Україна на порядку денному в Румунії
Румунія з великою стурбованістю спостерігає за розвитком конфлікту в сусідній Україні, особливо в останні дні, коли ситуація на Донбасі різко загострилася
Василь Каптару, 12.02.2015, 12:34
Надзвичайно складна ситуація в Україні, зокрема анексія Криму Російською Федерацією та збройний конфлікт на сході за яким очевидно стоїть Москва, яка всіляко намагається дестабілізувати сусідню країну, вже багато часу перебувають у центрі уваги міжнародної спільноти, в тому числі офіційного Бухареста. Румунія, східний форпост ЄС та НАТО, з великою стурбованістю спостерігає за розвитком конфлікту в сусідній Україні, особливо в останні дні, коли ситуація на Донбасі різко загострилася.
“Звичайно, що наявність конфлікту неподалік нашого спільного кордону з Україною, в декількох сотнях кілометрів, змушує нас бути дуже обережними. На жаль, ми повинні визнати, що ситуація вийшла за рамки міжнародних договорів, які для нас, європейців, я думав, що є дуже чіткими в цьому регіоні. Очевидно, що Російська Федерація вийшла з цих міжнародних конвенцій, перетнула червону лінію”, – сказав з цього приводу президент Румунії Клаус Йоханніс.
З іншого боку міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску, в інтервю приватному румунському телеканалу наголосив на порушенні Росією та сепаратистами усіх положень мінських домовленостей, відзначивши, що обстріл Маріуполя та загибель мирних жителів міста став переломним моментом у ставленні міжнародного співтовариства і передусім Євросоюзу до конфлікту на сході України: “Найближчим у часі моментом, що мав надзвичайно потужний вплив на міжнародне співтовариство був обстріл Маріуполя 24 січня, в результаті якого загинули 30 осіб і понад 200 людей отримали поранення. Дійсно у вересні в Мінську, були укладені угоди, які заклали, принаймні теоретично, основу для припинення вогню і для вжиття цілої низки заходів, які б дозволили у встановленні миру і безпеки на Сході України, не обовязково у вирішенні конфлікту загалом, а хоча б для припинення бойових дій. На жаль, ці угоди не були дотримані. Саме тому міжнародне співтовариство, в свою чергу, активізувало зусилля з пошуку дипломатичного рішення.”
Глава румунського зовнішньополітичного відомства заявив, що на позачерговому засіданні Ради ЄС наполягав на необхідності посилення санкцій проти Російської Федерації через значне погіршення ситуації в Україні та «чіткі докази» безпосередньої підтримки Росією сепаратистів на сході України. Він вважає, що лише так Кремль сяде за стіл переговорів. “Санкції не запроваджуються тільки, щоб покарати державу, а й для знеохочення до певних дій і в той же час для стимулювання дипломатичних зусиль заради досягнення домовленості. Звичайно дипломатичні зусилля тривають. На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС було прийнято ряд рішень, а те що відбувається в дипломатичному плані на цьому тижні є наслідком цих рішень. З одного боку, було прийнято рішення про продовження існуючих санкцій з березня по вересень, тобто відповідне рішення було прийняте раніше, не чекаючи кінця березня для продовження режиму санкцій. Було вирішено також поширити санкції на ще певну кількість осіб та організацій. Водночас ми домовилися посилювати або ні санкції в залежності від ходу переговорів.”
Богдан Ауреску заявив, що міністри закордонних справ вирішили ввести санкції ще до 19 осіб та 9 компаній, причетних до підриву територіальної цілісності і суверенітету України, але додав, що рішення набуде чинності 16 лютого 2015 року, і може бути переглянуте у разі досягнення прогресу в триваючих на цьому тижні переговорах. “Ми обговорили на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС можливість того, що, у разі прогресу і досягнення на переговорах конкретних результатів, з одного боку, а з іншого боку, у результаті дипломатичних рішень ситуація на сході України покращиться, призупинити на більш довший інтервал часу дію прийнятих сьогодні рішень.”
Конфлікт в Україні став однією з центральних тем Мюнхенської конференції з питань безпеки, на якій Румунію представив Богдан Ауреску. Виступаючи під час круглого столу “Поза Україною – невирішені заморожені конфлікти в Європі” він сказав, що погіршення безпекової ситуації та повязані з цим події у південно-східній Україні свідчать про тривожну тенденцію, яка може призвести до виникнення нового замороженого конфлікту за придністровським зразком. Богдан Ауреску наголосив на необхідності спробувати знайти зразок вирішення заморожених конфліктів в Європі, які, навіть якщо мають специфічні відмінності, мають багато схожих елементів.
Тим часом у Бухаресті екс-президент Румунії Траян Бесеску відзначив іншу загрозу національній безпеці України, яка, частково, призвела до нинішньої ситуації в країні. Йдеться про корупцією у вищих ешелонах колишньої української влади, з якою повинне боротися нове керівництво України: “Великою реальністю України було те, що ця країна була недієздатна через корупцію. Найбільшою проблемою українців не був вибір між Європейським та Євразійським союзами, найбільшою проблемою України було те, що корупція прогризла державу. Тодішня влада прикидалася, що не чує вимог учасників Майдану. Я зрозумів тоді, що Румунія не може потягнути Україну за собою в Європейський Союз, і ніхто не зміг цього зробити, в чому ми переконалися пізніше. Румунія не може бути першим захисником інтересів України, тому що не має необхідних фінансових і дипломатичних ресурсів. Коли я кажу дипломатичні ресурси, я не маю на увазі відсутність дипломатів, я маю на увазі те, що ми не маємо жодних переконливих аргументів щодо нашої здатності бути локомотивом, який потягне Україну до Європейського Союзу.”
