Презентація проекту ”Буковина як контактна зона”
Проект Буковина як контактна зона реалізується спільно ГО Квадрівіум (Україна), Центром європейських студій Ясського університету ім. А.Й. Кузи (Румунія) та Центром управління та культури Європи Університету Санкт-Галлена (Швейцарія) .
România Internațional, 26.12.2017, 02:19
Розвиток Європи ХХІ століття позначений двома основними доволі протилежними тенденціями. З одного боку, розширюються глобалізаційні та інтеграційні процеси. З іншого – посилюється схильність до культурної диференціації, регіоналізму та збереження ідентичності, особливо на регіональному рівні. Відповідно, гармонізація міжетнічних і національно-етнічних відносин, а також співіснування різних форм самоідентифікації набувають дедалі більшого значення у європейській спільноті. Етнонаціональна політика у прикордонних регіонах має особливий вплив на взаємовідносини між країнами-сусідами. Не стала виключенням в цьому плані і Буковина..
Проект Буковина як контактна зона реалізується спільно ГО Квадрівіум (Україна), Центром європейських студій Ясського університету ім. А.Й. Кузи (Румунія) та Центром управління та культури Європи Університету Санкт-Галлена (Швейцарія) за підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій у Швейцарії (SERI).
У ході Конференції Українці Румунії – Історія, Сучасність та Перспективи. що пройшла недавно у Бухаресті координатор проекту Буковина як контактна зона Надія Бурейко, представляючи проект, зазначила: Основною метою нашого дослідження було дослідити, яким чином етнічні українці в Румунії і етнічні румуни в Україні самопозиціонуються і ідентифікуються. Ми досліджували, яким чином наші респонденти прив’язані до держави свого проживання, до держави свого громадянства, і до держави свого етнічного походження. Наше дослідження ґрунтується на соціологічному опитуванні, яке вперше в історії було проведене по обидва боки кордону регіону Буковина. У Північній Буковині, в Україні, ми опитували тих,хто саме ідентифікує себе, як етнічні румуни, відповідно, у Південній частині Буковини, в Румунії, ми опитували тих, хто саме ідентифікує себе, як етнічні українці. Ми використовували однаковий набір запитань, однакову методологію і виборчу квоту. В Україні було опитано 403 респонденти, а в Румунії 363. Наші дані були нараховані в такому аналітичному нашому звіті де ми давали також політичні рекомендації двома мовами. Для цікавих є також інтернет сторінка де дані нашого соціологічного опитування опубліковані у вигляді інтерактивних діаграм.. Сайт також розроблений трьома мовами:українською, румунською та англійською. У цьому звіті надрукована не тільки аналітика, а дані подані у вигляді табличок та графіків. Кого цікавить проблематика етнонаціональних відносин, україно-румунських міждержавних відносин в контексті проблематики національних меншин, наші дані є у відкритому доступі.
За словами координатора проекту Надії Бурейко важливими є також результати стосовно знаходження Північної та Південної Буковини у складі України та Румунії. Більшість опитаних по обидва боки кордону вважає, що такий поділ і надалі має залишатись: 74% підтримки з боку українських румунів і 62% з боку румунських українців. Сергій Бостан навів ще одні дані, що підтверджують націленість на мирне сусідство буковинців у складі обох країн. Так, 65% опитаних по обидва боки кордону погодились з думкою, що всі негаразди, які були у відносинах між обома країнами варто залишити в минулому.