Різдвяні традиції
Різдво є одним з найулюбленіших свят протягом року. Народження Сина Божого та інші зимові свята відзначаються християнами у всьому світі з радістю і надією на кращий світ, хоча б протягом кількох святкових днів.
Monica Chiorpec, 25.12.2014, 09:20
Різдво є одним з найулюбленіших свят протягом року. Народження Сина Божого та інші зимові свята відзначаються християнами у всьому світі з радістю і надією на кращий світ, хоча б протягом кількох святкових днів.
Сабіна Їспас, директор Інституту етнографії та фольклору ім. Константіна Бреїлою розповідає: “23 грудня усі починають готуватися до святкового періоду – між Різдвом 25 грудня і днем Святого Іоанна 7 січня. Цей період так і називають — 12-ма святковими днями. Починаючи з 23 або 24 грудня починають колядувати діти. Вони фактично відкривають низку святкових церемоній і ритуалів, повязаних з відповідними зимовими святами. У традиційних громадах найбільш важливим моментом вважається колядування чоловіків уніч з 24 на 25 грудня, що являє собою ритуал інтеграції громади, сімї і кожного члена родини, протягом святкового періоду народження-втілення Ісуса Христа. Спеціальний колядковий репертуар стосувався саме цього ритуалу інтеграції, в ньому згадується будинок і його мешканці, кожен окремо: чоловік, як голова сімї, дружина, діти шлюбного віку, неповнолітні діти тощо. У виняткових ситуаціях є й колядки для мертвих, якщо в хаті хтось помер протягом минулого року. Колядникам за це дають подарунки, серед яких обовязково мають бути калач, вино і шматок спеціально підготовленого мяса.”
У традиційних громадах звичаї збереглися майже без змін протягом століть. Мараморощина (північ країни) є, мабуть, одним з небагатьох регіонів Румунії, де різдвяні традиції залишилися в основному без змін і без впливу сучасного життя. Делія Суйоган, фахівець в галузі етнології Північного університету міста Бая Маре розповідає: “Різдво в Марамуреші надзвичайно красиве. Характерними для нього є гарні ритуали підготовки до Різдва, трьох днів святкування Різдва, а потім відзначення виходу з різдвяних свят. Хочу це підкреслити, тому що кожен з цих етапів характеризується специфічними, добре збереженими, а невиконання одного з них скасовує дію наступного ритуалу. Святий Вечір, наприклад, має чи не більше значення, ніж саме Різдво. Свят-вечір є найбільшим святом в марамуреських селах. Господині готують найважливіші страви, постяться, а на Свят-вечір дуже важливо не їсти взагалі. Кажуть, що той, хто дотримується посту на Різдвяний свят-вечір буде добре жити протягом всього наступного року. Піст на Свят-вечір очищує, щоб бути здоровим цілий рік, бути румяним і взагалі жити добре, як кажуть місцеві жителі.”
Різдвяний стіл, накритий різними традиційними стравами і навколо якого збирається вся родина, є центральним елементом святкування Різдва у всіх традиційних румунських громадах. Про це розповідає етнолог Делія Суйоган: “На Свят-вечір жінка повинна спекти калач, який кладуть на стіл, навколо якого колядують. Йдеться про кільцеподібний калач, який кладуть на святковий рушник, під який ставлять найкраще, найбільш зелене сіно, скошене, висушене спеціально до цих свят. Крім того, теж тепер господиня повинна замісити тісто і калачики для колядників, від найменших до дорослих. Чоловік має принести з горища горіхи, з підвалу – яблука, має прикрасити хату таким чином, аби стіл був в середині кімнати. В цьому регіоні є дуже гарний ритуал зєднання ніг стола ланцюгом. Це робиться, щоб наступний рік був повним, а сімя — разом. Кажуть, що цей ритуал захищає тварин, вони залишаться вдома, не будуть вкрадені і не хворітимуть. Теж чоловік дістає з льоху палінку (традиційний саморобний міцний алкогольний напій), оскільки мусить пригостити нею колядниками, яких зустрічає біля воріт з повними пляшками, запрошуючи переступити поріг хати. На світанку до колядування починають готуватися діти. Першими колядують ватаги з 5-8 дітей. На Мараморощині ці ватаги змішані, не колядують тільки дівчатка або тільки хлопці. Залежить від відносин між ними, бо вони не колядують лише сусідів або мешканців однієї вулиці, а й родичів та друзів. Діти готують торбини і спеціальну мотузку, якою привязують великі калачі, які не вміщують в торбину. Напередодні Різдва діти починають колядувати рано, навіть до полудня і люди радо приймають їх.”
Святковий різдвяний стіл має особливе значення і в Буковині. Перед тим як сісти за стіл, ґазди стають на коліна, щоб помолитися, а всі присутні в цей же час встають з-за столу в знак глибокої духовної поваги. У багатьох буковинських селах після настання темряви, групи хлопців йдуть колядувати із запаленими смолоскипами. Традиційні костюми, які вони носять доповнюються капелюхами, прикрашеними миртом і квітами, зазвичай геранню.
В сучасному суспільстві Різдво, крім виключно духовного смислу, набуло світське значення. Період перед Різдвом є, особливо для городян, шопінг-марафоном. Подарунки для родичів і близьких, ялинка, прикраси та продукти, для приготування страв на різдвяний стіл, незамінних для тих, хто хоче незабутнє свято і, врешті-решт, чудово відпочити у родинному колі та колі у друзів.