Румунія продовжує приймати українських біженців

Президент Клаус Йоганніс заявив, що офіційний Бухарест подбає про всіх громадян України, які прибувають до Румунії.

Василь Каптару, 15.03.2022, 13:15

У понеділок, 14 березня,
прем’єр-міністр Ніколає Чуке провів комплексну зустріч з представниками органів державної
влади, а також з представниками громадянського суспільства та міжнародних
організацій, які займаються управлінням потоком українських біженців, які
опинилися у Румунії через війну, яку Росія веде проти України. Під час зустрічі,
яка пройшла в змішаному очно-дистанційному режимі, були представлені та обговорені
основні заходи, останні дані щодо біженців та їх кількості, озвучені різні проблем
та можливі рішення.

Меделіна Турза, державний радник при Канцелярії
прем’єр-міністра, висловила необхідність тісної співпраці між державними
структурами, неурядовими організаціями та волонтерами та подальшої координації
гуманітарної допомоги спільними зусиллями. «Представники громадських
організацій говорили про необхідність покращення співпраці з місцевою владою та
про необхідність надання доступу до ресурсів. Для всіх цих речей були визначені
рішення та можливі заходи, щоб прийти на допомогу тим, хто працює з нами та
взаємодоповнювальній основі. Що стосується міжнародних організацій,
прем’єр-міністр Румунії та координаційна група Канцелярії домовилися про
проведення стратегічної зустрічі для встановлення загальних рамок співпраці та
ролі кожного міжнародного агентства, яке підтримує гуманітарні зусилля в
Румунії. Дуже важливо знати, що в усьому цьому процесі, зрештою, є три головні
дійові актори: влада, громадянське суспільство та приватні суб’єкти, і разом ми
скоординували свої дії, щоб якомога швидше допомогти біженцям. У цьому
контексті я хотіла б ще раз привернути увагу на платформу dopomoha.ro, де представлені
всі ресурси, поставлені у розпорядження українським біженцям у Румунії.»

Тим часом за рішенням румунської влади та
за підтримки Служби спеціального зв’язку на Службі екстреної допомоги – 112 та
Службі екстреної допомоги дітям – 119 у цей період працюють оператори які
володіють українською мовою. Крім цього в пунктах пропуску на кордоні було вжито заходи для запобігання протидії торгівлі
людьми, розроблено спеціальну процедуру ідентифікації осіб як на пунктах
перетину, так і в центрах прийому біженців з України.

Водночас на північному сході Румунії,
неподалік румунсько-українського кордону вже запрацював великий хаб, в який для
України прибуватиме гуманітарна допомога з Європейського Союзу та з різних
країн світу. Про це розповів голова Департаменту з надзвичайних ситуації Раєд
Арафат. «Вже прибула гуманітарна допомога з Італії, Словенії, Болгарії, крім
цього готуємо вантаж з Румунії. І все це, у співпраці з українською владою доставляють
українські вантажівки, які приїжджають, завантажуються та виїжджають до України.
Хочу сказати, що роль, яку відіграло громадянське суспільство, а особливо
волонтери, на місці, була надзвичайно важливою. Ми продовжуватимемо зміцнювати
нашу співпрацю з ними і, звісно, ​​з місцевими органами влади та всіма, хто готовий
до співпраці як на національному, так і на міжнародному рівнях.»

Щодня кількість українських біженців,
які опинилися в Румунії продовжує зростати, заявив прессекретар Уряду Румунії
Дан Кербунару, який додав, що особлива увага зараз приділяється дітям. «Можу
сказати, що за останніми даними у Румунії знаходяться 75 081 громадянин
України, з них 29 385 дітей. Діти є першими у списку наших пріоритетів як з
точки зору втручання державних органів на центральному чи місцевому рівнях, так
і в об’єднанні зусиль з громадянським суспільством, спеціалізованими румунськими
НУО та міжнародними організаціями.»

Діти дошкільного та шкільного віку з
Україні можуть ходити до румунських навчальних закладів. Вони матимуть статус
слухача і будуть внесені до тимчасових класних журналів. За бажанням вони можуть
брати участь у таких освітніх заходах: – слухач, на своєму рівні
навчання/групи/класу; – позакласні заходи, без отримання статусу слухача; -
психолого-педагогічна допомога та консультаційна діяльність. Слухачем
вважається учень, який відвідує заняття у школі без зарахування і без складання
іспитів.

Про зусилля спрямовані на захист українських
дітей-біженців розповіла і голова Національного управління з питань захисту
дітей Елена Тудор. «Найголовніше, що найближчим часом, напевно, через день,
максимум два, у нас буде дуже чітка процедура реєстрації всіх неповнолітніх без
супроводу. І коли я кажу неповнолітні без супроводу, я маю на увазі
неповнолітніх, яких не супроводжує батько чи законний представник. Тож це буде
процедура реєстрації та нагляду. Вже визначені конкретні етапи, які має пройти дитина,
всі вже знають як це працює в Сіреті або Сігету-Мармацієй. Прикордонна поліція
реєструє дітей, вони проходять через безпечні простори «Blue Dot» вздовж
транзитних маршрутів, де діти та матері мають доступ до необхідних послуг. Але
можуть бути й інші громадські організації, які можуть реєструвати дітей. Потім
їх направляють до спеціалізованих служб – або їх тимчасово, до прояснення ситуації,
приймає Генеральна дирекція соціальної допомоги та захисту дітей, звідки дітей влаштовують
під опіку соціальної або інших служб, аби забезпечити їх доступ до усіх послуг:
освіти, охорони здоров’я, тощо.»

У суботу в Бухаресті відбувся найбільший
в посткомуністичній Румунії благодійний концерт, а усі зібрані кошти – понад
750 тис. євро, були перераховані Червоному Хресту Румунії для допомоги українським
біженцям. За підтримки Румунського Червоного Хреста минулими днями до України
була доставлена гуманітарна допомога, що надходить з різних куточків світу,
розповів генеральний директор
Румунського Червоного Хреста Йоан Сільвіу Лефтер. «Ми мобілізували всі наші філії,
які діють у всіх митних пунктах. На постійній основі. У той же час наші філії
по всій країні продовжують збирати гуманітарну допомогу. Я особисто відвідав усі митниці на півночі
країни. Два тижні тому, разом з Георгієм
Флутуром, головою Сучавської повітової ради, я взяв участь у дискусії з
губернатором Чернівецької області, і нам вдалося відкрити безпечний
гуманітарний коридор за маршрутом Сірет-Чернівці. Як наслідок, наразі уся
гуманітарна допомога Україні йде саме цим маршрутом. На міжнародному рівні я хотів би сказати, що
ми належимо до великої родини під назвою Федерація Червоного Хреста і Червоного
Півмісяця. Я перебуваю на постійному зв’язку з нашим президентом Франческо Рокою,
у результаті чого вже почала надходити допомога від інших національних
товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Наразі в Україну в’їхали 44
вантажівки, 14 – від Румунського Червоного Хреста, решта – від Товариств
Червоного Хреста та Червоного Півмісяця з різних країн світу. Велика кількість
вантажівок прибула з Туреччини, гуманітарні вантажі також надіслали болгари, греки,
італійці, китайці. Очікуємо допомогу і від багатьох інших національних товариств
Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Як я вже сказав, уся ця допомога була відправлена
по маршруту Сірет-Чернівці, але ми розглядаємо можливість створення й інших безпечних
коридорів, плануємо наступного тижня відправити гуманітарний конвой на північ,
до Сігету-Мармацієй і, можливо, до Ісакчі,
аби якомога швидше допомогти населенню України.»

У суботу президент Румунії Клаус Йоганніс провів телефонну розмову зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським. Серед іншого глава Румунської держави запевни свого українського колегу у повній підтримці Румунією України як на двосторонньому рівні, так і в рамках ЄС, додавши, що офіційний Бухарест подбає про всіх громадян України, які прибувають до Румунії.