Презентація перекладу роману «Культ» Любка Дереша

Нещодавно в рамках традиційного книжкового ярмарку «Гаудеамус», організатором якого виступає Румунське Радіо, відбулася онлайн-презентація румунського перекладу роману «Ритуал», оригінальна назва Культ, відомого українського письменника Любко Дереша.

Василь Каптару, 08.12.2020, 06:10

У листопаді, в рамках традиційного книжкового ярмарку
«Гаудеамус», організатором якого виступає Румунське Радіо, відбулася
онлайн-презентація румунського перекладу роману «Ритуал», оригінальна назва
Культ, відомого українського письменника Любко Дереша. Книга була видана видавництвом «Мінерва», за
підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Креативна Європа», що фінансує
переклад, видання, розповсюдження та просування на європейському рівні художніх
творів із високою літературною цінністю, незалежно від літературного жанру
(романи, оповідання, п’єси, вірші, комікси, дитячі художні книжки тощо).

У 2018 році видавництво «Мінерва» подаючи заявку на
фінансування розробило спеціальний проєкт під назвою «Літературне свято в
Європі: 10 сучасних письменників у румунському перекладі», в рамках якого
відібрало книги десятьох авторів з країн Центральної, Східної та Південної
Європи, а також країн Балканського півострова. Серед них і роман «Культ»
сучасного українського письменника Любка Дереша.

Чому саме цей роман, пояснила
головна редакторка видавництва Ана Мунтяну: «Ми вибрали те, що, на нашу думку,
було найбільш значущим, і було важко не зупинитися на українському просторі,
відповідно на Любко Дереші та його романі «Культ», перекладеному на румунську
мову під назвою «Ритуал», на літературі відомого і високо цінованого
письменника в своїй країні. Він вважається явищем не лише за те, що пише, ай за те, як він це
робить. Дуже цікавою нам здалася мову цієї книги, проблема молоді після 90-х
років, яка, на мою думку, була однаковою у всьому східноєвропейському просторі.
А саме в нашій країні це «румглійська мова», все, що означає запозичення з
англомовного простору, а також калькування цих запозичень, що породило нову
мову.»

Головна редакторка «Мінерви» пояснила, що обираючи роман
«Культ» видавництво намагається зацікавити румунську читацьку аудиторію справжньою
літературою, до якої віднесла твори Любка Дереша: «Феномен комерційної
літератури набагато менш помітний у східноєвропейському просторі. Однак він є і
в нашій країні, а в Західній Європі полиці книгарень заповнені нею. Ми цього не
хочемо, не хочемо видавати таку літературу і тоді дуже раді, коли знаходимо
рішення для поширення автентичної літератури, якісної літератури, бібліотечної
літератури, тієї, що зберігається, а не споживчої.»

Присутній на презентації по відеозв’язку Любко Дереш
розповів, що спонукало його написати цей роман: «Коли я писав цей роман мені
було 16 років і мені дуже хотілося
поділитися вибухом молодості, вибухом моєї власної свідомості зі своїми
друзями, в першу чергу, в яких теж вибухала в цей момент свідомість. Тобі
наступає 15, вона в тебе вибухає і ти
хочеш цим з кимось ділитись. Це по-моєму називається любов’ю. От ти закоханий у
всіх і нівкого, а єдиний спосіб якось це виразити – ти починаєш щось писати.
Для мене це було саме так.»

Своїм досвідом літературного перекладу з нами поділилася викладачка
Кафедри української мови та літератури Бухарестського філологічного факультету,
Олена Біволару: «Викликом для будь-якого перекладача, є відтворення мовних,
риторичних особливостей, емоцій героїв, атмосферу та сенс оригінального тексту.
Любко Дереш створює особливу атмосферу, цілком натуральну для постмодерного
стилю, в якому переплітаються різні мовні реєстри, та присутня глибинна
інтертекстуальність. Мені здалося
цікавим перекладати саме ці особливості. Іноді певна фраза лунала десь у
думках, доки я не знаходила відповідника для неї, наприклад, фразеологізми на
кшталт «вішати макарони на вуха» який в авторський інтерпретації перетворені на справжні мовні ігри. Також було захоплююче
знаходити рішення перекладу для суржику та молодіжного сленгу, укрінглішу та передавання всіх цих різниць румунською
мовою. Також Дереш використовує нецензурну, табуйовану лексику, у тому числі
сленг осіб, які вживають наркотики, що також було для мене певним викликом.
Тісна співпраця із Любком Дерешом звичайно дуже допомогла для кращого розуміння тексту. Безперечно,
прагненням будь-якого перекладача є намагання відтворення у перекладеному
тексті атмосфери та емоцій, породжених оригінальним текстом. Однак відомо, що
будь-який переклад певною мірою «згасає» блиск оригіналу, Але я вважаю, що хороший переклад може
викликати ті самі почуття, емоції, може описати атмосферу оригінального тексту,
не прикрашаючи і не стилізуючи. Залишаю на розсуд читача оцінити чи мені це
вдалося.»

Ана Мунтяну розповіла, що її найбільше вразило в цьому
романі Любка Дереша. «У цьому романі мене вразило те, як автор корелює портрети
молодих героїв роману, надзвичайно схожі своїми поглядами, своїм бажанням
втекти від реальності та способом здійснення цього з ситуацією румунської
молоді 90-х років, яка, на мій погляд погіршилась. Це явище характерне для всіх
держав колишнього комуністичного блоку і було як реакція звільнення від
будь-якої форми пригнічення того, що представляє собою психіка молодої людини.»

Наприкінці заходу Любко Дереш висловив сподівання, що
переклад його роману на румунську стане невеличкою ланкою масштабного процесу
культурного зближення двох сусідніх народів. «Для України, для української
культури сьогодні дуже важливо встановлювати зв’язки з іншими культурами,
зокрема із західними культурами і я сподіваюся, що наш маленький вечір був
однією з таких ланок, яка допомогла трішки скомунікувати два наших культурних
простори на взаємне благо. Залишається лише побажати видавництву «Мінерва»
хороших авторів, а сьогоднішнім нашим слухачам – гарних книжок.»