Багатокультурна Добруджа
Край, багатий на історію та легенди, Добруджа приваблює туристів насамперед через мультикультуралізм. Етнічні громади, що живуть у цьому просторі, є прикладом мирного співжиття.
Daniel Onea, 12.09.2019, 02:22
Край, багатий на історію та легенди, Добруджа приваблює туристів насамперед через
мультикультуралізм. Етнічні громади, що живуть у цьому просторі, є прикладом мирного співжиття. Турки, татари, греки, вірмени, євреї, руські- липовани
та українці всі сприяли
процвітанню цього регіону.
Діана Слав, гід в місті Констанца, представляє нам грецьку
громаду: «Грецька
громада була і досі є дуже причетною до всього, що означає культурне життя Константи. Греки дали
нам першу державну школу в Констанці, побудовану близько 1865 року, і перший
театр у місті Констанца. Його називають Елпіс, що грецькою мовою
означає надія,
і він був побудований у 1898 році. Джордж Енеску виступив тут з двома концертами, а Ніколає Йорга виголосив невелику
промову,а його мати грекиня. Також у Констанці є перша християнська церква, грецька церква Преображенія. Її будівництво було завершено в 1868 році. Всередині можна побачити оригінальні
люстри від 1862 року, привезені з Мурано, із муранського скла, подаровані купцем грецького
походження. Протягом десяти років це була єдина християнська церква в
Констанці, тому католики та православні разом правили молебні в цій церкві. Чому це була єдина християнська
церква? Вона була побудована за часів Османської імперії. Грекам
вдалося домовитися з турками, щоб збудувати свою християнську церкву. Основна умова турків полягала в тому, щоб вона не
була вище мечеті, що
знаходилась поблизу. Дах
був плоский, без хреста і без дзвіниці. Заклик до молитви
дозволявся лише мусульманам. Нинішня дзвіниця побудована 1947 року, є функціональною і тепер.
На сходах цієї церкви були Кароль I та майбутній цар Росії у 1878 році, коли румунський король здійснив свій
перший візит у Добруджу. У цій церкві було проведено Te Deum, щоб вшанувати пам’ять
воїнів, які загинули в боях під Плевною та Грівіцею за
незалежність. Міхня Гаджіу, заступник голови грецької громади в Констанці, каже,
що наразі в в цьому місті живе близько 2500 греків. Важлива вулиця для них
називається Арістіде Карацалі: Арістід Карацалі був першим соціалістом Добруджі. Будинок, в якому він жив,
знаходиться зліва. Перша іскра більшовицької революції почалася на судні Потьомкіна. Воно здалося румунській владі у 1905 р. Усі офіцери були висаджені
в Констанці. Деякі залишилися тут, інші іммігрували в Аргентину, а деякі повернулися до
Росії, де їх стратила царська
імперія. Арістіде
Каратзалі дав притулок російським офіцерам. Ця вулиця була названа його іменем
у 1947 р. Нижче знаходиться театр ляльок
Елпіс, а на цій же вулиці мешкав Нікола Пападополь. Він був
оголошений першим
громадянином Румунії Каролем I в 1877 році, оскільки він був мером Констанци до приходу румунської влади. Він займався
збором податків, які він
передавав
османській владі. Наступним мером Констанци був також грек Антон Олександідрі. З самого початку грецька громада
брала участь у розвитку міста Констанца. Грецькі мешканці Констанци до моменту приєднання Добруджі з
країною звернулись
з проханням до румунської влади, щоб ними керували румуни, а не болгари».
Маючи багату історію, традиції та
специфічну гастрономію,
громада росіян-липован збирається у церкві Вознесіння
Господнього, села Гіндерешть повіту Констанца. Будівництво церкви розпочалося в 1906 році. Її висота сягає 45 метрів. Анфіса Демід, вчителька румунської та російської
мови в школі Ґідерешть та голова громади руських -липован розповідає: Наші предки – це старовіри православного обряду, які не хотіли
відмовлятися від старої віри, як вони вважали її. Липованами називаються лише тих, хто живе на румунських землях. Одним із пояснень назви було
те, що перше поселення росіян було поблизу липового лісу звідки походить і назва липовани. Кажуть, що перша документальна згадка
про нашу громаду знаходиться в літописі Волощини де згадується, що в Добруджі живе населення росіян, яка
перебувала під Туреччиною, в населеному пункті під назвою Ґіндерешть. Ми живемо в цьому
краї майже 300 років. Назва турецького походження, означає
гарне місце. Липовани, як правило, оселилися біля вод, щоб ловити рибу, адже вони
прибули з Дону, і це було основним заняттям. Ми
зберегли давні церковні
ікони, книги та традиції.
Тут ви зможете послухати жіночий хор
Новосьолка та насолодитись традиційними стравами, такими як млинці з сиром, бліни, пироги,рибний борщ та добрим вином.
Підходимо ближче до румунського
берега Чорного моря і потрапляємо до міста Мангалія. Розташована поблизу туристичного порту, в старій частині міста, мечеть
Султана Есмахана
та її кладовище займають площу близько 5000 квадратних метрів. Фахівці
вважають, що це одна з найкрасивіших пам’яток архітектури, завдяки поєднанню
грецького та турецького стилів, додаючи до них мавританських впливів. Притвор, дерев’яні стовпи та перила надають
особливого вигляду мечеті, занесеній у 2004 році до списку пам’яток історії. Халил Ісмет, імам
Султанської мечеті Есмахана у Мангалії розповідає: Мечеть Султана Есмахана – одна з найдавніших в Добруджі. Її побудувала однойменна принцеса, дочка султана
Селіма II та дружина Соколлу Мехмеда Паса. Це одна з найдавніших мечетей та
пам’ятка історії. Мечеть Султана Есмахана відкрита для віруючих цілий день. У нас є
п’ять щоденних молитов. Служимо молебень арабською мовою, а проповіді – турецькою. У
Мангалії мусульманська громада налічує понад 900 сімей. Також влітку її відвідують багато туристів як з країни, так і
за кордону.
До нас приїхали туристи, які ніколи не бачили мечеті і були вражені нею.»
Матеріал
складений за підтримки
Департаменту міжнаціональних відносин при уряді Румунії.