Молитва і Псалом у творчостях Тараса Шевченка і Міхая Емінеску
Професор Володимир Антофійчук - про біблійні мотиви та образи в творчостях національних поетів Румунії та України
Василь Каптару, 10.03.2016, 11:09
Січень займає особливе місце в румунському календарі знаменних і пам’ятних дат, так само як березень займає особливе місце у відповідному календарі українського народу. І це тому, що кожен рік 15 січня румуни зі всього світу відзначають день народження видатного поета і класика світової літератури Міхая Емінеску, так само як щороку 9 березня по всій Україні та за її межами відбуваються численні заходи, присвячені дню народження видатного поета-пророка української нації Тараса Шевченка.
Саме в цьому контексті 27 лютого в Чернівцях відбувся круглий стіл на тему Твори Емінеску різними мовами світу: переклади, критичний та академічний підходи. На цьому заході чернівецький літературознавець і педагог, Почесний доктор Сучавського університету ім. Штефана Великого Володимр Антофійчук представив надзвичайно цікаву порівняльну доповідь на тему Молитва і Псалом у творчостях Тараса Шевченка і Міхая Емінеску.
Володиммир Антофійчук розповів чому він обрав цю тему в творчості румунського поета і чому зробив паралель із творчістю Тараса Шевченка: Справа в тому, що проблема Християнство і література, почасти Біблія і література – це моя основна тема, тема над якою я працюю вже багато років. Звісно, що я був знайомий із творчістю Міхая Емнеску ще зі студентських років, але ті видання, які ми мали в радянський час не подавали мені Емінеску, як того автора, хто звертався до релігійних тем. Буваючи в Сучаві у службових справах, я намагаюся постійно заходити до монастиря Івана Нового Сучавського і от там серед релігійної літератури я побачив маленьку книжечку, її автор Пр. професор Думітру Іріна і має вона таку назву Poezia crestina romaneasca/Румунська християнська поезія. Ця книжечка була з профілем Емінеску, що мене одразу зацікавило. Уже потім я знайшов книжку перекладів Емінеску українською мовою і там було дві Молитви перекладено Емінеску українською мовою. Міхай Емінеску це великий поет-романтик, а я намагався побачити його Молитву, його Псалом крізь призму українських романтиків, а на перспективу – хотів би побачити це явище і крізь призму інших світових поетів-романтиків.
Але чому літературознавець обрав саме Емінеску і Шевченка? В. Антофійчук: Тут є кілька моментів. По-перше, позначена яскравою індивідуальною і національною своєрідністю поезія Шевченка та Емінеску органічно виростали з життя та історії рідних народів, їх ментальності і духовності, фольклору і міфології. По-друге, унікальність духовного світу і творчості обох поетів виявляється в їхній незвичайній зосередженості навколо центру, яким для них є Вітчизна: Україна для першого і Румунія для другого. У літературі романтизму як ніколи багато поетів, які були палкими патріотами своєї землі, її співцями, захисниками, борцями за свободу і пророками. Проте, небагато знайдеться таких, в яких зосередженість на ідеообразі Вітчизни сягала б такої всепроникності, такої духовної, емоційної напруги,як у Шевченка та Емінеску. І по-третє, обидва поети належали до націй, які на тривалий час, або на короткий період повністю, або часткового втрачали незалежність. Тому любов до рідної землі, сповнена глибокої ніжності і непохитної вірності, є безперечною домінантою їхніх ментально-емоційних світів.
Дуже цікавим є порівняльний аналіз професора Володимира Антофійчука своєрідних інтерпретації біблійних мотивів Шевченком та Емінеску: У циклі Давидові псалми Шевченка, а тут найяскравіше виявилося звернення поета до Псалтиря поряд із релігійно-особистісними виразно відчуваються патріотичні і національно-визвольні інтонації. З цього погляду на особливу увагу заслуговує трансформація 136-го псалма, який має підзаголовок На ріках круг Вавилона. Поетові нестерпно боліло колоніальне становище України в умовах Російської імперії. Зміст біблійного псалма, що дуже точно накладається на історію України, вражає своїми промовистими аналогіями, а в переробці Шевченка актуалізує гострі проблеми суспільно-політичного буття українського народу. У вірші Шевченка уловлюється точна еквіваленція: Україна – Єрусалим, Вавилон – Царська Росія. У поезії Емінеску Дойна уловлюється відгомін кількох псалмів: 82-го. 108-го, 73-го, а особливо – 136-го, на що вказували дослідники творчості румунського поета, а найбільш аргументовано – професор Ясського університету Александру Андреєску у своїй монографії Псалми в румунській літературі, яка вийшла 2004 року. У вірші Емінеску помітний синтез біблійної стилістики і поетики, популярної народної пісні з її щимким ліризмом і жалібними інтонаціями. Винятково-важливу смислотворчу роль у Дойні Емінеску, як на мене, відіграє поняття чужинець, чужий, тобто відвертий перегук із біблійним джерелом, що підкреслює, у спосіб прямого називання, становище Румунії в умовах російської експансії. А у вірші Шевченка долю України як російської колонії передано в завуальованій формі, через семантику символів біблійного псалму. Очевидно, Дойна Емінеску засвідчує новий етап в інтерпретації світовою романтичною літературою псалтирної лірики, свідомий відхід від прямої передачі тексту першоджерела і його актуалізації, коли проблеми національного буття постають на тлі біблійної історії і розглядаються крізь призму загальновідомих подій.
Наостанок Володимир Антофійчук наголосив на важливості проведення подібних круглих столів для літературознавців, фольклористів і, загалом, для усіх дослідників гуманітарних наук двох сусідніх країн: Я думаю, що такі діалоги, такі круглі столи, те що ми скажемо, що вони зближують науковців, це зрозуміло, бо кожен науковець якраз і бачить перспективу своїх досліджень у спілкуванні із іншими науковцями. Дуже добре, що під час таких круглих столів виникає наукова дискусія, де є запитання до доповідачів і є з боку тих, хто запитує певні свої міркування з приводу почутого. Тобто, що найважливіше для таких наукових форумів, це взаємозбагачення, ми обмінюємося науковою інформацією. З іншого боку, це дуже важливо для пізнання культур двох сусідніх народів крізь призму творчості окремих поетів, це надзвичайно важлива є справа. Є в нас такі задуми, щоб організувати, наприклад, такий круглий стіл, або це буде в іншій формі, на якому буде обговорена проблема розвитку, проблема історії і теперішнього стану української літератури на теренах Румунії. Словом, тут тем є дуже і дуже багато. Я думаю, що це добра перспектива для спілкування науковців, в даному разі тут спілкувалися літературознавці, а відтак можуть спілкуватися і мовознавці, і культурологи, і фольклористи, тобто усі ті учені, які займаються проблемами гуманітарної науки.
