 06:56
2014 рік є роком виборів у Румунії. У травні румуни мають прийти до виборчих урн, аби обрати 32 депутатів Європейського Парламенту, а під кінець року мають обрати наступника президента Траяна Бесеску.
Втративши інтерес до виборів в останні роки, громадяни Румунії з правом голосу не дають жодних ознак того, що на цей раз все буде по-іншому. За даними останнього опитування громадської думки близько 90% румунів навіть не знають, коли мають відбутися вибори до Європарламента, а третина респондентів не знають жодного румунського депутата в парламенті ЄС.
Крім того, 78% румунів не знають, хто є Президентом Європейської комісії і всього 7% респондентів дуже задоволені роботою румунських депутатів Європарламенту, в той час як чверть опитаних сказали, що вони незадоволені діяльністю народних обранців. Основною причиною, яка називалася майже половиною незадоволених є те, що відповідні народні обранці неналежним чином відстоювали права румунів на європейському рівні. Хоча прогнозують низьку явку виборців, експерти вважають, що результати травневих виборів створять загальну картину того, як партії зможуть мобілізувати виборців на президентських перегонах, що пройдуть наприкінці року.
В інтервю Румунському радіо професор Андрей Церану сказав, що в більшості випадків реалії європейської політики не є цікавими для європейців і, напевно, Румунія не стане винятком. На його думку, партії зосередяться на ідеологічних питаннях, але вдадуться й до внутрішньої моделі передвиборної агітації, зі скандалами і взаємними обвинуваченнями чи нападками кандидатів одне на одного. Професор Андрей Церану: “Не тільки в Румунії, майже скрізь, європейські теми є малоцікавими. Вони не викликають до себе суспільний інтерес, хоча ми маємо бути більш уважними до них, оскільки багато рішень Європейської комісії, Європейського парламенту безпосередньо впливають на наше життя. Національні партії не знають як привернути інтерес румунських громадян до європейських питань. Вони порушують скоріше внутрішні проблеми, багато з них засновані на синдромі ненависті, спробах показати себе жертвою політичного суперника, цим самим намагаючись очорнити його образ, не пропонуючи нічого важливого.”
Станом на сьогодні вже відомі імена трьох кандидатів на посаду глави держави: ліберал Крін Антонеску від правлячого Соціал-ліберального союзу, екс-міністр юстиції Кетелін Предою від опозиційної Демократ-ліберальної партії та Міхай Резван Унгуряну від партії Громадянська сила. Андрей Церану не виключає виникнення й незалежного кандидата: “Наступний президент, який буде обраний наприкінці 2014 року продовжить або відмовитися від лінії дій нинішнього глави держави Траяна Бесеску. Той, хто прийде на зміну президенту Бесеску мусить бути зовсім іншою фігурою, і саме тому, я думаю, всі румуни зацікавлені побачити, хто він, яку тактику він обере і в якому ключі діятиме.”
Щойно після прийняття парламентаріями суперечливих поправок до Кримінального кодексу Румунії, президент попередив про можливі негативні наслідки рішення парламенту та висновки європейських експертів щодо стану реформи правосуддя в Румунії в рамках “Механізму співпраці та контролю”. Траян Бесеску: “Внесення змін до Кримінального кодексу на користь політиків є рішенням, яке ніхто нам не пробачить, і я можу сказати вам вже зараз якою буде доповідь. Вона точно міститиме вираз — «відсутня політична воля для боротьби з корупцією».”
Після шквалу критичних або несхвальних реакцій, в тому числі з боку посольств західних країн у Бухаресті, румунській владі не варто навіть порушувати питання про припинення дії так званого “Механізму співпраці та контролю”. Заплановане на березень 2011 року, входження Румунії до Шенгенського простору залишається все ще важкодосяжною метою. На останньому засіданні Ради Міністрів ЄС з юстиції та внутрішніх справ, що пройшло в грудні у Брюсселі, Румунія, разом з Болгарією, наголосили на тому, що вони виконали всі критерії приєднання до Шенгенської угоди, факт, визнаний, до речі, всіма країнами-членами. Бухарест і Софія оприлюднили спільну політичну заяву, в якій висловили розчарування рішенням окремих шенгенських країн і стверджують, що немає жодних правових підстав для подальшого відкладення приєднання двох держав до Шенгену.
Невостаннє, 2014 рік має стати для румунської влади роком продовження незначного економічного зростання, зареєстрованого в 2013 році. Державним бюджетом Румунії на 2014 рік прогнозується зростання економіки на 2,2% та інфляція на рівні 2,4%. Крім того, прогнозується, що середньорічний обмінний курс лея відносно євро у цьому році становитиме 4,45 леїв.
