Ситуація навколо навчання у школах з так званою молдавською мовою викладання на Одещині

НРРУ нещодавно написала чергове звернення до міністрів освіти та закордонних справ України, Румунії та Р.Молдова у зв'язку з ситуацією, що склалася довкола шкіл з викладанням так-званою молдавською мовою в Одеській області.

Василь Каптару, 02.02.2021, 06:53

Національна Рада Румунів України, громадська організація,
що об’єднує більше 20 румунських культурних організацій з Чернівецької,
Одеської, Закарпатської та Київської областей, на початку поточного року
написала чергове звернення до міністрів освіти та закордонних справ України, а
також до їхніх румунських та молдовських візаві, у зв’язку з ситуацією, що склалася
довкола шкіл з викладанням так-званою молдавською мовою в Одеській області.

У документі зазначається, що НРРУ констатує із подивом та
нерозумінням, що незважаючи на обіцянки від українських центральних органів
влади не розпочинати реалізацію положення Закону про загальну середню освіту
щодо мовних квот для шкіл із викладанням «молдавською мовою» (в тому числі такі
обіцянки були отримані як відповідь на звернення організації, у листі МОН
4/3025-20), такі квоти були введенні у 2020/2021 н.р. у деяких освітніх
закладах Одеської області.

Докладніше про це в інтерв’ю нашим колегам з румунської
редакції ВСРР розповів чернівецький політолог, журналіст, перекладач Марін
Герман, кандидат політичних наук, директор Медіа-центру БукПресс. «Це реакція
на невиконані обіцянки. Ми мали офіційні обіцянки від українських чиновників,
що в школах з викладанням так званою молдавською мовою мовні квоти не
застосовуватимуться до 2023 року. Згідно з висновками Венеційської комісії, так
звана молдавська мова рівна з точки зору системи освіти румунській мові. Як би
ми її не називали, як би ми її не розглядали, незалежно від того, що кажуть про
існування чи ні такої мови, ми не вступаємо в такі суперечки щодо шкіл на
півдні історичної Бессарабії, юридично кажучи, вона рівна мові Європейського
Союзу… І тому, якщо це мова Європейського Союзу, це означає, що для імплементації
освітнього законодавства слід було дочекатися 2023 року, як і у випадку із
школами в Чернівецькій та Закарпатській областях. Однак ми констатували, що
минулого року у деяких школах Одеської області були введені мовні квоти, тобто вони
перейшли на викладання низки предметів з румунської або, так званої «молдавської»,
на українську мову. Таким чином ми залишилися лише з обіцянками, хоча були
спокійними в кінці 2020 року. Більше того, минулого року ми зверталися до влади
Республіки Молдова, до влади Румунії, були молдовсько-українські двосторонні
переговори з цього питання, а українська сторона пообіцяла молдовській стороні,
що всі школи з викладанням на так званою молдавською мовою будуть збережені.»

Уведення цих квот суперечить взятому Україною на себе
зобов’язанню дотримуватись Висновку Венеційської Комісії щодо ст. 7 Закону «Про
освіту», в якому відзначається «особлива ситуація осіб які ідентифікують себе
як молдовани, але чия мова є ідентичною
з тією, якою спілкуються члени румунської меншини, а отже є офіційною мовою ЄС
(п.48)». Тобто, в цій ситуації, враховуючи той факт, що це одна й та ж сама
мова (але названа по-різному: румунська і «молдавська») положення законів України
мають бути щодо цієї мовної групи в системі освіти однаковими, – зазначається у
зверненні Національної Ради Румунів України до міністрів освіти та закордонних
справ України, Румунії та Р.Молдова. Говорить чернівецький політолог і журналіст
Марін Герман: «Ми попросили пояснень від української влади, ми звернулися по допомогу
до Республіки Молдова, тим більше, що там є новий президент, ми попросили
допомоги у нового уряду Румунії… і чекаємо. Хоча вже не покладаємо особливої
надії на цю нову дипломатію, ми будемо постійно намагатися час від часу
нагадувати громадськості в цих трьох країнах про існування цієї проблеми, що
проблема шкіл в Одеській області є пріоритетом для Національної Ради Румунів
України та наполягатимемо на тому, що процес денаціоналізації має бути
зупинений. У дійсності він відбувається у двох напрямках. Перший – це, власне,
процес денаціоналізації та природної асиміляції, на мій погляд в будь-якій
державі має місце асиміляція меншості більшістю, але коли цей процес
денаціоналізації та асиміляції заохочується політичними інструментами, це вже
проблема. Отже, усі ці політичні інструменти мають бути усунені і саме на цьому
наполягає НРРУ, яка щотижня отримує повідомлення та сигнали тривоги від товариств
румунської культури в Одеській області.»

«Вимагаємо повернення цих шкіл до системи викладання
румунською мовою, як було до 1998 року, коля всупереч волі батьків, учнів та
вчителів навчальні заклади були переведенні на викладання «молдавською мовою».
Вважаємо неприпустимим акт перейменування у 1998 році румунської мови на
«молдавську мову» та її введення під штучною назвою у школах, з політичних
мотивів, без врахування думки учасників освітнього процесу», – зазначається у Зверненні.