Румунія-Україна: підсумки 2020 року

У плані румунсько-українського співробітництва коронавірусна пандемія дещо загальмувала торговельні зв'язки, але не завадила посиленню співпраці в інших сферах, як наприклад військова.

Василь Каптару, 05.01.2021, 07:46

2020 рік ознаменувався як для Румунії, так і для України
непередбачуваними обставинами пандемії нового коронавірусу, що сколихнула увесь
світ та радикально змінила наше повсякденне життя. У двосторонньому плані
румунсько-українських відносин вона дещо загальмувала торговельні зв’язки, але
не завадила посиленню співпраці в інших сферах, як наприклад військова.

Загублені в перекладі

2020-й рік почався з несподіваного скандалу. Промова
президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня соборності викликала
шквал обурення в румунському суспільстві. Особливо гостро на слова українського
президента відреагували користувачі соцмереж та ЗМІ. 23 січня чимало румунських
публікацій вийшли із заголовками про те, що Володимир Зеленський звинуватив
Румунію в окупації Північної Буковини у 1918 році. Румунська сторона
відреагувала на це швидко, але досить спокійно. Більшість провідних румунських
експертів зійшлися на думці, що не варто занадто гостро реагувати на слова
українського президента, оскільки промова Зеленського була орієнтована на
внутрішню аудиторію, а основний її меседж – необхідність національної єдності у
непростий для України час. Зважену реакцію продемонструвало й МЗС Румунії.
Державний секретар румунського зовнішньополітичного відомства Дан Некулеєску
провів зустріч з послом України в Румунії, якого попросив роз’яснити посилання
на Румунію у публічному виступі Президента України, висловивши своє здивування
та наголосивши на необхідності правильного розуміння історії. Того ж дня Посол
України в Румунії Олександр Баньков на своїй сторінці у Facebook пояснив, що
йдеться про неточний переклад слів президента України. «Дійсно, мова йде про
офіційний переклад, але він є лише перекладом і не змінює оригінальний текст.
Ті, хто хоче, можуть просто перевірити оригінальне відео», – зазначив Баньков,
підкресливши, що на сайті ОПУ слово, «occupied» замінили словом «taken».

Військова співпраця

На щастя цей неприємний епізод не зіпсував відносини між
Бухарестом і Києвом, які продовжили співпрацю в військово-технічній сфері. У
2020 році сторони активно працювали над розширенням можливостей для військового
співробітництва. Це питання було обговорене під час зустрічі міністрів оборони
двох країн в кулуарах Мюнхенській конференції з безпеки. Під час розмови було
підкреслено значний прогрес, досягнутий в рамках румунсько-українського
співробітництва в галузі оборони, а також сприятливі перспективи його розвитку
з наголосом на підвищенні рівня сумісності шляхом спільної участі у
двосторонніх та багатонаціональних військових навчаннях. А на початку вересня у
Бухаресті в кулуарах
«Чорноморсько-Балканського безпекового форуму», міністри оборони Румунії
та України, Ніколає Чуке та Андрій Таран підписали Угоду між Урядом Румунії та
Кабінетом Міністрів України про співробітництво у військово-технічній сфері,
перший подібний документ, підписаний Україною з країною-членом НАТО. Документ
визначає правову базу військово-технічного співробітництва між двома країнами,
спрощує процедуру здійснення державних закупівель у відповідній сфері, а також
дозволяє розширити партнерство між Україною та Румунією, спрямовану на
зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря. Зокрема угода сприятиме зміцненню
двостороннього співробітництва шляхом створення необхідної законодавчої бази
для установ та суб’єктів підприємницької діяльності двох країн для розробки
спільних проєктів у таких сферах, як придбання, ремонт та модернізація
озброєння та військової техніки, дослідження та розробки у військово-технічній
галузі, обміну інформацією та досвідом у галузі стандартизації, кодифікації та
контролю якості військової техніки.

Візит Дмитра Кулеби до Бухареста

Теж у першій половині вересня Румунію з робочим візитом
відвідав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Під час свого
дводенного перебування в Бухаресті глава українського зовнішньополітичного
відомства зустрівся з представниками української громади в Румунії, провів
переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску, виступив як
почесний гість на щорічній нараді румунських дипломатів, а також зустрівся з
прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном та з членами комітетів з питань
зовнішньої політики двох палат румунського парламенту. На спільній
прес-конференції глав зовнішньополітичних відомств, Богдан Ауреску заявив, що
сторони провели дуже змістовні та всебічні дискусії щодо двостороннього порядку
денного, з наголосом на шляхах вирішення існуючих проблем, серед яких
пріоритетним є забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили подальші кроки для розвитку
політико-дипломатичного діалогу, діалогу в різних сферах для кращого
використання потенціалу двох країн. Зі свого боку Дмитро Кулеба нагадав, що це
був перший візит міністра закордонних справ України до Румунії з 2017 року,
додавши, що Україна та Румунія більше ніколи не повинні дозволяти, щоб у
відносинах між ними були такі паузи. Він сказав, що Київ зацікавлений у
відновленні всіх контактів: і по лінії парламенту, і по лінії
прем’єр-міністрів, і між президентами. Дмитро Кулеба наголосив, що
добросусідські відносини – це про пошук спільного замість пошуку розбіжностей і
висловив радість з приводу того, що в Бухаресті він відчув саме готовність
шукати спільне і вирішувати питання, щодо яких сторони мають розбіжності.

Поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка»

У серпні на румунсько-українському кордоні нарешті
запрацювала поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка». Ідею поромного сполучення
через Дунай в районі румунської Ісакчі та української Орлівки почали обговорювати
ще в 1998 році. Принципові домовленості щодо проєкту були укладені в 2006 році,
а будівництво розпочалося в 2015-му. Відкриття переправи кілька разів
відкладалося, а перші тестові рейси були виконані восени 2019-го року. Згідно з
попередніми домовленостями на цій лінії, відкритій на ділянці де відстань між
берегами річки складає 900 м, наразі постійно працюють 2 пороми – один
румунського оператора, а інший – українського, що дозволяє оформляти
відправлення поромів щопівгодини. За рішенням сторін, через пункт пропуску
наразі можуть прямувати лише вантажівки. Щодня поромна переправа Ісакча-Орлівка
здатна перевозити в кожному напрямку до 500 одиниць транспорту, з якого близько
150 вантажного і 350 легкового, а також до 1000 пасажирів. Відкриття пункту
пропуску Ісакча-Орлівка та регулярного пасажирського сполучення між Тулчею та
Ізмаїлом налічується серед проєктів, які вже багато років обговорюються
сторонами Єврорегіону «Нижній Дунай», структури транскордонного
співробітництва, до якої входять: Одеська область України, Галацкій,
Тулчанський і Бреїлській повіти Румунії та Кагульський і Кантемірський райони
Республіки Молдова.

Транскордонна співпраця

24 листопада відбулося п’яте засідання
Спільного моніторингового комітету Спільної оперативної програми
Румунія-Україна 2014-2020. Зустріч відбулася в режимі відеоконференції за
участі представників двох держав-партнерів. Таким чином, станом на листопад укладено
контракти на 46 проєктів типу SOFT (проєкти, що не включають інфраструктурну
складову або мають інфраструктурну складову на суму до 1 млн. євро), загальною
вартістю понад 15 млн. євро. Після завершення процесу оцінки, було
відібрано для фінансування через цю програму 12 проєктів типу HARD (з
інфраструктурною складовою на суму більше 1 млн. євро на кожен проєкт) вартістю
понад 17 млн. євро. Зараз вони перебувають на стадії попереднього укладання
договору. Учасники зустрічі також обговорили прогрес,
досягнутий у реалізації чотирьох основних інфраструктурних проєктів, що
фінансуються програмою, загальна вартість яких становить приблизно 21 млн.
євро. Вони знаходяться на просунутих стадіях впровадження, а реальний прогрес
робіт уже очевидний. До тепер у рамках Програми Румунія-Україна здійснено
платежі на суму 16 мільйонів євро.

Другий Румунсько-Український громадянський форум

Й останньою найбільш значущою подією 2020 року в контексті двосторонніх відносин став ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який через пандемію коронавірусу, був проведений у грудні режимі відеоконференції. Організаторами заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та безпекових студій України. Протягом п’яти днів румунські та українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських організацій, політики та дипломати, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої карти на майбутнє. За підсумками дискусій учасники окреслили напрямки співпраці, де сторони можуть досягти прогресу в цьому році: це питання безпекового діалогу і безпеки Чорного моря, в тому числі приєднання Румунії до платформи деокупації анексованого Росією Криму, розвиток і посилення економічних зав’язків, питання національних меншин, а також протоколи співпраці в сфері освіти.