Кіберзагрози
Колись кібератаки вважалися ризиком, однак обмеженим за масштабом і руйнівним потенціалом. Протягом часу вони переросли у більш реальні і серйозні загрози.
Corina Cristea, 09.08.2013, 01:30
Колись кібератаки вважалися ризиком, однак обмеженим за масштабом і руйнівним потенціалом. Протягом часу вони переросли у більш реальні і серйозні загрози. Лише минулого року вони викликали загальні збитки обсягом 90 мільярдів євро, за даними голови Інтерполу Мірей Баллестрацці. Хакери залишаються анонімними і не знають кордонів, уточнила вона, додавши, що поширення електронного методу оплати і електронної документації, а також труднощі у виявленні правопорушників заохочують кіберзлочинність.
Країни НАТО, які сильно залежать від електронної комунікації, стали уразливими щодо цього нового виклику безпеки і шукають постійно рішень. Одним з них є створення, ще з 2010 року, відділу з питань ризиків безпеки, що розвиваються. Цей відділ займається питаннями кібер-оборони, енергетичної безпеки, нерозповсюдження зброї масового знищення, боротьби з тероризмом і стратегічним аналізом в рамках Альянсу. Посол Румунії в НАТО Сорін Дукару, який з осені обійматиме посаду асистента генерального секретаря Альянсу з виникаючих загроз безпеки, розповів в інтервю Румунському радіомовленню про інциденти у кіберпросторі. Сорін Дукару: Є декілька видів інцидентів у кіберпросторі. Перший рівень — це рівень кібернетичних злочинів, наприклад, що означає кібершахраїство, ефективна крадіжка ресурсів, грошей, шляхом Інтернету. Інший рівень – це рівень кібер-шпигунства і, звичайно, це найвищий рівень, що може зачепити критичні інфраструктури в різних країнах. Складність полягає у тому, що приписання чи знайдення точного джерела є складним процесом і зазвичай займає багато часу, а НАТО зараз організує свої пріоритети, першим з яких є убезпечення власних систем Альянсу. Я маю на увазі командну структуру, агентств Альянсу та його штаб-квартири. В принципі, в кінці цього року повинні запрацювати системи кіберзахисту НАТО. Кожна держава-член повинна інвестувати в обладнання, техніку, але той факт, що ми є частиною Союзу, наддає більшої ефективності захисту, і якщо хочете, робить його дешевшим у фінансовому плані.”
Щойно після 11 вересня, НАТО прийняло рішення покращити свої можливості для захисту від кібер-атак, але, в першу чергу, зосередилося на реалізації пасивних заходів захисту, які вимагали військові представники. Лише події з Естонії від 2007 році, коли кібератаки паралізували майже всю інформаційну інфраструктуру країни, спонукали НАТО радикально переосмислити політику у сфері кібероборони.
У січні 2008 року альянс, вперше в історії, розробив «Політику НАТО з питань кібероборони”. Один з найбільш серйозних нападів відбувся того ж року в США, коли, через карту памяті підключеної до ноутбуку, що належав американським збройним силами з військової бази на Близькому Сході, була непомічено поширена шпигунська програма як у класифіковані системи, так і в секретні. З тих пір, кібер-шпигунство стало майже постійною загрозою, інформує з’явлений у Бухаресті журнал НАТО. Публікація, також, пише і про вплив масивних кібератак проти веб сайтів і серверів грузинського уряду під час конфлікту з Росією. Вважається, що вони послабили грузинський уряд під час вирішальної фази конфлікту. У 2012 році, мережа Альянсу зіткнулася з “понад 2500 випадками аномальної кіберактивності або спроб кібер-вторгнення”, а це означає “у кожні три години, вдень і вночі, кожного дня року”, уточнив генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Кібернетика, також, повязана з проблемою тероризму. Знову біля мікрофону Сорін Дукару: “Відомо, що певна інформація з аеропорту, переміщення певної особи чи групи людей, які перебувають під наглядом, може мати ефект в іншій країні, якщо його не буде зупинено. Тероризм повязаний з кібернетикою, оскільки в багатьох ситуаціях звязок здійснюється через системи кіберінформації, тому зусилля, я б сказав, і завдання полягає в тому, щоб зібрати всі ресурси союзників і тим самим генерувати більш ефективну відповідь з метою запобігання кризам. У звязку з цим, три роки поспіль вже діє Відділ інформації “Intelligence Unit” в рамках Альянсу, і однією з його головних цілей є мати на рівні усіх союзників те, що називається широким спектром оцінки ситуації.”
Сорін Дукару зазначив, так само, що таким чином будь-яка дія у певному куточку планети може попереджувати можливі терористичні напади або інциденти, які, зазвичай, не можна попереджати.
