Перспектива регіональної безпеки на тлі ситуації в Україні
Ситуація в Україні, а також постійний тиск Росії, яка зосереджує свої війська та озброєння біля кордону з Україною, факти присутності російських військ на східній території української держави викликають стурбованість всього світу.
Василь Каптару, 20.11.2014, 03:58
Ситуація в Україні, а також постійний тиск Росії, яка зосереджує свої війська та озброєння біля кордону з Україною, факти присутності російських військ на східній території української держави викликають стурбованість всіх західних країн, в тому числі Румунії, та змушують до аналізу наслідків плану Москви щодо створення ще одного замороженого конфлікту на своїх кордонах як спосіб забезпечення недоторканості того, що Кремль вважає своєю сферою впливу.
Агресія Росії проти України є серйозним викликом миру загалом і стабільності Чорноморського регіону. Румунія занепокоєна діями Москви і зосередженням російських військ в регіоні. Стосуючись ситуації в Україні та її наслідків прем’єр-міністр Віктор Понта вважає економічні санкції і чітку політичну позицію ЄС дуже важливими, щоб показати Володимиру Путіну, що незаконні дії не можуть залишатися безкарними. Водночас, додав глава румунського уряду, Європа і США зобовязані показати жителям України, Молдови та Грузії, що їх європейський вибір призведе до покращення життєвого рівня, вони будуть мати більші можливості і стануть рівноправними громадянами Європи.
У свою чергу новообраний президент Румунії Клаус Йоханніс вважає, що Румунія повинна бути важливою частиною зусиль, спрямованих на стабілізацію ситуації в Східній Україні, маючи на увазі партнерство Румунії з США і членство в НАТО та ЄС. Він вважає, що тільки вжиті разом заходи можуть призвести до покращення ситуації. «Тут все дуже, дуже ясно: безпека Румунії та її перспектива майбутнього, як демократичної країни, явно грунтується на трьох основних напрямах нашої закордонної політики, які визначають наші найважливіші партнерські відносини. Це стратегічне партнерство з США, це роль, яку ми граємо в НАТО та наша роль і місце, яке ми маємо в Європейському Союзі. Ці три партнерства є визначальними в наших відносинах, наприклад, з Російською Федерацією, з Україною, і, я підкреслюю, тільки разом з нашими партнерами ми зможемо домогтися прогресу у вирішенні надзвичайно складної ситуації, з якою ми стикаємося в останні місяці після подій в Криму та на сході України.»
Клаус Йоханніс додав, що нинішня ситуація в регіоні дуже складна, уперше після закінчення холодної війни ми стикаємося з кризою такого масштабу і тому треба зробити все, що може бути зроблено для повернення до нормального життя, нормальне життя означаючи, на його думку, те, що кожен, у тому числі Російська Федерація, має дотримуватися міжнародного права.
Підписавши угоди про асоціацію з ЄС Україна та Р. Молдова обрали європейський шлях розвитку, але Росія відмовляється відпускати ці дві країни зі своєї сфери впливу. З цього приводу литовський депутат в Європарламенті Петрас Аустревічус, автор доповіді у питанні Молдови сказав: «Кожна незалежна держава має суверенне право вибирати на яку сторону хоче стати. Якщо обирає демократичним шляхом європейський або протилежний шлях – всі повинні поважати цей вибір. Тепер ми бачимо реальну загрозу для співіснування ряду країн регіону і ця загроза є результатом відкритої і прямої військової агресії з боку Росії. Республіка Молдова є сусідом України, а Україна є жертвою прямої агресії. Тому війна в Україні суттєво змінила геополітичну ситуацію і безпеку в регіоні. Росія повинна припинити мріяти про часи, коли ЄС і Росія були партнерами. Тепер ми маємо справу з іншою ситуацією і мусимо це відкрито визнати.»
Провідний спеціаліст вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (США) Януш Бугайські переконаний, що попри величезні зусилля своїми діями Москва отримує протилежний ефект: «Так, росіяни чинять великий тиск на Україну і найкраще можуть це робити за допомогою енергетичних важелів, здатних викликати заворушення і невдоволення населення владою у Києві, дестабілізувати ситуацію у спробі змусити Україну повернутися в російську орбіту. Але я не думаю, що це станеться. Гадаю, що це призведе до того, що Росія зустрічатиме щораз сильніший опір України.»
Тим часом у понеділок міністри закордонних справ країн ЄС вирішили розширити список осіб, причетних до сепаратизму в Україні. “Чорний список” ЄС тепер налічує 119 субєктів, які підпадають під замороження активів і заборону на в’їзд в країни Євросоюзу. Брюссель також оголосив, що з 1 грудня розпочне роботу консультативна місія з реформи сектору цивільної безпеки України. Експерти ЄС нададуть укрїнській владі допомогу в зміцненні безпеки цивільного населення та впровадженні реформ в галузі безпеки на тлі конфілкту з Росією, а також в боротьбі зі злочинністю та корупцією. Рішення про заснування місії було прийнято лідерами країн Євросоюзу в липні цього року.