ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Українська політична еміграція в Румунії

Українську еміграцію у Румунії започатковано у другій половині 1919 р., коли українські вояки поверталися додому з італійського полону.

Українська політична еміграція в Румунії
Українська політична еміграція в Румунії

, 12.08.2015, 05:37

В українській історії першої половини ХХ ст. важливе місце належить міжвоєнній українській політичній еміграції, яка зявилася після поразки національно-визвольних змагань 1917–1921 рр. Її можна розглядати як альтернативу історичному процесу, що розвивався в умовах псевдодержавності в УСРР. Найширше суспільно-політичне і культурно-освітнє життя в еміграції розгорнулося в Європі. Діяльність розпочали емігрантські громадські організації, культурні установи, вищі та середні навчальні заклади, наукові інституції, преса; започатковано систему самооподаткування (сплата національного податку). В одних країнах сформувалися центральні органи еміграції, наприклад, Український громадський комітет у Празі, Український центральний комітет у Польщі, Генеральна рада у Франції тощо, в інших обєднавчі процеси не були реалізовані.



Українська еміграція у Румунії хоча і займала проміжне місце між політичними центрами та периферійними осередками еміграції в Європі, проте вона однією з перших виступила за обєднання всієї української еміграції в Європі, скликання Всеукраїнського емігрантського зїзду та спромоглася створити обєднаний центр – Громадсько-допомоговий комітет (ГДК). Історію міжвоєнної української політичної еміграції у Румунії частково вже відображено у науковій літературі. Загальні риси й особливості перебування її у цій країні порівняно з іншими визначені у працях з історії української еміграції в Європі.



Проте поза увагою дослідників залишилися питання участі української еміграції в цій країні у загально-емігрантському обєднавчому русі, зокрема, у створенні Головної еміграційної ради та роботі її конференцій. Українську еміграцію у Румунії започатковано у другій половині 1919 р., коли українські вояки поверталися додому з італійського полону. На румунській території частину з них місцева влада інтернувала. Декілька місяців вони перебували у таборі в Бурдужень (нині Сучавський повіт – північ). У листопаді-грудні 1920 р. інтерновано козаків і старшин кулеметної бригади Армії УНР та цивільних осіб, безпосередньо повязаних з армією. Згодом до них долучилися старшини Української Галицької Армії, вояки армії Н. Махна, українці з армій Денікіна і Врангеля, члени повстанських загонів у підпіллі більшовиків, цивільні особи – біженці з України. Всіх їх розмістили у таборах у Брашові, Бухаресті, Орадя-Маре, Сіблеу, Тиргу-Жіу, Фегераш, поблизу повіту Нямц та Констанци. Поступово табори ліквідовували. Останній закрито у вересні 1923 р. Більшість емігрантів залишилася у Румунії, частина з них реемігрувала до інших країн, а дехто повернувся на Батьківщину.



Під час Голодомору 1932–1933 рр. в Україні українсько-румунський кордон перейшло декілька тисяч осіб. На початковому етапі існування української еміграції у Румунії її обєднуючим центром була НДМ УНР на чолі з К. Мацієвичем. Завдяки її матеріальній підтримці було створено Філію Українського товариства прихильників Ліги Націй (ФУТЛН), Українське співоче товариство «Дума», Союз українських жінок-емігранток, Українське ощадно-позичкове товариство «Згода». Восени 1923 р. на І конференції української еміграції у Румунії засновано Громадсько-допомоговий комітет, який став головним центром в країні. До його складу входили представники різних політичних течій. Важливе місце у роботі ГДК займало питання про скликання всеукраїнського зїзду та створення центрального органу всієї еміграції.



На щорічних конференціях української еміграції у цій країні К. Мацієвич виголошував доповіді на цю тему. Хоча питання створення головного емігрантського центру обговорювалося центрами української еміграції у Польщі, Румунії, Франції і Чехословаччині у 1927–1928 рр., проте першою ухвалила таке рішення на своїй конференції українська громада у Румунії, а згодом передала ініціативу скликання його Українському обєднанню в ЧСР. Між іншим, голова ГДК Кость Мацієвич був одночасно й головою Українського республікансько-демократичного клубу у Празі – складової частини цього обєднання. Саме це українське обєднання створило організаційну комісію на чолі з К. Мацієвичем, яка налагодила відносини з відповідними емігрантськими організаціями у різних країнах, склала програму і регламент конференції, призначила доповіді і запросила доповідачів.



Комісія визначила такі завдання конференції: обєднання української еміграції та координація діяльності емігрантських організацій; охорона своїх правових і матеріальних інтересів; організація різноманітної допомоги емігрантам як власними засобами, так і заходами еміграційного Бюро при Лізі Націй; задоволення культурно-освітніх потреб еміграції та розширення діючих українських культурно-освітніх інституцій; спільні акції української еміграції у загальнонаціональних справах і пропаганда державно-національної ідеї на міжнародній арені.



Перша конференція української еміграції відбулася 25–26 червня 1929 р. у Празі. У ній взяли участь 13 делегатів з 7 країн (Болгарія, Польща, Румунія, Туреччина, Франція, Чехословаччина, Югославія). Представники українських громад з Австрії, Бельгії та Люксембургу на конференцію не прибули. Із доповіді Дмитра Геродота про становище української еміграції у Румунії випливало, що ГДК зареєстровано близько 3 тис. емігрантів, розподілених по громадах у «старій» Румунії та Бессарабії.



До наступної конференції до складу пленуму ГЕР увійшли представники від українських громад країн перебування еміграції, у тому чис лі К. Мацієвич і Д. Геродот від Румунії. Через технічні й організаційні проблеми наступна конференція не скликалася два роки і відбулася лише 24–25 вересня 1932 р. у Празі. Впродовж цих трьох років сталися певні зміни на міжнародній арені та в емігрантському середовищі. Напередодні Другої конференції ГЕР відбулися зїзди і конференції обєднаних організацій української еміграції у Польщі, Румунії, Чехословаччині і Франції та зібрання українських громад в інших країнах перебування еміграції, на яких було схвалено доповіді про становище української еміграції в різних країнах. Машинописну копію доповіді делегата від української еміграції в Румунії на Другу конференцію Головної еміграційної ради було виявлено у Центральному державному архіві Болгарії. Вона зберігається в особовому фонді відомого українського громадсько-політичного і культурного-освітнього діяча, скульптора, одного з лідерів української еміграції в Болгарії, делегата від обєднання українських громад у цій країні на конференцію, Михайла Паращука. Авторство доповіді у документі не зазначено, проте з матеріалів конференції випливає, що делегатами від української еміграції у Румунії були члени ГДК професор К. Мацієвич, полковник Гнат Порохівський (одночасно голова Товариства вояків колишньої Армії УНР у Румунії) і поручик Василь Трепке. Саме останній делегат і виголосив доповідь. Його перу належить низка наукових праць, присвячених питанню перебування гетьмана Івана Мазепи на території Румунії. Його доповідь відображає становище української політичної еміграції у період між І та ІІ конференціями Головної еміграційної ради (1929–1932). У ній змальовано різні аспекти діяльності української еміграції у Румунії та її ГДК як всередині країни, так і назовні.




Джерело: “З історії організованого життя української політичної еміграції в Румунії у 1929–1932 рр. – Власенко Валерій

Міхай Емінеску
Інтерференції П’ятниця, 15 Січня 2021

Міхай Емінеску

171 рік тому, 15 січня, народився видатний румунський поет-романтик, публіцист та...

Міхай Емінеску
Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)
Інтерференції П’ятниця, 18 Січня 2019

Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)

Майбутній митрополит Гаврило (у миру Григорій Бенулеську-Бодоні) народився в 1746...

Митрополит Гаврило (Банулеску-Бодоні)
Барон Георг Льовендаль – буковинський Леонардо да Вінчі
Інтерференції Середа, 11 Листопада 2015

Барон Георг Льовендаль – буковинський Леонардо да Вінчі

Георг Льовендаль був професором, порадником та другом таких видатних...

Барон Георг Льовендаль – буковинський Леонардо да Вінчі
Учитель та збирач фольклору Олекса Бевка
Інтерференції Середа, 04 Листопада 2015

Учитель та збирач фольклору Олекса Бевка

Фольклорист Олекса Бевка народився у 1937 році у селі Поляни, куди й повернувся...

Учитель та збирач фольклору Олекса Бевка
Інтерференції Середа, 28 Жовтня 2015

Український письменник і поет Михайло Небиляк

Сьогодні розповів вам про іншого українського поета й письменника з Румунії,...

Український письменник і поет Михайло Небиляк
Інтерференції Середа, 21 Жовтня 2015

Сильвестр Яричевський

Сьогоднішня рубрика присвячена одному з молодших сучасників Великого Каменяра -...

Сильвестр Яричевський
Інтерференції Середа, 14 Жовтня 2015

Буковинець Євген Максимович

Місто Чернівці має багато визначних місць, пов'язаних з конкретними подіями, а...

Буковинець Євген Максимович
Інтерференції Середа, 07 Жовтня 2015

Мовознавець Іван Лоб’юк

Іван Лобюк автор восьми книг у галузі мовознавства, автор понад ста студій та...

Мовознавець Іван Лоб’юк

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company