Двосторонні відносини між Румунією та Україною: підсумки 2023 року

Напередодні річниці російського вторгнення в Україну у
румунському інформаційному просторі зненацька виник скандал через повідомлення
про можливі днопоглиблювальні роботи в українській частині Дунаю, точніше на
гирлі Бистре, без згоди румунської сторони, як того вимагають міжнародні угоди
у сфері охорони довкілля. Уся ця ситуація виглядала як чергова спроба
російської пропаганди розсварити Україну із сусідами-партнерами, в тому числі з
Румунією, за допомогою так званих «корисних ідіотів» у ЗМІ, в експертних колах
і румунському політикумі. Але олії у вогонь підлило повідомлення Міністерства
розвитку громад, територій та інфраструктури України про те, що «судна з
осадкою 6,5 метри вже можуть проходити гирлом Бистре». Згодом сторони
домовилися провести спільні вимірювання глибин частин річки Дунай, а також дійшли
згоди, що розвиток ефективного та безпечного судноплавства на річці Дунай
можливий у продуктивній та злагодженій співпраці. І дійсно протягом 2023 року
сторонам вдалося налагодити ефективну співпрацю по цьому питанню і, врешті-решт,
вирішити майже 20-річну суперечку. Про це 16 грудня повідомив міністр захисту
довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. «Ми виконали «домашню
роботу» і здолали довгий шлях по приведенню у відповідність проєкту до вимог
Конвенції. Адже Україні не байдуже на добросусідські відносини та дотримання
норм міжнародного права. Ми хочемо і можемо шукати спільну мову та виправляти
помилки минулого. Дякую
своєму колезі міністру довкілля, водних та лісових ресурсів Румунії Мірічі
Фекету за підтримку цього історичного
рішення та міністерці навколишнього середовища Молдови Йорданці Йорданов за
фахове та дипломатичне головування на засіданні 9-ої Наради Сторін Конвенції
Еспо», – написав український міністр у соцмережах. Міністерство навколишнього
середовища Румунії заявило, що Україна може продовжити роботи на гирлі Бистре з
дотриманням положень про охорону навколишнього середовища. «Великим кроком
вперед у питанні Бистрого є те, що Україна зрозуміла не тільки те, що вона
повинна дотримуватися всіх європейських зобов’язань щодо такого проєкту, але й
те, що вона може це зробити», – сказав міністр Мірча Фекет.

Трикутник співпраці «Румунія – Україна – Республіка Молдова»

13 квітня у столиці Румунії пройшла тристороння зустріч
«Румунія – Україна – Республіка Молдова», в якій взяли участь представники МЗС
та міністри оборони трьох країн. Вона була присвячена передусім питанням
регіональної безпеки та військово-технічного співробітництва. Сторони
обмінялися думками щодо протидії російській збройній агресії, а також щодо безпекової ситуації в Україні та Чорноморському регіоні. Співрозмовники відзначили, що
Росія продовжує використовувати широкий спектр гібридних тактик, спрямованих на
подальше залякування України, Республіки Молдова та інших країн регіону. На
брифінгу для ЗМІ міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що Румунія
буде поруч Україною та Республікою Молдова доти, доки це буде потрібно. За
підсумками тристоронньої зустрічі в Бухаресті сторони підписали Спільну заяву,
в якій підтвердили своє рішуче засудження цих агресивних дій, які становлять
безпрецедентну загрозу за останні десятиліття для регіону та євроатлантичного
простору. Водночас Бухарест і Кишинів підтвердили свою готовність підтримати
ініціативу України щодо всеосяжного, справедливого та тривалого миру,
висловивши підтримку Формулі миру Президента Володимира Зеленського. Крім цього
сторони підтвердили готовність продовжувати координацію в цьому форматі,
зокрема домовилися провести черговий раунд тристоронніх переговорів на рівні
міністрів закордонних справ та міністрів, відповідальних за інфраструктуру. Перша
зустріч у форматі «Румунія – Україна – Республіка Молдова» відбулася у вересні 2022
року в Одесі за участі міністрів енергетичних відомств та була присвячена
співпраці в галузі електроенергетики та енергетичній безпеці в регіоні.

Транскордонна співпраця у рамках Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027»

З
метою ознайомлення потенційних аплікантів з особливостями нової програми
співробітництва Interreg NEXT Румунія – Україна 2021-2027, у квітні-травні 2023 року у прикордонних регіонах двох країн
відбулися спеціальні інформаційні сесії, на яких були представлені можливості
фінансування транскордонних проєктів у прикордонних регіонах. Заходи були
організовані Спільним технічним секретаріатом програми – Сучавським
регіональним бюро транскордонного співробітництва, а також Органом управління -
Міністерством розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії, у
співпраці з прикордонними повітами Румунії та областями України. Програма має бюджет в 54 млн. євро
грантових коштів, до якого має бути доданий національний внесок у розмірі 6 млн.
євро. У рамках Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027» планують реалізувати
близько 90 міжнародних проєктів. Фінансування можуть отримати проєкти, які
приносять користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошань,
Сучава і Тульча (Румунія), а також Івано-Франківській, Закарпатській,
Чернівецькій і Одеській областям (Україна). Ця програма охоплює такі галузі як:
охорона здоров’я, освіта, туризм і культура, пристосування до кліматичних змін,
а також менеджмент кордонів. Таким чином, вона сприяє модернізації та облаштуванню закладів охорони
здоров’я та освіти, відновленню туристичних об’єктів, а також впровадженню
спільних проєктів, з метою покращення менеджменту кордонів. Крім цього,
спеціалісти у цих галузях можуть отримати підготовку та пройти спільне
навчання по обміну успішним досвітом, а для населення цих територій будуть
організовані кампанії з інформування та впливу на свідомість, з метою
сповіщення та реагування на надзвичайні ситуації.

Посилення двосторонньої співпраці

Державний секретар зі стратегічних питань МЗС Румунії
Юліан Фота здійснив у липні візит до Києва і Чернівців. У Києві відбулися
політико-дипломатичні консультації між представниками зовнішньополітичних
відомств України та Румунії. Сторони обговорили широке коло пріоритетних питань
двостороннього порядку денного, а також взаємодію на міжнародній арені.
Відбувся предметний обмін думками з низки актуальних питань двостороннього
порядку денного, зокрема організації найближчим часом візитів і зустрічей на
вищому рівні, а також реалізації спільних проєктів у сфері економіки, торгівлі,
енфергетики, цифровізації, протидії дезінформації, розбудови прикордонної
інфраструктури та інших сфер взаємного інтересу. У ході консультацій відбулося
обговорення стану та перспектив забезпечення прав румунської національної
меншини України та української національної меншини Румунії. Держсекретар зі
стратегічних питань МЗС Румунії наголосив на важливості конструктивного та відкритого
діалогу між двома країнами з метою пошуку рішень для врегулювання питань та
досьє, що стоять на двосторонньому порядку денному. Щодо питання захисту прав
осіб, які належать до румунської меншини в Україні, він наголосив на
необхідності прискорення інституційного діалогу на експертному рівні з метою
якнайшвидшого досягнення конкретних результатів. Юліан Фота запевнив, що
Румунія продовжуватиме надавати підтримку Україні в умовах загарбницької війни,
розпочатої Російською Федерацією, доки це буде необхідно.

Румунія забезпечує транзит майже 60% експорту української агропродукції

Румунія продовжує зусилля зі збільшення своїх транзитних
потужностей для українського зерна з 2 до 4 мільйонів тонн щомісяця. Через румунську
територію проходить транзитом майже 60% від загального обсягу експорту зерна з
України. У 2023 році була створена спеціальна робоча група
Румунія-Україна-Республіка Молдова-Європейська Комісія-США, з метою забезпечення
необхідних потоків українських зернових вантажів, що є головним викликом для
української економіки після того, як Росія розпочала війну й атакувала
українські морські та дунайські порти. Сторони зуміли досягти значних успіхів у
цьому плані, а найбільшими з них стали: збільшення експорту зерна з України до понад трьох
мільйонів тонн на місяць, збільшення кількості лоцманів та реалізація проєкту
спрямованого на забезпечення цілодобової навігації на Сулінському каналі Дунаю.
Водночас сторони продовжують пошук логістичних рішень щодо експорту
українського зерна з метою усунути перебої у світових постачаннях
продовольства. Одним із них є створення нової якірної стоянки в порту
Констанца. За планами, роботи мають бути завершені до березня 2024 року. Президент
України Володимир Зеленський подякував Румунії за допомогу з експортом
продукції українських фермерів. На підсумковій конференції 19 грудня він
заявив, що під час блокування кордонів
Польщею великі проблеми, що виникли з українським експортом допомогла вирішити
саме Румунія. «Слава Богу, з’явилася розумна Румунія і просто президент Клаус
Йоганніс мені допоміг, допоміг нашим фермерам вижити. І в нього були складнощі,
у нього були страйки. Я вважаю, він показав прояв міцної людини, яка сказала:
Цінності спочатку, а потім вже ціни. І це дуже важливо», – наголосив Володимир Зеленський.

Візит Дениса Шмигаля до Бухареста

18 серпня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, на
запрошення глави румунського уряду Марчела Чолаку здійснив офіційний візит до
Бухареста. У рамках візиту відбулися переговори глав урядів віч-на-віч та у
складі делегацій, під час яких були обговорені питання двостороннього
торговельно-економічного співробітництва, шляхів нарощування товарообігу та
подальші напрямки поглиблення відносин між Румунією та Україною на всіх рівнях.
Глави урядів двох сусідніх держав
торкнулися й актуальних питань регіональної співпраці і безпеки, спільної
протидії агресивній політиці Кремля та російському гібридному впливу, в тому
числі у Республіці Молдова. Так само у столиці Румунії було підписано низку
двосторонніх документів. У цьому контексті Марчел Чолаку заявив, що офіційний
Бухарест і надалі допомагатиме своєму сусіду і зробить усе можливе для того,
щоб Україна якнайшвидше стала членом НАТО. Своєю чергою глава українського
уряду зазначив, що Румунія стала третім за обсягом торговельним партнером
України в Європі і наголосив на необхідності посилення розвитку цієї
взаємовигідної співпраці. Він подякував Румунії за сильну підтримку по всіх
напрямках під час російської агресії, за підтримку Формули миру Президента
Володимира Зеленського, за готовність тренувати українських пілотів на сучасних
західних літаках, за підтримку членства в ЄС та НАТО, за конструктивну позицію
щодо транзиту українського зерна, а також за гостинність до понад 125-ти тисяч
українців, які знайшли в Румунії прихисток від війни.

Офіційний візит до Румунії Володимира Зеленського

Згодом і президент України Володимир Зеленський прибув до
Бухареста з першим офіційними візитом, під час якого отримав запевнення, що
Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях, доки це буде
необхідно. Підтримка, яка, як підкреслив і президент Клаус Йоганніс, має
стратегічне значення також для Румунії. «Сьогодні я запевнив президента
Зеленського у повній рішучості Румунії та румунського суспільства продовжувати
багатовимірну та послідовну підтримку України та українського народу, включно з
військовою підтримкою, доки це буде необхідно, до перемоги над російською
агресією, до звільнення всієї території, притягнення до відповідальності всіх
винних у скоєних злочинах і, надалі, у процесі відновлення та відбудови
України», – заявив Клаус Йоганніс. Знаковим моментом візиту стало підписання двома лідерами політичної
декларації, згідно з якою двосторонні відносини виводяться на рівень
Стратегічного партнерства. Президент Володимир Зеленський подякував Румунії за
військову та гуманітарну допомогу, надану його країні у надзвичайно важкий
період. Він наголосив, що разом Румунія та Україна значно посилили регіон і
роблять критичний внесок у глобальну продовольчу безпеку завдяки співпраці в
дунайських портах і на сході Чорного моря.

Спільне засідання урядів Румунії та України в Києві

А 18 жовтня, цього разу в Києві, відбулося перше спільне
засідання урядів Румунії та України, за підсумками якого було підписано сім
важливих документів, які сприятимуть консолідації українсько-румунської
співпраці у різних сферах. Румунія є державою, з якою Україна має численні
історичні та культурні зв’язки, сторони тримають зараз курс на всебічне
партнерство та поглиблення взаємин, – зазначив прем’єр-міністр України Денис
Шмигаль. За словами глави українського уряду, вже сьогодні можна говорити про
ефективну співпрацю двох країн, особливо за час повномасштабної війни. Своєю
чергою прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що спільне засідання урядів
Румунії та України є історичним, тому що воно є першим конкретним кроком у
реалізації Стратегічного партнерства між двома країнами, про яке напередодні домовилися
президенти Йоганніс та Зеленський. Він сказав, що ця подія має й має глибоке
символічне значення, адже вона свідчить про те, що Румунія і Україна – дві
ключові країни в цьому регіоні Європи, поділяють спільне бачення, пов’язане з
повагою до фундаментальних демократичних цінностей.

Офіційний Бухарест підтримав початок переговорів про вступ України до ЄС

На саміті в Брюсселі 14 грудня Україна та Республіка
Молдова таки отримали згоду Європейської Ради на початок переговорів про вступ
до Єворосоюзу після того, як минулого року вони отримали статус кандидатів. Президент
Румунії Клаус Йоганніс, який був поруч з двома державами-кандидатами з самого
початку їхнього європейського курсу, у Брюсселі назвав 14 грудня історичним
днем, який настає після значного прогресу, досягнутого Києвом і Кишиневом у
плані втілення реформ, яких вимагає Європейська комісія. «Очевидно, що потрібно
рухатися далі, можливо, з більшою
швидкістю, щоб ці переговори почалися добре і призвели до результату,
який, зрештою, означає інтеграцію до Європейського Союзу. Ми підтримуємо вас,
будьте сміливими, здійснюйте реформи і разом ми йтимемо вперед!» У Бухаресті прем’єр-міністр
Марчел Чолаку також привітав дві держави і запевнив, що Румунія й надалі твердо
підтримуватиме їх протягом усього переговорного процесу.

Значний крок уперед у захисті прав національних меншин

Напередодні Верховна Рада України розглянула та ухвалила
в цілому три законопроєкти, визначені Європейською Комісією як необхідні
додаткові кроки, серед них: внесення змін до деяких законів України щодо
врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних
меншин в окремих сферах. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску під час зустрічі
в Бухаресті з віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної
інтеграції України Ольгою Стефанішиною привітала ухвалення законодавчих змін у
частині захисту прав національних меншин та зазначила, що «ухвалений закон є
позитивним кроком вперед». Вона наголосила, що Румунія залишатиметься
конструктивним партнером України у цьому питанні. «Румунська сторона й надалі
матиме прозорий і конструктивний підхід у цьому питанні. Захист прав осіб, які належать
до національних меншин є не менш важливим для інклюзивної, демократичної та
європейської Української держави і ми вітаємо зусилля українського уряду в
цьому напрямку», – сказала глава МЗС Румунії. Посилюючи двосторонні відносини між Румунією та Україною ми
робимо фундаментальний і конкретний внесок у регіональну безпеку, – також заявила Лумініца Одобеску. «Ми продовжимо працювати в тому ж дусі у 2024 році, а також
і в довгостроковій перспективі. Розпочавши процес підвищення рівня двосторонніх
відносин до стратегічного партнерства Румунія та Україна спільно зобов’язуються
працювати над багатосекторним поглибленням двосторонніх відносин, у тому числі
шляхом визначення та реалізації галузевих проєктів, що становлять спільний
інтерес на благо обох країн, на благо громадян Румунії та України, і, не в
останню чергу, на благо регіону та Європейського Союзу», – наголосила очільниця румунського зовнішньополітичного відомства.