Домашня сторінка » Румунія-Україна » Взаємини » Румунія – Україна: нові реалії, старі проблеми

Румунія – Україна: нові реалії, старі проблеми

Василь Каптару, 22.02.2023, 12:08

Напередодні річниці
російського вторгнення в Україну у румунському інформаційному просторі зненацька
виник скандал через повідомлення про можливі днопоглиблювальні роботи в
українській частині Дунаю, точніше на гирлі Бистре, без згоди румунської
сторони, як того вимагають міжнародні угоди у сфері охорони довкілля, в тому
числі Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному
контексті, відома як конвенція Еспоо, тим більше, що в листопаді минулого року
міністри довкілля Румунії та України підписали Угоду про імплементацію положень
цієї конвенції. Це питання є дуже чутливим у Румунії та вже набуло широкого
розголосу у ЗМІ, з тенденцією до його використання у політичних цілях, особливо
у перспективі дуже насиченого 2024 виборчого року.

Реакція політичної верхівки

Усе почалося 16
лютого, коли міністр транспорту Румунії Сорін Гріндяну на брифінгу в Бухаресті
заявив, що «має сигнали про те, що Україна проводить днопоглиблювальні роботи
на каналі Бистре».

«Є підстави вважати, що в даний момент на гирлі Бистре
ведуться днопоглиблювальні роботи. Мова йде про можливий вплив таких
днопоглиблювальних робіт на довкілля, на всю дельту Дунаю.»

Хоча міністр не
надав конкретних даних, цього було достатньо, щоби привернути увагу ЗМІ,
екологічних організацій та румунського суспільства, яке дуже чутливе до цієї
теми. Міністр Гріндяну припустив, що Україна знову вдасться до порушення
міжнародного права, що є дуже делікатною темою в контексті загарбницької війни
Росії та підтримки, яку Київ отримує від західних союзників, в тому числі від
Румунії.

«Румунія ні за яких
обставин не допустить руйнування дельти Дунаю та вимагає припинення робіт на гирлі
Бистре», – заявив спікер Палати депутатів Марчел Чолаку, який також є лідером керівної
Соціал-демократичної партії. Він наголосив, що влада Румунії повинна прийняти
швидкі рішення, щоб усе повернулося до нормального стану, і в цьому сенсі діяти
у відповідності до положень всіх двосторонніх і міжнародних конвенцій та
звернутися до всіх міжнародних організацій для захисту дельти Дунаю.

Згодом ЗМІ
звернулися за коментарем і до прем’єр-міністра Румунії Ніколая Чуке, лідера
іншої керівної Націонал-ліберальної партії, який сказав, що МЗС Румунії
зажадало пояснень від української сторони. «Днопоглиблювальні роботи мають значний
негативний вплив на довкілля, але наразі жодна установа не може перевірити наявні
дані, поки не будуть здійснені вимірювання на місці», – сказав прем’єр. «Ми
отримали попередню відповідь, в якій зазначається, що були проведені гідротехнічні
роботи, а сьогодні ми очікуємо роз’яснень від посла України в МЗС. Гідротехнічні
роботи стосуються глибини 3,5 метрів, а все що перевищує цю глибину, означає
поглиблення русла. У залежності від результатів вимірів як міністерство
навколишнього середовища, так і інші компетентні органи, відповідальні за захист
дельти Дунаю в її природному вигляді, діятимуть відповідно.»

«Обмін документами
між румунськими та українськими відомствами, включно з останньою відповіддю
посольства України в Бухаресті, показує, що на цьому судноплавному каналі мова
йде про гідротехнічні роботи, а не днопоглиблювальні. Все, на що ми погодились інституційно,
стосувалося діяльності української сторони на гирлі Бистре у межах гідротехнічних
робіт. Будь-яке перевищення цих меж буде з’ясовано між румунською та
українською владами та буде повідомлено Європейській Комісії», – сказав прем’єр-міністр
Ніколає Чуке.

З опозиції заступник
голови Союзу «За порятунок Румунії» привернув увагу на те, що як тільки
будь-яка з таких чутливих тем з’являється на порядку денному румунського
суспільства, вона знаходить широке висвітлення в деяких ЗМІ, наголошуючи на
зацікавленості Росії у послабленні солідарності румунів з українцями.

Поглиблювала чи ні Україна дно гирла Бистре?

І дійсно уся ця
ситуація виглядала як чергова спроба російської пропаганди розсварити Україну
із сусідами-партнерами, в тому числі з Румунією, за допомогою так званих «корисних
ідіотів» у ЗМІ, в експертних колах і румунському політикумі. Але олії у вогонь
підлило повідомлення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури
України про те, що «відтепер судна з осадкою 6,5 метра можуть проходити гирлом
Бистре». «Згідно з розпорядженням від 16 лютого, виданим портом «Ізмаїл»,
прохідна осадка суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре річки Дунай до
77-го кілометра Кілійського гирла становить 6,5 метра, а від 77-го кілометра до
116-го кілометра Кілійського гирла – 7 метрів. На початку повномасштабного
вторгнення максимальна осадка становила тільки 3,9 метра. Збільшення рівня
осадки відбулось в рамках програми ЄС «Шляхи солідарності» (Solidarity Lanes),
покликаної сприяти розвитку альтернативних логістичних маршрутів для
українського експорту», – зазначається на сайті мініфраструктури України.

Міністерство
закордонних справ Румунії в понеділок викликало посла України Ігоря Прокопчука
у зв’язку з проведеннями гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю,
запросивши доступу румунських суден до цього місця для здійснення відповідних
вимірювань, щоб румунська сторона могла самостійно перевірити, які роботи
здійснюються і чи не порушують вони двосторонні домовленості. У румунському МЗС
зажадали роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються в гирлі Дунаю,
а також закликали припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не
пов’язані із забезпеченням судноплавства. «Під час дискусії румунська сторона наголосила,
що немає жодної домовленості про проведення таких робіт, оскільки тривають
процедури оцінки впливу на довкілля судноплавних проєктів української сторони»,
– заявили в зовнішньополітичному відомстві Румунії. В МЗС Румунії зазначили, що
Україна «висловила повну відкритість» до вирішення питання і «запропонувала
організувати технічну зустріч між міністерствами, відповідальними за транспорт
двох країн, у найближчий період».

Історія ГСХ Дунай – Чорне море по гирлу Бистре

Україна давно прагне
включити Кілійське гирло і канал Бістре до європейського транспортного
коридору, тобто зробити можливим прохід морських суден з осадкою понад 7,2 м,
як альтернатива Сулінському каналу на території Румунії, що відповідає
українським економічним інтересам. Проте румунська влада виступає проти цього.
І не лише тому, що канал Бистре створить конкуренцію Сулінському гирлу у плані
вантажопотоків на Дунаї (до та з Європи), а й через можливий негативний вплив,
який роботи на українському каналі матимуть на екосистему дельти Дунаю.

Попри протести
румунської сторони та українських екологічних організації Україна таки розпочала
будівництво глибоководного суднового ходу по Бистрому навесні 2004 року. Тоді
румунська сторона зажадала від української зупинити гідротехнічні
днопоглиблювальні роботи на каналі «Дунай-Чорне море», оскільки вони мають
значний негативний транскордонний вплив на довкілля заповідної дельти Дунаю,
об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, переважна частина якої знаходиться на
території Румунії, та порушують найважливіші міжнародні конвенції, учасницею
яких є й Україна, – Бернської, Рамсарської, Орхуської, Еспоо, про охорону річки
Дунай.

Урешті решт під
тиском міжнародних організацій, в тому числі Міжнародної комісії із захисту
річки Дунай, Європейської комісії тощо, які прийшли до висновку, що ці роботи
порушують міжнародні положення та є підвищеним джерелом потенційної небезпеки
для екосистем і природної спадщини дельти Дунаю, у 2007 році Україна припинила роботи
з днопоглиблення каналу Бистре. У 2020 році Україна пообіцяла відмовитися від
початкового проєкту та виконати всі вимоги оцінки впливу на навколишнє
середовище.

Коментар глави МЗС Румунії

Цю тему міністр закордонних справ Богдан
Ауреску обговорив зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою в кулуарах Мюнхенської
безпекової конференції. «Я попросив якнайшвидше роз’яснити позицію України щодо
днопоглиблення каналу Бистре на додаток до запиту, з яким МЗС Румунії вже звернулося
до української сторони», – написав він у своєму Twitter. У коментарі телеканалу DIGI24 глава румунського зовнішньополітичного відомства сказав, що не хоче
вступати в політичні суперечки на такі серйозні теми. «Я хочу, щоб це питання
було вирішено якнайшвидше. Ми звернулися з чітким запитом до української
сторони, якщо такі роботи по днопоглибленню ведуться, зупинити їх, тому що румунська
сторона не давала свою згоду. Дуже прикро, що в цьому контексті виникають
наративи, що ми більше не повинні підтримувати Україну» – сказав Богдан Ауреску.

Допомога Румунії щодо експорту українського зерна

Улітку минулого року, на тлі блокади українських морських портів Росією, Румунія дала згоду на транзит навантажених зерном суден під українським прапором по глибоководному судновому ході «Дунай-Чорне море», що пролягає гирлом Бистре для заходу/виходу суден, які перевозять агропродукцію. Таке рішення офіційний Бухарест прийняв в контексті зусиль румунської влади з підтримки України з метою зменшити наслідки агресії Росії. Згідно тодішньою заявою МЗС Румунії, згода румунської сторони на використання каналу Бистре для транзиту суден, що перевозять агропродукцію, має винятковий характер, враховуючи важливість диверсифікації та оптимізації транспортних шляхів експорту українського зерна. Водночас, румунською стороною було наголошено на дотриманні принципової позиції Румунії щодо проєкту розвитку каналу Бистре для судноплавства, а також на необхідності дотримання ним положень чинного міжнародного законодавства, включно норм охорони навколишнього середовища. Тоді румунська сторона наголосила, що зберігає свою відданість продовжувати докладати постійних зусиль на національному рівні та в ЄС для сприяння транзиту і експорту українських зернових, у тому числі через румунські порти на Дунаї та Чорному морі. Загалом станом на сьогодні Румунія забезпечила транзит понад 13 млн тонн зернових та олійних культур з України після повномасштабного наступу Росії.