ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”

Дорогі друзі, до 15 січня 2016 року ВСРР провела черговий конкурс з призами Сучасники Бринкуша - скульптор Константін Антоновіч. Сьогодні ми оголошуємо його переможців...

Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”
Переможці конкурсу “Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч”

, 18.02.2016, 18:07

Дорогі друзі, до 15 січня 2016 року ВСРР провела черговий конкурс з призами Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч. Він був присвячений відомому скульптору Константіну Бринкушу й одному з його найуспішніших учнів Константіну Антоновічу (1911-2002 рр.), який зробив блискучу кар’єру в Європі та США. З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, він став єдиним, хто отримав рекомендаційний лист від видатного скульптора.

Головним призом конкурсу є семиденна путівка з повним пансіоном для двох слухачів ВСРР з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж, звідки вирушив у світ Константін Бринкуш. Як зазвичай, переможці конкурсу мають покрити власними коштами лише витрати на квитки до Румунії та назад і оформлення візи (у разі необхідності).

Конкурс проводився за підтримки Повітового культурного центру ім. Константіна Бринкуша в місті Тиргу Жіу та низки місцевих партнерів, зокрема: Горжанська повітова рада, Мерія міста Тиргу-Муреш, Горжанська та Крайовська філії Спілки художніх митців, Должанська повітова рада, Мерія міста Крайова, Горжанський центр утвердження традиційної культури, Крайовський театр ім. Маріна Сореску, Крайовський музей мистецтва.

Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.

Назвіть центральну тему творчості Константіна Антоновіча.

Правильна відповідь: Центральна тема творчості Константіна Антоновіча була сова, яку він представив в різних формах та образах.


Що, з-поміж усіх учнів, лише Антоновіч отримав від К.Бринкуша?

Правильна відповідь: З усіх скульпторів, які працювали з Бринкушем, К.Антоновіч став єдиним, хто отримав рекомендаційний лист від видатного скульптора.


Який період часу і де саме працював скульптор Константін Антоновіч разом зі своїм наставником?

Правильна відповідь: Антоновіч працював з Бринкушем чотири роки в Парижі.


– Які відомі роботи Бринкуша входять до архітектурного комплексу Шлях Героїв у місті Тиргу-Жіу?

Правильна відповідь: Монументальний комплекс Шлях Героїв включає в себе чотири скульптурні роботи: Стіл мовчання, Ворота поцілунку , Нескінченну колону і Алею стільців. До них додається церква святих апостолів Петра і Павла.

Цей конкурс видався цікавим для 210 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції. Далі ми представляємо вашій увазі уривки з кількох листів від наших радіослухачів, які взяли участь у конкурсі Сучасники Бринкуша – скульптор Константін Антоновіч.

Гуо Яньксінь з Китаю написав: Румунія є країною з багатою історією та культурою. Ця країна приваблює мене вже багато років. Я сподіваюсь, що моя мрія сповниться і я зможу відвідати цю країну, щоб відчути дух її культури, щоб бути ближче до румунів, поспілкуватися та краще пізнати їх. Але найбільше я хотів би відвідати ВСРР, щоб зустріти друзів-журналістів, щоб наша дружба зробила ще один крок вперед.

Ось, що написав Ентоні Тейсо з Франції: Я беру участь в цьому конкурсі, тому що сподіваюсь отримати можливість здійснити подорож до Румунії. Я слухаю ваші передачі тому що хочу більше дізнатися про Румунію та вивчити румунську мову, оскільки незабаром я перебуватиму на стажуванні в Румунії.

Давній слухач ВСРР Стефано Сіттеро з Італії написав: Мене спонукало взяти участь в конкурсі те, що хоча мені відомі твори Бринкуша, я нічого не знав про Константіна Антоновіча. Участь у ваших конкурсах допомагає нам поглибити свої культурні знання.

Енріке Хосе Дантас із Бразилії зазначив: Беру участь у конкурсах ВСРР, тому що мені дуже подобається Румунія та її культура. Я багато дізнався про Бринкуша та Антоновича, про їх важливість для румунської та всесвітньої культури. Я слухаю ВСРР, тому що бажаю дізнатися якомога більше речей про Румунію, її культуру, про її туристичні атракції.

Наш вірний слухач Володимир Андріанов з Приморського, Криму написав: Беру участь у конкурсі тому, що люблю Румунію, її історію, культуру, мистецтво, пісні й танці, її працьовитий та талановитий народ. Передачі та веб-сайт ВСРР приваблюють цікавою інформацією про Чудову країну на ім’я Румунія.

У свою чергу Октябрина Білова з Феодосії, Криму написала: Взяти участь у конкурсі спонукав інтерес до творчості К.Антоновіча. До того ж полюбляю конкурси. Щодо передач та веб-сайту ВСРР – вони завжди цікаві, інформаційно насичені й добре зроблені.

А ось, як пояснила свою участь у конкурсі наша постійна слухачка з Києва Наталія Заболотна: З великим зацікавленням я вирішила взяти участь у новому конкурсі, присвяченому учням Константіна Бринкуша, на цей раз – Константінові Антоновичу. До початку конкурсу я нічого не знала про цього митця. Крім Ваших передач, я також скористалася пошуком в інтернеті й побачила в тому числі велику кількість його скульптур – сов. Мене зацікавило, чому він обрав таку тема для творчості, але я ще не знайшла відповідь. У будь-якому разі, сова така неоднозначна істота – цей птах є символом мудрості ще з античних часів і водночас за народними уявленнями він може віщувати біду. Сови Антоновича здаються мирними, не зловісними.

Володимир Гудзенко з Луховіц Московської області написав: Мене спонукав взяти участь в конкурсі великий інтерес до Румунії та її митців, її історії та культури.

Ігор Каневський з Харкова пояснює свою участь у конкурсі так: Я вже п’ятий рік беру участь у конкурсах Всесвітньої служби Радіо Румунія, тому що мені цікаво це робити. Коли шукаю відповіді на запитання, крім передач і сайту, обов’язково використовую додаткові джерела інформації. За цей час я дізнався дуже багато цікавого і несподіваного про культуру, історію, міста Румунії. Особливо мені подобаються ваші рубрики «Румунія унікальна» і «Туристична Румунія». Ваш сайт виглядає достатньо сучасним та інформативним, він дозволяє легко знайти потрібні новини. На мою думку, ВСРР робить надзвичайно важливу справу – поширює різноманітну інформацію про свою країну. Мені приємно, що серед інших мов, Радіо Румунія використовує і українську.

Олександр Козленко з Широкого, Дніпропетровської області зазначив: ВСРР за підтримки повітів та низки партнерів не вперше звертається до постаті видатного скульптора К. Бринкуша. Його творчістю зацікавився давно, коли в журналі «Народная Румыния» прочитав статтю про Константіна Бринкуша. Про його творчий доробок нагадує колекція QSL-карток від ВСРР з роботами майстра. Словом, Ваш новий конкурс впав на благодатний ґрунт і вкотре стимулював поринути у світ абстрактного мистецтва. Крім прослуховування радіопередач, регулярно відвідую сайт ВСРР. Як на мене, все зручно, є додаток для i-Phone. А головне наповнення сайту, що дає можливість дізнатися про всі сторони життя Румунії. Дуже добре, що є форма, яка полегшує роботу із заповнення та відправки рапорту про прийом. Дуже добре, що Ви є в соціальних мережах, зокрема у Фейсбук. Така комунікація дуже зручна, напевно, в першу чергу для молоді. Слухачі ж мого покоління більше «підсіли» на короткі хвилі (хоча добре розуміємо, що прийде час, і ВСРР покине короткі хвилі), але із великим задоволенням за допомогою Інтернет доповнюємо спілкування на сайті. Тож дякую за черговий конкурс, який дасть щасливчикам доторкнутися до світу К. Бринкуша, історії та культури Вашої чудової країни.

Костянтин Крицкий з міста Бендери Республіки Молдова написав: Черга новорічних свят дало трохи часу для відпочинку, розваг й упорядкування думок … Тож вирішив не гаяти часу та взяти участь у конкурсі. Для цього був дуже важливий привід: адже конкурс присвячений двом Костянтинам: Бринкушу й Антоновічу – і соромно було б для Костянтина (себто, для мене) не вшанувати своїх тезок, всесвітньо відомих митців, докладніше познайомившись з творчістю й життям цих видатних постатей Румунії.

А зараз – про відзнаки, призи та подарунки…

Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 15 слухачів Всесвітньої служби Радіо Румунія та читачів нашої веб-сторінки: Хамзауй Махмуд з Єгипта, Рашид Дахмані з Алжир, Гуо Яньксінь та Чжоу Фей з Китаю, Валерій Луговський з Білорусі, Клаус Каруссейт з Швеції, Володимир Стадик та Олександр Абрамов з Росії, Хосе Луїс Коркуера і Мігель Рамон Баусет з Іспанії, Хенк Поортвліє з Нідерландів, Майкл Вінг з Великобританії, Джон Рутлеж з США, Ахмед Абдулкарім Алі з Лівії та Ентоні Тісо з Франції.

10 Третіх премій отримали наступні радіослухачі: Салім Сабах Сарай з Іраку, Джонатан з Китаю, Олександр Козленко з України, Вернер Хофман з Німеччини, Ніколай Ларін з Росії, Хуан Франко Креспо з Іспанії, НуаріНагмучі з Алжиру, Джонатан Мерфі, Ірландії, Бібі Шах з Пакистанута Деепіта Чакрабарті з Індії.

Володарями другої премії стали 8 радіослухачів: Стефано Сіттеріо з Італії, Абдель-Кадер Хасан з Єгипту, Ву Суан з Китаю, Алексей Веселков з Росії, Хосе Енріке Дантас Фелінто з Бразилії, Поль Жаме з Франції, Безазель Ферхат з Алжиру та Бінарані Мондал з Індії.

15 Перших премій отримали наступні радіослухачі або читачі веб-сайту: Будукха Мохамед з Алжиру, Шань Цзіньхуа з Китаю, Володимир Гудзенко з Росії, Фредерік Фреде з Австрії, Валерій Рубін з Канади, Хосе Балбіно Круз Менхівар з Коста-Ріки, Амаді Фей з Сенегалу, Муфізур Рахман з Бангладешу, Джаянта Чакрабарті, Мітул Кансал та Чайталі Саркар з Індії, Аміра Джаміль та Асгар Шах з Пакистану, Ярослав Еджейчак з Польщі та Мартин Роган з Великобританії.

10 спеціальних премій отримали наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Бен Чохра Алі з Алжиру, Лін Шань з Китай, Ігор Карівець з України, Ральф Урбанчик з Німеччини , Василь Гуляєв з Росії, Енрік Баллестер Бурсет з Іспанії, Жиль Готьє з Франції, Мохаммад Шамім з Індії, Ашік Екбаль Токон з Бангладешу та Ханс Вернер Лолліке з Данії.

А тепер найбільш очікуваний момент. Взяли участь у конкурсі, відповіли правильно на запитання і виграли семиденну путівку з повним пансіоном з 15 по 30 квітня 2016 року до повіту Горж … Халіль Абдель-Кадер та Гуміді Мохамед, обидва з Алжиру. Вітаємо їх та ласкаво просимо до Румунії!

Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунку. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та запрошуємо взяти участь у наступних конкурсах ВСРР!

(Фото: stevepb/pixabay.com)
Туристична Румунія Четвер, 21 Листопада 2024

Бальнеологічні курорти Вилчанського повіту

Відомий своїм бальнеологічним потенціалом ще з кінця 19 століття, повіт Вилча...

Бальнеологічні курорти Вилчанського повіту
Курорт Беїле Геркулане (фото: facebook.com/ProTurismHerculane)
Туристична Румунія Четвер, 14 Листопада 2024

Відпочинок та лікування в Беїле Геркулане

Сьогодні ми вирушаємо на південний захід Румунії, до одного з найдавніших...

Відпочинок та лікування в Беїле Геркулане
Ворота поцілунку (Фото: CNR-UNESCO)
Туристична Румунія Четвер, 07 Листопада 2024

Слідами Бринкуша у Горжанському регіоні

У 2024 році ЮНЕСКО включила до Списку всесвітньої спадщини «Шлях героїв»,...

Слідами Бринкуша у Горжанському регіоні
Проєкт
Туристична Румунія Четвер, 24 Жовтня 2024

Культурно-туристичний проєкт «Приваблива Румунія»

Проєкт «Приваблива Румунія», який було представлено цього року, став найбільшою...

Культурно-туристичний проєкт «Приваблива Румунія»
Туристична Румунія Четвер, 11 Липня 2024

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії

Культурно-туристичний маршрут музеями під відкритим небом в Румунії,...

Культурно-туристичний маршрут музеями просто неба в Румунії
Туристична Румунія Четвер, 04 Липня 2024

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі

Розташована на південно-східному краю Румунії, на узбережжі Чорного моря,...

Мангалія, місце відпочинку на румунському узбережжі
Туристична Румунія Четвер, 13 Червня 2024

Літній сезон на Чорному морі

Щороку румунське узбережжя Чорного моря змінюється на краще. З’являються нові...

Літній сезон на Чорному морі
Туристична Румунія Четвер, 06 Червня 2024

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво

Не вражаючи своїми розмірами чи розкішшю, будівлі Орадії завжди вирізнялися...

Орадя, столиця Румунії в стилі ар-нуво

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company